Онищенко І.В. ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Однією з головних умов виконання людиною своєї професійної діяльності є готовність. Дослідження готовності до професійної діяльності проводилися у двох теоретико-методологічних площинах: функціональній, де готовність вивчалася як психічний стан між особистісними властивостями та психічними процесами, і розглядалася як необхідна умова успішності виконання професійних обов’язків, та особистісній, де готовність досліджувалася як характеристика особистості, яка містить спеціальні та загальні здібності, потребу у професійному самовдосконаленні, комунікативні, професійні, проективні та інші вміння.
Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що в різних підходах та концепціях поняття «готовність» розкривається по-різному, а саме: як якість особистості (А. Ліненко, Н. Кузьміна, К. Платонов, В. Сластьонін), цілеспрямований прояв особистості (С. Максименко, О. Пелех), система властивостей (М. Смульсон, В. Моляко), налаштування на виконання діяльності (М. Дьяченко,Л. Кандибович, А. Капська) та ін. Проте, не дивлячись на різноманіття підходів до розуміння поняття «готовність», більшість учених визначають його як складне, комплексне утворення з багатокомпонентною структурою, важливими ознаками якого виступають позитивне ставлення, спрямованість на діяльність та усвідомлення мотивів діяльності.
Питання готовності вчителя початкових класів до професійної діяльності досліджували О. Демченко, Л. Костюченко, О. Івлєва, С. Мартиненко, О. Савченко, Л. Хомич, О. Хижна, І. Шапошнікова та ін. Дослідники переконують, що готовність до професійної діяльності є багатоаспектним утворенням, усталеною структурою якостей та здібностей особистості, що дає можливість вчителеві початкових класів швидко адаптуватися до мінливих умов праці, творчо підходити до вирішення професійних завдань, забезпечує високі результати педагогічної роботи, допомагає успішно здійснювати свої обов’язки, сприяє подальшому професійному вдосконаленню.
У нашому дослідженні поняття «готовність учителя початкових класів до професійної діяльності» розглядається як складне, динамічне, цілісне особистісне утворення, яке є фундаментальною умовою ефективної організації навчання та виховання молодших школярів, успішного виконання педагогом професійних функцій.
Важливим структурним компонентом готовності до професійної діяльності вчителя початкових класів є мотиваційна готовність. Аналіз праць учених (М. Дьяченко, Л. Захарова, Л. Кандибович, Н. Кузьміна, І. Кучерявевнко, О. Мешко, Л. Мітіна, В. Моляко, Г. Сухобська, А. Яблонський та ін.) показує, що мотиваційна готовність до професійної діяльності є визначальним конструктом у виборі професії, ступенем реалізації в ній, важливим фактором, що впливає на успішність та ефективність професійної діяльності.
Мотиваційна готовність до професійної діяльності – це усвідомлений та активно-діяльнісний стан, який забезпечує особистісну й професійну самореалізацію та самоактуалізацію під час вирішення професійних проблем на основі психолого-педагогічної компетентності, особистісного та професійного досвіду, творчого використання індивідуально-психічних особливостей та інтелектуального потенціалу в процесі професійної діяльності [1, с. 133]. Отже, мотиваційний компонент готовності виражає позитивне ставлення майбутнього фахівця до професійної діяльності, яке засноване на системі ставлень, переконань, мотивів особистості, професійній самосвідомості. Мотиваційна готовність до професійної діяльності є основою, фундаментом, стрижнем, навколо якого конструюються основні якості професіонала.
За результатами експериментальних досліджень домінантними факторами вибору професії вчителя початкових класів виступили такі:
– потреба у спілкуванні з дітьми молодшого шкільного віку;
– стійкий інтерес до педагогічної роботи з молодшими школярами;
– мотиви комунікативного характеру;
– творчий характер професії вчителя початкової школи;
– можливість досягти в даній професії соціального визнання;
– домінування гуманістичних професійних цінностей та ідеалів;
– суспільна цінність педагогічної спеціальності.
Формування мотиваційної готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності є динамічним процесом, який залежить від зовнішніх і внутрішніх умов. Щодо зовнішніх умов, то слід наголосити, що в період професійної підготовки змінюються вимоги до фахівця в галузі початкової освіти, структура основних мотивів її придбання, професійний менталітет, духовні цінності, операційно-технічна сфера у зв’язку з появою інноваційних технологій та ін. Становлення майбутнього фахівця залежить і від внутрішніх умов: змінюються уявлення про професію вчителя початкових класів, критерії її оцінки і способи самореалізації в ній.
Нами виділено основні показники сформованості мотиваційної готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності, зокрема, такі:
– стійкий інтерес до професії вчителя початкових класів;
– прагнення стати висококваліфікованим фахівцем в галузі початкової освіти;
– переважання внутрішніх мотивів у структурі мотивів педагогічної діяльності;
– успішне оволодіння професійними знаннями в галузі початкової освіти;
– високий рівень мотивації досягнення успіху;
– спрямованість на професійний саморозвиток і самовдосконалення;
– прагнення до самореалізації в педагогічній діяльності.
А. Яблонський підкреслює, що мотиваційна готовність майбутніх учителів до професійної діяльності є складним індивідуально-психологічним утворенням, яке поєднує усвідомлення особистістю значущості майбутньої професійної діяльності вчителя, що інтегрується з розвитком професійно значущих якостей і цінностей та наявністю образу своєї професії, власної професійної поведінки, і супроводжується прагненням займатися цією діяльністю після закінчення вищого навчального закладу [2, с. 135]. Отже, мотиваційна готовність майбутніх учителів до професійної діяльності визначається професійно-педагогічною спрямованістю, професійними установками, інтересами та прагненням займатися педагогічною роботою.
Висновки. Аналіз різних підходів до вивчення проблеми мотиваційної готовності вчителя початкових класів до професійної діяльності засвідчив її складність та багатогранність. Мотиваційна готовність до професійної діяльності є складним процесом взаємодії потреб, інтересів, стимулів, настанов, ціннісних орієнтацій і мотивів, які спонукають і спрямовують особистість до опанування майбутньою професійною діяльністю. Формування мотиваційної готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності є важливою складовою фахової підготовки майбутнього фахівця в галузі початкової освіти. У процесі формування мотиваційної готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності відбуваються зміни в значущості окремих мотивів, а також у переході від неврегульованої до чітко організованої структури мотивації професійної діяльності, де значущі взаємозв’язки між її елементами визначають характер професійної спрямованості майбутнього педагога. Сформована мотиваційна готовність до професійної діяльності допомагає успішно виконувати професійні обов’язки та функції, швидко адаптуватися до мінливих умов праці.

Список використаних джерел
1. Клімова Д. В. Проблема мотиваційної готовності до професійної діяльності у психології / Д. В. Клімова // Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету : збірник наукових праць звітно-наукової конференції викладачів університету за 2013 рік, 4-6 лютого 2014 року / укл. Г. І. Волинка, О. В. Уваркіна, О. П. Ємельянова. – Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2014. – С. 133-135.
2. Яблонський А. І. Мотиваційний компонент в структурі мотиваційної готовності студентів до педагогічної діяльності / А. І. Яблонський // Вісник Харківського університету. Серія «Психологія», 1997. – № 395. – С. 134-138.