Чиж І.П. ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНІ ЦІННОСТІ В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Інноваційна діяльність навчальних закладів за роки незалежності України призвела до зміни цільових орієнтирів системи освіти, зокрема до її реформування в розвивальну через формування освітнього простору, який має забезпечити високоефективну систему послуг і умов, що відповідатимуть запитам усіх груп населення; становлення ефективної практики щодо соціалізації підростаючого покоління з урахуванням загальнолюдських цінностей і цінностей національної культури; зміни цілей управління навчальними закладами, що визначають їх розвиток, зміст діяльності суб‘єктів управління, добір кадрів, методи та принципи управління.
В умовах інноваційного розвитку навчального закладу об‘єктивно зумовлений і скоординований зміст діяльності суб‘єктів управління набуває інноваційних ознак. Він позначається на підвищенні функціональної компетентності управлінців різних рівнів; застосуванні навчальним закладом інноваційних, конкурентних і партнерських стратегій щодо нарощування якості освітніх послуг і водночас збереження та підтримка внутрішньошкільних та загальних цінностей.
Загальні засади формування цінностей у підростаючого покоління викладено у важливих державних документах: законах України «Про загальну середню освіту» (2012 р.), «Про освіту» (1991 р.); Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття) (1993 р.), Концепції середньої загальноосвітньої школи України (2001 р.), Програмі виховання дітей і учнівської молоді в Україні (2010 р.), «Білій книзі національної освіти України» (2009 р.), Концепції «Нова українська школа» (2016) та ін [2; 4].
Майбутнє покоління буде працювати і жити в умовах ціннісного простору ХХІ століття, а формування індивідуальної системи цінностей сучасних школярів залежить, насамперед, від інститутів соціалізації, серед яких провідне місце займає навчальний заклад.
Важливе значення вивченню проблеми розвитку ціннісних засад загальноосвітнього інноваційного навчального закладу надавали у своїх роботах такі вчені, як: І. Бех, В. Максакова, С. Подмазін, В. Сластьонін, І. Ісаєв, Є. Шиянов, Е. Юдін, І. Якиманська, С. Яценко та ін.
Інноваційна педагогічна діяльність – заснована на осмисленні практичного педагогічного досвіду цілеспрямована педагогічна діяльність, зорієнтована на зміну та розвиток навчально-виховного процесу з метою досягнення вищих результатів, одержання нового знання, формування якісно іншої педагогічної практики [1, с. 19].
Інноваційний розвиток – комплексна діяльність, яка забезпечує створення (зародження, розробку), освоєння, використання та розповсюдження новації, що призводить до необхідних ефективних змін, появи якісного нового стану системи [2].
Стратегічною метою діяльності інноваційного навчального закладу є забезпечення оптимального докладання фізичних і духовних сил всіх учасників освітнього процесу в умовах інформаційного суспільства, а також формування внутрішньої інтелектуально-моральної свободи школярів [3, с. 57].
Інноваційний навчальний заклад може здійснювати свою діяльність за однією з моделей, розроблених у працях М. Поташника та А. Моїсеєва [5].
До таких можна віднести:
1) когнітивну модель, пріоритетом якої визначається навчання; учні опановують знання, вміння та навички за різнорівневою системою оцінювання;
2) емоційно-ціннісну модель: результати навчально-виховного процесу оцінюються за рівнем задоволеності дитиною взаємодією з іншими учасниками освітнього процесу;
3) модель особистісного самовизначення, згідно з якою пріоритетом обрано розвиток здатності учня самостійно обирати потребу в пізнанні у вигляді форм, методів, способів отримання освіти;
4) модель самореалізації особистості школяра, де пріоритетом є визначення рівня реалізованості здібностей і задатків школяра;
5) суб’єктна модель: результати навчально-виховного процесу оцінюються за ступенем реалізації функцій учня як суб’єкта власної освіти і розвитку, причому розвиток і виховання домінують над суто навчанням;
6) модель креативної освітньої практики: результати навчання оцінюються за рівнем здатності учня до креативної діяльності; головним завданням школяра є створення нових знань;
7) модель виховної освітньої практики: основним завданням є залучення учнів до цінностей суспільства, а виховання домінує над навчанням;
валеологічна модель: основна увага зосереджена на створенні належних медико-психологічних та психологічних умов фізичного та фізіологічного розвитку учнів [5, с. 140-141].
Зіньківська спеціалізована школа І – ІІІ ступенів №2 поєднує у собі емоційно-ціннісну модель та модель креативної освітньої практики, тобто забезпечує навчально-виховний процес, який основним критерієм має задоволеність дитини взаємодією з іншими учасниками освітнього процесу, та спрямована на розвиток здатності учня до креативної діяльності з тим, щоб головним завданням школяра було створення нових знань.
Для досягнення цієї мети навчально-виховний процес у школі організовується відповідно до профілів.
Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.
Гармонійний розвиток учнів забезпечується педагогічним колективом, який постійно вдосконалює свою професійну компетентність. У школі діють такі методичні об'єднання: вчителів гуманітарного циклу; вчителів англійської мови; вчителів природничо-математичного циклу; вчителів суспільних дисциплін; вчителів початкових класів; вчителів художньо-естетичного циклу, фізичної культури і трудового навчання.
Діяльність методичних об'єднань спрямована на втілення проблеми, над якою працює школа: "Запровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес".
Поглиблене вивчення предметів та робота з обдарованими учнями забезпечується діяльністю шкільного наукового товариства «Зміна».
Наукове товариство об’єднує обдарованих учнів 8-11 класів, які успішно оволодівають основами ведення наукових досліджень, впевнено засвоюють значний об’єм теоретичних знань, що виходить за рамки програмового матеріалу, навчаються кваліфіковано вести наукову дискусію, беруть участь у інтелектуальних конкурсах. Із кожним роком серед учнів зростає популярність інтелектуальних конкурсів. Окрім традиційних конкурсів «Кенгуру» і «Левеня» учні долучилися до участі у конкурсі з інформатики «Бобер», Всеукраїнській грі «Соняшник».
Щороку старшокласники та їх наукові керівники представляють роботи у таких секціях МАН, як: українська література; фольклористика; літературна творчість; англійська мова; журналістика; хімія; екологія; ботаніка і зоологія; географія; історія України; етнологія; історичне краєзнавство; релігієзнавство та історія релігії.
Таким чином, Зіньківська спеціалізована школа І – ІІІ ступенів №2 стабільно утримує лідируючі позиції в районі за результативністю участі її учнів у ІІ і ІІІ етапах Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін, наукових конкурсах та за показниками успішності школярів.

Список використаних джерел
1. Дмитренко М. Інновація як універсальна цінність суспільства / Микола Дмитренко // Освіта регіону. – 2010. – №1. – С.17-22.
2. Концепція інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://undip.org.ua/photo/koncepciya_innovaciynogo_rozvytku_ZNZ.pdf
3. Козак Л. В. Структура та ознаки інноваційної професійної діяльності викладача вищого навчального закладу / Л. В. Козак // Педагогічний процес: теорія та практика. – 2012. – №2 – С. 50-60.
4. Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності : Затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України 7 листопада 2000 р. №522 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.irpin.com/viddil/v5/d109.htm.
5. Поташник М. Качество образования в разных образовательных практиках / М. Поташник, А. Моисеев // Народное образование. – 1999. – №9. – С.139-144.