Таловиря Г. Бєляєва Н. ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПЕРЕКЛАДУ ЯК РЕСУРС ЇХ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ

Галина Таловиря
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри англійської та німецької
філології, Полтавський національний педагогічний університет імені
В.Г. Короленка, schoolenho@gmail.com

Наталія Бєляєва
кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогічної майстерності та менеджменту імені І.А. Зязюна, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, yanatalochkann@gmail.com

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПЕРЕКЛАДУ ЯК РЕСУРС ЇХ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ

В умовах динамічних трансформацій сучасної соціально-економічної сфери актуалізуються питання професійної компетентності фахівця. Тому у системі освіти наразі є важливою проблема підготовки конкурентоспроможних кадрів для різних галузей і, зокрема, представників професій типу «людина-людина», здатних реалізувати себе як активні суб'єкти в складному процесі перетворень та відповідно до нових вимог [1, с. 95]. До таких належить професійна діяльність фахівців із перекладу.
Діяльність перекладача як складний мовно-мисленнєвий варіативний процес, передбачає постійний особистісний розвиток, спрямований на подолання психологічних, соціокультурних і лінгвістичних бар'єрів. Основи правильної постановки професійних задач, а також можливі методи і принципи їх вирішення повинні бути закладені системою перекладацького освіти.
Реформування вищої освіти у цілому, характерне сьогодні для освітнього простору Україні, висуває нові вимоги до професійної підготовки фахівців із перекладу. Роль останніх у соціо-економічному поступу держави стрімко зростає відповідно до сучасних євроінтеграційних процесів. Зміст фахових компетенцій, рівень здобутих знань, умінь та навичок майбутніх перекладачів, від якого залежить якість здійснення ними професійної діяльності та конкурентоздатність на ринку праці, значною мірою є результатом їх професійної підготовки.
Згідно з Галузевим стандартом підготовки фахівців із перекладу другого (магістерського) рівня вищої освіти мета відповідної освітньої програми полягає в підготовці ерудованого конкурентноздатного фахівця, здатного розв'язувати складні задачі і проблеми в галузі лінгвістики, літературознавства та перекладу в процесі професійної діяльності або в процесі навчання, що передбачає проведення досліджень або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог [4].
Реалізація освітньої програми передбачає формування ряду загальних та фахових програмних компетентностей, серед останніх слід відмітити такі:
1. Знання ролі перекладача та принципів професійної діяльності; володіння прийомами забезпечення якості перекладу (вичитування, критичне оцінювання, редагування, зворотний переклад);
2. Навички самоорганізації й уміння закінчувати роботу до встановленого терміна; уміння складання перекладацьких приміток та знання умов їх застосування;
3. Вміння здійснювати іншомовну лінгвальну діяльність з урахуванням фонетичних, лексичних, граматичних, стилістичних особливостей іноземної мови, що вивчається;
4. Забезпечення міжмовної та міжкультурної усної та письмової комунікації та міжмовного і міжкультурного обміну інформацією в різних галузях шляхом перекладу різноманітних за змістом та жанром текстів іноземною (іноземними) та українською мовами;
5. Володіння системою сучасних лінгвокультурологічних знань, переважно про специфіку мовних картин світу і відповідних особливостей мовної поведінки носіїв іноземних мов, які вивчаються;
6. Здатність розуміти довгі та складні документальні, літературні тексти, оцінюючи особливості їхнього стилю і здатність розуміти спеціалізовані статті та довгі технічні інструкції для забезпечення релевантного перекладу;
7. Знання змісту процесу письмового перекладу; здатність транслювати у письмовій формі чіткий, послідовний текст у певному стилі; здатність перекладати різні види тестів, зберігаючи логічну структуру та семантичне наповнення;
8. Здатність здійснювати відповідний вид перекладу залежно від типу двомовної комунікації;
9. Знання стилістичних регістрів (архаїчний, урочистий, офіційний, розмовний, неофіційний, інтимний) та способів їх переносу з однієї мови до іншої;
10. Володіння методами та формами навчання перекладу у вищій школі та знаннями в організації виховної діяльності в академгрупі; розуміння основних функцій та завдань педагогіки вищої школи та специфіки діяльності педагога у виші;
11. Володіння технологією практичної діяльності викладачів, спрямованою на формування фахової компетентності майбутніх перекладачів [4].
Важливе значення, на нашу думку, у реалізації освітньої програми мають форми організації навчання майбутніх магістрів перекладу та засоби, які використовуються в процесі професійної підготовки.
Останні розглядаємо як визначальні ресурси у формуванні фахових компетентностей та досягненні результатів навчання.
Загалом, поняття ресурс тлумачиться як джерело, запас чого небудь (природні, енергетичні, матеріальні, трудові, фінансові ресурси) [3, с. 405].
Ресурси – все те, що може бути використано для забезпечення функціонування та розвитку середовища освіти. Ресурси педагога – це наявні засоби, властивості, якості особистості, якими педагог реально володіє [2].
Освітні ресурси протрактовуємо як сукупність надбань соціальної, побутової й історичної сфери та зусиль суб’єктів педагогічного впливу, спрямованих на досягнення освітньої мети.
Одним із ефективних ресурсів реалізації освітньої програми з підготовки фахівців галузі знань 03 «Гуманітарні науки», спеціальності 035 «Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно)» є фахова виробнича практика.
В результаті проходження практики з перекладу програмою передбачено:
• актуалізацію опорних знань студентів з перекладацьких дисциплін; їх узагальнення та систематизація;
• усвідомлення, виняткового значення прагнення до професійного самовдосконалення у здійсненні професійної діяльності сучасного перекладача;
• системне застосування (закріплення, поглиблення, впровадження) знань, умінь та навичок, одержаних у процесі вивчення перекладацьких дисциплін;
• формування цілісного комплексу професійно-значимих умінь перекладача;
• підготовку майбутніх перекладачів до самостійного, творчого і дійового розв’язання практичних питань у їхній професійній діяльності;
• формування творчого та відповідального ставлення студентів-практикантів до роботи перекладача;
• забезпечення єдності навчального, практичного і наукового компонентів у підготовці майбутніх перекладачів;
• сприяння проведенню експериментальної діяльності в межах виконання індивідуального науково–практичного завдання;
• формування адекватної самооцінки професійних досягнень студентів;
• розвиток у майбутніх перекладачів прагнення до самовдосконалення і професійного самотворення, побудови перспектив професійного самозростання [5, с. 3].
Досягнення поставлених завдань передбачене у ході опанування двох модулів виробничої практики. Перший модуль пов'язаний із відпрацюванням перекладацьких навичок на базі музеїв та інших культурних осередків регіону, що дасть змогу формуванню у майбутніх магістрів компетентностей письмового перекладу. Цьогоріч майбутні магістри-перекладачі спеціальності 035 «Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно)» працювали над перекладом експозиційних матеріалів, описів експонатів та екскурсійних карт Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Полтавського художнього музею (галерея мистецтв) ім. М. Ярошенка, Музею УМСА, Краєзнавчого музею м. Горішні Плавні, Петриківського музею етнографії, побуту та мистецтва та інших.
Така творча та практикоорієнтована форма навчальної діяльності дозволить майбутнім магістрам перекладу закріпити набуті знання з перекладознавчих курсів, практикуму усного і письмового перекладу та сприятиме їх професійному становленню.
Список використаних джерел
1. Бєляєва Наталія. Формування професійної компетентності майбутнього менеджера в контексті студентоцентрованого навчання / Н.Бєляєва // Проблеми та інновації у природничо-математичній, технологічній і професійній освіті: [матеріали IV Міжнародної науково-практичної он-лайн конференції, м. Кропивницький, 10-21 квітня 2017 р.] / За заг. Ред. М.І.Садового. – Кропивницький: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2017. – С. 95-97.
2. Горбушина О.П. Психологический тренинг. Секреты проведения. – СПб.: Питер, 2007. – 167.: ил – (Серия «Практическая психология»).
3. Педагогічний словник / АПН; Інститут педагогіки / М.Д. Ярмаченко (відп. ред.), Н.Б. Копиленко (підгот.). — К. : Педагогічна думка, 2001. — 516 с
4. Стандарт вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 03 Гуманітарні науки; спеціальність 035 «філологія (англійська / німецька / французька мова та література, англійсько-/ німецько-/ французько- український переклад)». Проект. Видання офіційне Міністерство освіти і науки України. – Київ, 2017. – 11 с.
5. Черчата Л.М. Наскрізна програма підготовки магістрів: галузь знань 03 Гуманітарні науки; спеціальність 035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно) / Л.М. Черчата. – Полтава, 2017. – 10 с.