Чхало О.М. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ ДИСЦИПЛІНИ «АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ»

Чхало Оксана Миколаївна,
викладач, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, ochkhalo@ukr.net

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ ДИСЦИПЛІНИ «АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ»

Нині політика України у фармацевтичній сфері зорієнтована на максимально можливе врахування соціальних пріоритетів у забезпеченні населення лікарськими засобами, розвиток доступної та ефективної фармакотерапії і профілактики здоров'я населення. Зазначене визначає пріоритети професійної підготовки майбутніх магістрів фармації, адже важливо зважати на запити суспільства, реалії розвитку сучасної вищої медичної освіти України.
Аналіз інформаційних джерел свідчить, що дидактичні аспекти навчання аналітичної хімії майбутніх фахівців фармацевтичного сектора галузі охорони здоров'я України з використанням інформаційних технологій досліджувалися й використовувалися недостатньо. Тому ставимо перед собою завдання визначити дидактичні підходи до вивчення майбутніми магістрами фармації курсу аналітичної хімії як основи набуття ними професійних компетентностей в освітньому процесі сучасного вищого фармацевтичного навчального закладу. Крім того сучасна система вищої освіти має бути спрямована на формування в студентів умінь та навичок працювати з інформацією, що є запорукою формування в них високого рівня сучасних ключових компетентностей – цифрової і основ наук.
На виконання рішення Вченої ради Національного медичного університету імені О. О. Богомольця та з метою підвищення якості проведення лекційних занять наказом №14 від 17.01.2018 року затверджено основні вимоги до підготовчого етапу, структури лекції, презентації лекції та навичок лектора.
Таким чином, з весняно-літнього семестру 2017 – 2018 навчального року на кафедрі медичної та загальної хімії запроваджено читання лекцій з усіх дисциплін, зокрема з дисципліни «Аналітична хімія», у форматі 45 хвилин. З огляду на це, лекція перестає бути односторонньою трансляцією знань, а конспект – записаним під диктовку лектора скороченим варіантом підручника. Основне навантаження переноситься на підготовчу роботу студента, а отже й викладача. Для ефективного застосування системи, що запроваджується, викладач має до лекції надати студентові можливість ознайомитися з навчальним матеріалом, більше того – мотивувати його до цього. Наступним кроком підготовчого етапу лекції, на нашу думку, є планування інтерактивної взаємодії зі слухачами у вигляді відкритих запитань або запитань множинного вибору, в тому числі із застосуванням технічних засобів для голосування.
Разом з цим, залишається важливою й безпосередньо лекційна фаза, презентації лекцій структуруються традиційно – від актуалізації опорних знань, через структуроване подання навчального матеріалу, до систематизації й узагальнення. Але обов’язково додається формулювання ближчих навчальних цілей, подання відбувається з обов’язковим поетапним закріпленням – оскільки студенти вже мають бути ознайомлені з матеріалом, це не викликає надмірного часу. Слайди не перенавантажені оздобленням та великою кількістю тексту, контент презентації викладено короткими простими фразами з використанням кеглю не менше 24 на білому або синьому фоні чорним або білим текстом відповідно. Перевага при наданні інформації надається представленням рівнянь реакцій, схем або графіків.
Під час лекції з аналітичної хімії лектори не використовують паперові носії, не читають інформацію зі слайдів, а фокусують увагу на аудиторії, акцентують на тих знаннях і завданнях, які вирішують основні завдання вивчення дисципліни «Аналітична хімія», а саме:
- формування у студентів знань і умінь, практичних навичок з аналітичної хімії, яка є загальнотеоретичною, базовою дисципліною в системі підготовки магістра фармації;
- підготовка студентів для оволодіння спеціальною фармацевтичною дисципліною – фармацевтичною хімією, а також отримання основних хімічних знань, необхідних для розуміння і засвоєння ряду медико-біологічних, хімічних дисциплін, що вивчаються на фармацевтичному факультеті.
Новим у проведенні сучасної лекції є те, що студенти мають змогу відповісти на тестові запитання з оцінюванням правильності та статистики розподілу варіантів відповіді, що відразу виводяться на екран презентації, що надає миттєвий зворотний зв’язок від студента до викладача. Аналіз відповідей показує, наскільки правильно студент засвоїв матеріал. Тому використання інтерактивної системи опитування під час лекції сприяє мотивації активної участі студента в аудиторній роботі.
Обов’язковим компонентом нової лекції є анонімне опитування студентів, що також забезпечує зворотний зв'язок. У анкеті студент оцінює якості самого лектора, презентацію та надає пропозиції по покращенню лекції. Аналіз відповідей показав, що більшість студентів позитивно сприйняли новий формат лекції, особливо відзначили інтерактивність лекцій, доступність матеріалу, адже кожний пункт лекції був проілюстрований на прикладі тесту, що дозволяє студентам не лише закріпити знання, набуті під час лекції, а й розвинути вміння й навички аналізувати і узагальнювати навчальний матеріал, робити висновки.