Харченко О. В. РОЗРОБКА ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ

За твердженням І. Шмиголь, професійна компетентність вчителя – це складний комплекс, який включає професійні знання, вміння, навички, готовність до педагогічної діяльності, а також цілий ряд професійно важливих особистісних якостей вчителя, таких як: мобільність, креативність, толерантність, урівноваженість, комунікабельність, чуйність, доброзичливість, прагнення до самопізнання, саморозвитку і самореалізації, саморефлексії тощо [2].
За Л. Карповою, структурними компонентами професійної компетентності є три сфери: мотиваційна (мотиви, настанови, орієнтації, спрямованість), яка забезпечує сформованість загальнокультурної, особистісно-мотиваційної та соціальної компетентності; предметно- практична або операційно-технологічна, що сприяє розвитку певних підвидів професійної компетентності (методологічної, практично-діяльнісної, дидактико-методичної, спеціально-наукової, економіко-правової, екологічної, інформаційної, управлінської, комунікативної); саморегуляційна, що розвиває психологічну компетентність та аутокомпетентність [1].
Уміння вчителя біології організовувати та проводити виховні заходи для своїх учнів, розробляти сценарії таких заходів, є невід’ємною частиною його професійної компетентності. Розробка та організація виховних заходів вчителем здійснюється у декілька етапів:
1. Підготовчий (вибір теми, складання плану та написання сценарію, підготовка доповідей вчителя та учнів, якщо передбачається доповіді учнів).
2. Інформаційно-технологічний (підбір цікавої, змістовної та корисної інформації у рамках теми виховного заходу, підготовка презентацій, відео тощо).
3. Творчий (якщо передбачено темою виховного заходу, здійснюється підготовка музичного супроводу: плейлист, музичні чи танцювальні номери тощо).
4. Реалізаційний (безпосереднє проведення виховного заходу).
Пропонуємо розробку сценарію виховної години «Молоко, яке тебе любить», яку можна підготувати та провести разом зі старшокласниками.
План виховної години
1. Вступне слово вчителя.
2. Молоко – як продукт харчування.
3. Молочні продукти та історія їх виготовлення.
4. Кисломолочні продукти.
5. Хімічний склад молока і молокопродуктів.
6. Корова – годувальниця людини.
7. Масляна на Україні.
8. Молоко та молочні продукти в косметиці.
9. Заключне слово вчителя.
10. Топ-10 страв з молока.
Зазначимо, що доповіді вчителя та учнів доцільно проілюструвати на слайдах презентації, підібрано відеоматеріал.
Вчитель: Сьогодні ми поговоримо про продукт нам відомий і невідомий – молоко. На столі в людей воно займає не останнє місце. Недаром колядники колядували господарям:
Щоб були у вас ковбаси,
Молоко і сало й м'ясо!
Народжуючись, ми п'ємо молоко. І протягом усього життя вживаємо молочні продукти – масло. сир, сметану, кефір, йогурти.
В кожній хаті на Вкраїні
Вареники варять нині.
Це вареники знаменні
Як їх родичі пельмені
Молоко тісно пов'язане з нашим життям. Це не лише продукт харчування, а й цілющі ліки, косметичний засіб.
Учень 1: Молоко – це біологічна рідина, секрет молочної залози ссавців. Воно забезпечує молодий ростучий організм всіма необхідними поживними, мінеральними і біологічно активними речовинами і є одним з основних продуктів харчування людини та сировиною для виробництва різних молочних продуктів.
Позитивні якості молока як продукту харчування людини високо оцінював видатний вчений-фізіолог І. П. Павлов. За його даними, між сортами людської їжі в надзвичайному положенні знаходиться молоко і це загальне визначення як побутового досвіду, так і медицини. Всіма й завжди молоко вважається найлегшою їжею. Це надзвичайне значення молока як їжі, виготовлене самою природою, тепер найвищою мірою усвідомлюється. Вчений вказував на три значні властивості, що характеризують молоко як цілком винятковий продукт харчування. Насамперед, це здатність легко засвоюватися при мінімальній секреторній роботі травних залоз організму. Потім – самостійна здатність збуджувати травний канал і далі – краща засвоюваність організмом азоту молока порівняно з азотом хліба.
Учень 2: Стародавні філософи, вчені називали молоко «криницею здоров'я», «соком життя», «білою кров'ю». Дійсно, в природі не існує, крім молока, іншого продукту, який містить в своєму складі таку кількість поживних, мінеральних, біологічно активних речовин, характеризується високою засвоюваністю, позитивно впливає на організм людини і тварини. Важливе значення молока пояснюється ще й тим, що в ньому міститься все необхідне для життя, росту і розвитку організму.
Сучасна медицина визначає близько 60 факторів харчування, які людина повинна одержати з їжею. За своїм універсальним складом єдиний в природі харчовий продукт – доброякісне молоко – задовольняє потреби організму у цих факторах.
Учень 3: Встановлено, що молоко являє собою біологічну рідину, до складу якої входять вода, білки, жири, молочний цукор, фосфатиди, стерини Солі органічних кислот, мінеральні речовини, мікроелементи, вітаміни, ферменти, гормони, пігменти, імунні тіла, гази.
Крім великої групи біологічно активних і бактерицидних речовин, у складі молока виділена оротова кислота, яка бере участь у процесах продовження життя, лактаційній діяльності та ферментативній рівновазі організму людини і тварини.
У результаті наявності в складі молока великої кількості різних органічних, мінеральних і біологічно активних речовин та їх раціонального співвідношення створюються оптимальні умови для засвоювання як окремих його компонентів, так і в цілому молока і молочних продуктів. Останні відносять до дієтичних продуктів харчування з високою біологічною цінністю.
Учень 4: Кисломолочні продукти також характеризуються лікувально-профілактичними якостями. Вони засвоюються легше і швидше, ніж саме молоко. Лікувальні якості зумовлені не тільки наявністю в цих продуктах молочної кислоти, етилового спирту, великої кількості молочно-кислої мікрофлори, а й утворенням внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів антибіотичних речовин. Так, кумис використовують при лікуванні туберкульозу. Важлива роль тут належить одержаним у результаті змішаного бродіння продуктам – молочній кислоті, спирту, вуглекислоті, антибіотикам.
Учень 5: Кисломолочні продукти поліпшують апетит, позитивно впливають на фізіологічні процеси організму людини й тварини, мають бактерицидні якості.
Споживання молока, кефіру, кумису, йогурту, сиру та інших молочних продуктів має винятково важливе значення при профілактиці атеросклерозу.
Відмічений також позитивний вплив молока при захворюваннях серцево-судинної системи, легень, нирок, печінки. Молоко добре впливає на процеси збудження і гальмування нервової системи, поліпшує кровообіг, позитивно впливає на обмінні процеси, нормалізує обмін білків та жирів.
За ствердженням видатного вченого-біолога І.І.Мечнікова у фізіологічних механізмах довголіття важливу роль відіграють кисломолочні продукти, особливо ті, що виготовлені з використанням сильних кислоутворювачів із групи болгарської та ацидофільної паличок.
Учень 6: З молока виготовляють велику кількість різноманітних цінних харчових і технічних молочних продуктів. Це різні види питного молока, кисломолочних продуктів, вершків, сирів, масла, сухих молочних продуктів, молочних консервів, морозива.
З побічної молочної сировини виготовляють молочний білок, харчовий та молочний кофеїн, молочний цукор, згущену молочну сироватку, замінник незбираного молока.
Поживна цінність молока та молочних продуктів зумовлюється вмістом білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мінеральних речовин. Висока поживна якість молока визначається як вмістом різноманітних життєво необхідних речовин, сприятливим, раціональним з біологічної точки зору їх співвідношенням, так і специфічним складом та якостями окремих компонентів молока. Всі речовини молока знаходяться в легкозасвоюваній формі.
Учень 7: Враховуючи багатий історичний досвід та наукові дані щодо позитивного впливу на організм людини молока і молочних продуктів, їх високу біологічну цінність, дієтичне і лікувально-профілактичне значення, молочному харчуванню приділяють значної уваги.
Інститутом харчування розроблені науково обґрунтовані норми споживання молока та молочних продуктів. Рекомендується такий раціон харчування, в складі якого молоко і молочні продукти становлять 1/3 добової потреби організму людини в енергії (1000 ккал) та основних поживних речовин.
Згідно з нормами, кожна людина в середньому повинна споживати за рік 182 кг питного молока та дієтичних кисломолочних продуктів, 5,5 - вершкового масла та 6,5 кг сирів.
За існуючими нормами харчування, здоровій людині віком 45 років і масою 70 кг необхідно вживати з їжею в добовому раціоні 3200 ккал енергії, в тому числі 100г білків, 100- жирів, 450 г вуглеводів, 800 г кальцію, 1600 – фосфору і 15 мг заліза.
Вчитель: Корову шанували як годувальницю людини, її любили, про неї турбувались, давали найкращий корм. У казках корова часто заміщала для сироти померлу матір, так само турбувалась і допомагала здолати труднощі. І це невипадково.
Починаючи з Провідного понеділка, тобто через тиждень після Пасхи, і до самої зими корову виганяли на пасовище, адже “молоко в корови на язиці”. Коли корову виганяли вперше на пашу після зимівлі, на воротах запалювали багаття або клали сокиру. Корову кропили свяченою водою, підганяли освяченою вербовою гілкою. Цю гілку стромляли в стріху сараю, де ночувала скотина – це повинно було вберегти її від злих сил. Господарка казала: “Гей, сіра скотино, іди за густим молоком, за густою сметаною, де вчора ходила”.
Учень 1: Колись існувало повір’я: якщо господарка виносить сміття з хати підрешітком, то корова три роки не буде тільною. Коли корова була в охоті, господарка вела її до бика. Раніше село утримувало спільного бика, якого за плату порав хтось із селян. Ведучи корову на злучку, жінка одягалась у найкращий одяг, щоб люди задивлялись на неї й не зурочили корову.
Телились корови переважно взимку, а тому напередодні уважно слідкували, щоб допомогти корові, щоб не замерзло теля. під час отелу молились: “господи, поможи теля зродить, як Бог велів”. Народжене телятко тричі переступали, примовляючи: “не знаю я, що ти таке чи бик, чи телиця? Щоб тебе не знали ні кров, ні вроки, ні перелоги”. Потім окреслювали ножем з роговою колодкою корову й теля. Примітили: теля буде гарно рости, якщо саме виссе молозиво. В холодну пору року теля забирали до хати, вкривали чоловічим одягом, давали в рот соломинку, “щоб пашею не перебирало”.
Учень 2: Коли господарка вперше йшла доїти корову після отелу, то здоювала з кожної дійки тричі через чоловічу сорочку молозиво в порожнє яйце, заривали його на покутті: “Оце тобі, нечиста сило, поживка, щоб моєї скотини не заїдав”; давала з’їсти великодню шишку, “щоб смирна була”. Подекуди корову обсипали маком з трьох маківок, які зацвіли першими і освячувались разом з паскою. Обсипали і казали : “Хто цей мак забере, то тоді в корови молоко відбере”. Просвердлювали ріг, насипали в нього такого самого маку і забивали отвір осиковим кілочком, “щоб на молоко добра була й відьма її не зіпсувала”. Від відьом корову оберігали й іншими способами: у сараї глибоко в землю забивали осикового кілка, до хвоста корови прив’язували мішечок з ладаном, печиною й сажею з кочерг.
Учень 3: Щоб у корови було багато молока, три дні після отелу її напували непочатою водою з буркуном, примовляли: ”Святий Аврам на се зілля орав, з усіх дощів, з усіх блискавок росу збирав й моїй скотині молочко прибавляв”. У цей час нічого не можна віддавати з дому, “бо молоко піде”.
Коли молоко псувалося, ставало водянистим, синім або з кров’ю, то це пов’язували з діями відьми. Знахарі в таких випадках діяли колись так: розколювали осиковий кілочок, виймали серцевину, потім попід вим’ям тричі проймали ніж і навхрест зістригали волосся. Серцевину й волосся ділили пополам, після чого волосся замотували в папір, давали корові з’їсти з хлібом, а серцевину на покутті клали й не дивились на неї дев’ять днів. Робили ще й так: видоювали молоко, виливали на тому ж місці, а корову підкурювали свяченим ладаном. Якщо нікому не розповідати про це, то, казали, причина обов’язково до весни минеться.
Учень 4: З коровою поводились лагідно, її ніколи не били, не сварили. З різдвяного столу їй виносили хліба, а кидаючи доїти, давали хліба-солі – “одхідного”, так само, як і наймиту при розрахунку. Існують до цього часу народні повір’я, пов’язані з коровою. Так, наприклад, не можна лишати на землі молоко – його слід якнайшвидше прикидати землею. Здоївши корову, їй слід давати кусочок хліба з сіллю, але вломленого, а не зрізаного, “щоб молоко не урізалось”.
Учень 5: Всім, мабуть, знайома жартівлива пісня “А мій милий вареничків просить”. Але не всі знають, що раніше вареники подавались до недільного столу. Чоловіку захотілось поїсти вареників буденного дня, тому й доводилось довго просити свою дружину їх приготувати. На різних торжествах вареники були обов’язковою стравою: їх готували на хрестини, на поминки, на храмове свято, для толоки і обжинок. Вареники приносили дружки молодій “снідати”, молодиці, йдучи до породіллі на родини, й бажали:” щоб ти повна була, як вареник”. Вареники з сиром, мащені сметаною, обов’язково слід їсти на Масниці, навіть більше від млинців та налисників.
(Виконується пісня “А мій милий вареничків хоче”).
Вчитель: Милі гості! Просим сісти.
Вареники будем їсти
Вареники непогані
Вареники у сметані,
Вас чекають у макітрі
Вареники дуже ситні.
Білобокі, круглолиці,
З української пшениці.
Їжте. їжте просим щиро
Вареники наші з сиром
Вареники непогані
Вареники у сметані.
Зима має багато свят. Перед початком Великого посту були м’ясниці й пущення (рос. масляна). М’ясниці час забав і весіль. Пущення знане в цілому світі, як карнавал у християнських народів.
Учень 6: Останній тиждень перед Великим постом називається Масляною. Після неї вже починаються приготування до Пасхи. Не їли м’яса, зате споживали молоко, сир, рибу і обов’язково млинці, а в Україні - вареники з сиром, гречані млинці – гречаники.
Зустріч. У цей день із соломи робили опудало Масляної, одягали на нього старий жіночий одяг, насаджували на палку й зі співами возили на санях по селу. Потім Масляну ставили на горі, з якої починалось масове катання на санях.
Заігриш. З цього дня починалися розваги: катання на санях, народні гуляння, вистави. По вулицях ходили наряджені в різні костюми люди, експромтом влаштовували веселі домашні концерти. Великими компаніями катались по місту на тройках і на простих санях. було в пошані катання зі зледенілих гір.
Ласунка. Пригощали в усіх домах млинцями, варениками, іншими наїдками. В кожній сім’ї накривали столи зі смачною їжею, пекли млинці, в селах варили пиво вскладчину. В торгівельних наметах продавали медові пряники, горіхи, медові напої. Прямо під відкритим небом можна було напитися чаю з самовара.
(Виконується пісня “Із сиром пироги”).
Учень 7: Розгул. Середина ігор і веселощів. Можливо, саме тоді проходили і палкі кулачні бої, кулачки, які ведуть свій початок з Давньої Русі. Битися можна було “стінка на стінку” (“колективні бої” або “сам на сам”).
Тещині Вечори. Ціла низка звичаїв була спрямована на те, щоб прискорити весілля, сприяти неодруженим молодим знайти собі пару. Основне ж було – відвідання тещі затями, для яких вона пекла млинці, варила вареники, влаштовувала справжній пир (якщо, звичайно, зять був до вподоби).
Зовицині Посиденьки. молоді невістки приймали у себе рідних: готували багато смаженої їжі, щедро пригощали.
Як бачимо, кожний день цього щедрого тижня супроводжувався особливим застіллям, багатою і щедрою їжею, адже попереду був тривалий Великий піст.
Проводи, Прощений день, Цілувальник. Якщо протягом року люди образили один одного, то, зустрівшись у “прощену неділю”, вони обов’язково вітали один одного поцілунком і один із них говорив: ”Пробач мені, будь ласка!” Другий же відповідав: “Бог тебе пробачить!”. Образа була забута. У цей день ходили на цвинтар, залишали там млинці.
Учень 8: Прощання з Масляною
У неділю Масляного тижня пані масляну піднімали на сани, поряд ставили вродливу дівчину, а в сани впрягались троє молодих хлопців, які везли Масляну зимовими вулицями. За санями їхав цілий “поїзд”, що супроводжував Масляну. За окраїною влаштовували велике багаття. Давали опудалу Масляної млинець, і пані Масляну урочисто спалювали на вогнищі зі словами:”Горіть млинці, гори Масляна!”. Млинцями ніби ховали Масляну (здавна це символ поминання померлих), приносячи їх у жертву (млинці кидали у вогнище) як символ майбутньої родючості. Ритуальне спалювання опудала Масляної також мало давній язичницький зміст: знищення символу зими було необхідним для воскресіння його сили весною в зерні. У прощальних піснях Масляній дорікали, що вона все поїла і посадила їх на Великий Піст. Відзначали це свято зими, щоб подякувати її за все хороше, що вона дала. В той же час холоди гнали геть, з нетерпінням чекаючи приходу весни.
Учень 9: Секрети молодості
Ще в Стародавньому Римі молоко ослиць вважалося кращим засобом від зморщок. Дружина Нерона – Помпея регулярно приймала молочні ванни, і в подорожах її супроводжували 500 ослиць. Такі ж ванни приймала відома цариця Клеопатра.
Недаром багато масок готують на основі вершків і сметани. Ці рецепти і досі у честі у тих, хто надає перевагу натуральній косметиці. І правильно, адже молоко допоможе при багатьох бідах.
При сонячних опіках робіть примочки із охолодженого молока на почервонілі місця.
При пористій шкірі обличчя вранці і вечером вмивайтесь незбираним молоком або розведеним водою молоком.
При вранішній припухлості повік потрібно покласти на закриті очі два тампони із вати, змочених в холодному молоці і тримати їх хвилин п’ять.
Позбутися мішків під очима можна, прикладаючи до щелеп кубики замороженого молока.
Шкарубка шкіра рук стане м’якою, якщо ви регулярно вечорами будете робити молочні ванночки для рук.
При екземі та свербінні шкіри можна робити молочні обмивання і компреси.
Перегляд відеоматеріалів «Топ-10 страв з молока»:
Частина 1 https://www.youtube.com/watch?v=NB3tZgjh4ck,
Частина 2 https://www.youtube.com/watch?v=rNENSxLeCu4.
Список використаних джерел
1. Карпова Л. Г. Формування професійної компетентності вчителя загальноосвітньої школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Лариса Георгіївна Карпова. – Харків, 2004. – 27 с
2. Шмиголь І. Сутність та структура професійної компетентності педагога / І. Шмиголь // Проблеми підготовки сучасного вчителя. - 2011. - № 4(1). - С. 197-204.