Ющенко Н.П. ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКА

Ющенко Наталія Петрівна
здобувач кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи,
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, natasha.yushchenko.77@mail.ru

ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКА

Дослідницька діяльність, як один з видів діяльності, вирізняється творчим характером дій, проведенням власне дослідження, спрямованого на здобуття нових знань, визначення та пошук шляхів вирішення проблеми. Даний вид діяльності сприяє формуванню дослідницької компетентності старшокласників.
У педагогічній науці немає усталеного підходу до визначення поняття «дослідницька діяльність». Загалом наукові погляди дослідників можна структурувати у чотири групи, перша розглядає дослідницьку діяльність, як засіб навчального дослідження (О. Леонтович, Г. Колінець), друга – як вид діяльності (С. Сєрова, Н. Фоміна, А. Савенков, Ю. Бабанський). За ступенем прояву пошукової основи, Ю. Бабанський визначав такі види діяльності учнів: репродуктивну, проблемно-пошукову (евристичну) та дослідницьку. Третя група дослідників розглядає дослідницьку діяльність – як співпрацю та взаємодію вчителя та учня (В. Алфімов, О. Марченко).
Більшість науковців визначають дослідницьку діяльність як метод навчання, зокрема Г. Ващенко поділяв методи на дві групи: методи готових знань і дослідницьких знань, К. Ягодовський описав чотири групи методів за принципом дослідницького підходу до учіння: догматичні, ілюстративні, евристичні та дослідницькі, І. Лернер та М. Скаткін виділили п’ять груп загальнодидактичних методів: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, евристичні та дослідницькі. За рівнем самостійності учнів, В. Бондар виділяє такі методи: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові та дослідницькі [1]. У змісті позакласного навчання О. Топузов, виокремлює два напрямки: поглиблення основних питань змісту шкільного курсу та формування в учнів умінь і навичок дослідницького характеру [4, с. 482].
У нашому дослідженні базовим є визначення «дослідницька діяльність». Основною умовою організації дослідницької діяльності є пошук шляхів вирішення дослідницького завдання з наперед невідомим рішенням та притаманними відповідними етапами цієї дії, які сприяють формуванню дослідницької компетентності старшокласника.
Підґрунтям дослідницької діяльності старшокласника є характер педагогічної взаємодії між учнем і педагогом, якщо педагог володіє методикою наукового дослідження й ознайомлює з ними учня, однак обидва не знають кінцевого результату дослідження, то така діяльність може називатися дослідницькою.
Дослідницьке навчання учнів слід розглядати як навчальний процес, що реалізовується на основі технології дослідницької діяльності, базовими характеристиками якого є:
• пошук у навчальному матеріалі тем для дослідження (недостатність інформації, суперечність тощо);
• формування навички висувати гіпотези за обраною проблемою;
• пошук першоджерел інформації;
• розвиток навичок аналізу.
Т. Мієр зазначає, що дослідницька діяльність – це творчий процес взаємодії двох суб’єктів (вчителя та учня) з метою пошуку відповіді на невідоме, у процесі якого між ними відбувається трансляція культурних цінностей і, як результат, формується світогляд [3, с. 8]. А. Савенков трактує дослідницьку діяльність як специфічний вид інтелектуальної діяльності учня, що здійснюється у результаті пошукової активності й будується на базі дослідницької поведінки.
Більшість вчених зазначають, що ця діяльність, спрямована на формування нових знань про об’єкти та процеси, поглиблення вже існуючих знань, задоволення інтересів, розкриття дослідницьких задатків та здібностей кожної дитини.
Слід виокремити такі складники дослідницької діяльності старшокласника:
• обирає проблему, знаходить та опрацьовує теоретичний матеріал, формулює гіпотезу;
• проводить спеціальні дослідження, експерименти, спостереження, розробляє план дослідницької роботи;
• виявляє у дослідженні ініціативу, застосовує набутий досвід для одержання нових знань, володіє методами дослідницької діяльності;
• виявляє самостійність у досліджені;
• намагається розв’язувати самостійно нові для нього проблеми.
Проведений вище аналіз наукової літератури дає підстави стверджувати, що учитель у дослідницькому навчанні відіграє роль організатора відповідного освітнього середовища, в якому старшокласник реалізується як дослідник. У процесі дослідницького пошуку учень має оволодіти всіма або більшістю загальних умінь:
• спостерігати за фактами, середовищем, подіями;
• самостійно формулювати проблему дослідження;
• висловлювати гіпотези;
• визначати способи перевірки гіпотез;
• визначати закономірності;
• визначати способи підтвердження чи спростування гіпотез;
• робити висновки.
У процесі виконання дослідницької роботи у старшокласника формується дослідницька компетентність. Базуючись на праці М. Жалдака, де зазначено, що особливість компетентнісного підходу полягає в тому, що зміст навчання формується на основі спрямованості навчального процесу на формування в учнів набору компетентностей, необхідних для повноцінного життя та діяльності сучасному інформаційному суспільстві [2], ми розуміємо під дослідницькою компетентністю якісну характеристику учня, що виражається у готовності до самостійного пошуку рішення проблем дослідження, через формування теоретичних та практичних дослідницьких умінь.
Результати дослідницької діяльності старшокласників можуть бути оформлені у вигляді МАНівських робіт, наукових статей, рефератів, доповідей на конференціях тощо.
Список використаних джерел
1. Бондар В. І. Дидактика / В. І. Бондар. К.: Либідь, 2005. – 264 с.
2. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе : дис... в форме науч. доклада д-ра пед. наук: 13.00.02 / Жалдак Мирослав Иванович ; АПН СССР, НИИ содержания и методов обучения. – М., 1989.. – 48 с.
3. Мієр Т. І. Дидактичні засади організації навчально-дослідницької діяльності молодших школярів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.09 «Теорія навчання» / Т. І. Мієр. – К., 2017. – 40 с.
4. Топузов О. М. Профільне навчання: проблеми формування змісту курсів за вибором та організація навчальної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах / О. М.Топузов // Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць. – 2008. – Вип. 8. – С. 20-27.