Сиромля І.В. НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ В КОНТЕКСТІ ВИХОВНОГО ПРОСТОРУ СУЧАСНОГО ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Сиромля Ірина Володимирівна
методист, методичний кабінет відділу освіти, молоді та спорту
Роменської районної державної адміністрації,irina7s@ukr.net

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ В КОНТЕКСТІ ВИХОВНОГО ПРОСТОРУ СУЧАСНОГО ЗАКЛАДУ
ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

У статті розглядаються окремі аспекти виховної роботи за напрямом національно-патріотичного виховання у закладах загальної середньої освіти.
Ключові слова: патріотичне виховання, патріотизм, національна
свідомість, національні цінності.
На сучасному етапі розбудови української держави першочергового значення у вихованні молодого покоління набуває формування почуття патріотизму, чіткої громадянської позиції, національної свідомості, залучення учнівської молоді до участі у державотворчих процесах, спрямованих на забезпечення соборності нашої держави, її гідної позиції у сучасній світовій спільноті. А тому сьогодні актуальним є теоретичне переосмислення основ патріотизму, пошук нових підходів до національно-патріотичного виховання молоді.
У Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 16 червня 2015 року за № 641 « Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах », зазначається: «Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу (раtria) як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін».
Тлумачення поняття «патріот» дає Великий тлумачний словник сучасної української мови, в якому зазначається: «Патріот- той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги» [1]. Тому навчально-виховний процес у закладі загальної середньої освіти сьогодні потрібно будувати таким чином, щоб пробуджувати в учня патріотичні почуття, виховувати у підростаючого покоління любов та повагу до свого народу, його духовних надбань, гордість за свою Батьківщину. Зазначені поняття і є базовими компонентами формування у дитини суспільно важливих рис справжнього громадянина своєї держави: національної свідомості, відповідальності за свої вчинки, громадянської активності, глибокої моральності, працелюбності тощо.
Сьогодні школа повинна стати тим місцем для учня та вчителя, де духовно збагачуватиметься кожен учасник навчально-виховного процесу, де для кожної дитини створено умови, сприятливі для її всебічного розвитку, успішної адаптації в соціумі, впевненості у собі, усвідомленому виборі чіткої життєвої позиції. Дуже важливо, щоб у сучасному навчальному закладі дитина не готувалася до життя, а жила у середовищі, умови якого максимально наближені до реальності, через активне долучення до суспільно корисних справ, участь у роботі органів учнівського самоврядування, прищеплення навичок здорового способу життя та піклування про власне здоров’я й здоров’я інших, інтелектуальний та духовний розвиток. А тому завдання адміністрації школи, педагогічного колективу - побудувати виховний простір так, щоб він сприяв гармонійному розвитку школярів, налагодженню партнерських відносин між учнями, вчителями, батьками.
Цей складний процес передбачає цілий комплекс організаційних, дидактичних, методичних, психологічних, виховних заходів. І рідна мова у цьому комплексі є не просто однією з найголовніших складових, а й фундаментом цієї ідеологічної системи, адже недарма її називають генетичним кодом нації. Досконало володіючи засобами навчання рідної мови як важливим інструментом виховання молодого покоління у дусі патріотизму та глибокої поваги до духовних надбань українського народу, самою мовою, учитель вже цим «програмує» своїх учнів на постійне самовдосконалення, зацікавленість літературою, прагнення боротися за чистоту мовлення. А сприятиме цьому та підсилюватиме інтерес молоді до опанування нормованою літературною мовою низка тематичних заходів, серед яких досить популярними стали тижні української мови та літератури, учнівські проекти, літературні вечори, конференції, зустрічі з письменниками рідного краю, ток-шоу, мовні вікторини, бібліотечні уроки, створення буктрейлерів, відеопрезентацій тощо. Великої популярності серед педагогів сьогодні набули експрес-відеоуроки доцента Київського університету імені Б. Грінченка Олександра Авраменка. Їх активно використовують як інформаційні мовні п’ятихвилинки на уроках, під час виховних заходів.
Природне національне оточення є невичерпним джерелом патріотичного виховання молоді. І саме на школу, педагогічний колектив покладено почесну і відповідальну місію - стати посередниками між поколіннями, сучасними тенденціями педагогічної науки та віковими традиціями для того, щоб наша молодь повноцінно реалізувалася у майбутньому, ідентифікувала себе із самодостатньою особистістю, свідомим громадянином своєї держави. Чільне місце у забезпеченні такого виховного простору займає музейна педагогіка. Шкільний музей - це той осередок національно-патріотичного виховання, у якому через призму тисячолітньої історії нації проектується синтезований світогляд генерацій. Тут, під час засвоєння історичного матеріалу про героїчне минуле нашого народу, відбувається збагачення учнів патріотичними почуттями. Підсилює виховний вплив музейної педагогіки на школярів їх безпосередня участь у дослідницько-пошуковій роботі, екскурсійній діяльності, опрацювання архівних матеріалів, зустрічі з видатними особистостями, причетними до захисту та розбудови рідного краю, свідками важливих історичних та знакових подій. З метою надання виховній роботі емоційного характеру використовується яскравий фактичний матеріал, приклади патріотизму відомих історичних діячів, земляків. Зустрічі з такими людьми (ветеранами, героями АТО, учасниками бойових дій на територіях інших держав, громадськими діячами, активістами, волонтерами, меценатами тощо) мають, як показує досвід, чи не найбільший вплив на формування патріотичних почуттів в учнів, оскільки саме під час такого спілкування відбувається оцінювання історичних явищ, робляться власні висновки щодо громадянського обов’язку, готовності відстоювати державні інтереси Батьківщини. Ознайомлення та вивчення під час екскурсій вітчизняних пам’яток світової культури формує в учнів гордість за національні реліквії, розуміння загальнолюдських цінностей.
Важливе місце у національно-патріотичному вихованні учнівської молоді займає залучення її до участі у масових заходах патріотичного змісту. Найпоширеніші з них – державні свята, пам’ятні календарні дати, знаменні події у житті школи, населеного пункту, району (міста), краєзнавчі та читацькі конференції, тематичні вечори, вечори запитань та відповідей, предметні тижні, зустрічі з видатними людьми, конкурси, олімпіади, фестивалі, виставки і т.ін. Показниками ефективності таких форм позакласної роботи є активність її учасників, позитивний емоційний та виховний впливи.
Невід’ємною частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози – пріоритетною, є військово-патріотичне, зорієнтоване на формування у громадян готовності захищати свою Батьківщину. Крім того, військово-патріотичне виховання покликане готувати сучасну молодь до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки оточуючих у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, до служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. Зазначені функції може виконувати шкільний військово-патріотичний клуб. Головними завданнями цього молодіжного об’єднання є виховання у дітей та молоді морально-психологічних якостей: мужності, сміливості, рішучості, відваги, стійкості, наполегливості, дисциплінованості та ініціативності; удосконалення фізичного розвитку, ознайомлення з основами цивільної оборони і медико-санітарної підготовки, надання першої допомоги, стимулювання інтелектуальних, спортивних та творчих обдарувань школярів. Серед поширених форм роботи - змагання, конкурси, зльоти, походи, екскурсії, експедиції, навчально-тренувальні збори тощо. Як правило, такі активні заходи зацікавлюють учнівську молодь і роблять позакласну діяльність чи відпочинок змістовними й корисними.
Свідомий патріотизм нерозривний із відповідальністю. Його важливою ознакою є законопослушність, дотримання конституційних норм, чинного законодавства, знання не лише своїх прав, а й обов’язків. Для розвитку соціальної активності, поглиблення патріотичних почуттів, відповідальності за власну долю та долю однолітків, відстоювання їхніх прав важливим є заохочення школярів до діяльності в учнівському самоврядуванні, громадських молодіжних об’єднаннях, що сприяє поглибленню знань учнів з історії та державного устрою, формуванню патріотичних поглядів, переконань та почуттів, відповідної поведінки.
Індикаторами дієвого учнівського самоврядування є раціональна внутрішня організованість, що проявляється у загальному захопленні спільною справою, відповідальність, здатність приймати компетентні рішення, співпраця з адміністрацією навчального закладу, батьківською громадськістю, іншими дитячими організаціями, не забороненими законодавством. Активна участь учнів у громадському житті школи сприяє їх соціальному становленню, розвитку духовності та зміцненню моральних засад, позитивному ціннісному ставленню до нації, держави.
Усвідомлення школяра бути потрібним, корисним для шкільного колективу, суспільства сьогодні, у майбутньому допоможе реалізувати його лідерські якості та здібності на благо Батьківщини і приносити користь її громадянам, утверджуючи тим самим позиції держави на світовому рівні.
Виховання справжнього патріота – це комплексна, системна і цілеспрямована діяльність школи, органів державної влади, місцевого самоврядування, громадськості, сім’ї , спрямована на формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності і любові до Батьківщини, постійної готовності до виконання обов’язків громадянина та захисту національних інтересів.

Список використаних джерел

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови/ Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел.- К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001.-1440 с.
2. Кіяшко Л. Сучасні напрями патріотичного виховання учнів / Людмила Кіяшко // Школа. - 2011. - № 4. - С. 43-45.
3. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді (наказ Міністерства освіти і науки України від 16 червня 2015 року за № 641 « Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах » ).