Ланова І.В. ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИКЛАДАННІ КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)»

Ланова Ірина Вікторівна
cтарший викладач, ДВНЗ «Криворізький національний університет», lanovaya@ukr.net

ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИКЛАДАННІ КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)»

Сучасний український соціум в освіті, науці, діяльності державних інституцій послуговується українською літературною мовою, що консолідує націю, з’єднує покоління між собою, збирає та зберігає інтелектуальні надбання нації. Саме тому одним із найважливіших завдань сучасної вищої освіти в Україні є виховання фахівців нової генерації, висококваліфікованих, грамотних, з високим інтелектуальним потенціалом, які вільно володіють українською мовою, користуються нею в усіх сферах життєдіяльності, особливо в професійній. Формування мовно-професійної компетенції фахівця можливе лише за умови належної лінгвістичної підготовки.
Комп’ютеризація освіти – невід’ємний компонент її вдосконалення, який сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців, конкурентоспроможних на ринку праці, здатних до компетентної та ефективної роботи за своїм фахом на рівні світових стандартів [1].
Упровадження в навчальний процес сучасних інформаційних технологій відкриває нові способи та дає широкі можливості для подальшої диференціації загального та професійного навчання, всебічної реалізації творчих, пошукових, особистісно зорієнтованих, комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності. Актуальність проблеми полягає в тому, що в сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищі рівень освіти значною мірою залежить від результативності запровадження інформаційних технологій у навчальний процес.
Потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації навчального процесу у вищих навчальних закладах на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням). Використання комп’ютерних технологій та Інтернету є одним із інноваційних засобів вивчення мови, оскільки сьогодні викладач зобов’язаний уміти користуватися сучасними засобами навчання для того, щоб забезпечити одне із завдань вищого навчального закладу – надання якісних освітніх послуг.
За допомогою комп’ютерних технологій, що використовуються в процесі вивчення курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)», мають бути реалізовані такі дидактичні функції: пізнавальна; розвивальна; дослідницька; комунікативна.
Відомо, що найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка одночасно впливає на кілька органів чуття, і запам’ятовується вона тим краще й міцніше, чим більше каналів сприймання було активізовано. Саме мультимедійні засоби дозволяють об’єднувати в одній комп’ютерній програмі текст, звук, відеозображення, анімацію тощо. Кожен із зазначених інформаційних компонентів спрямований на забезпечення оптимізації процесу навчання на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням). Будучи своєрідним засобом навчання, мультимедійні програми можуть забезпечити обмін інформацією між студентом і технічною системою в діалоговій формі за нерегламентованим сценарієм, який студент будує по-новому, на свій розсуд. А сама комп’ютерна технологія навчання органічно вписується в класичну систему, розвиває й раціоналізує її, забезпечуючи нові можливості щодо організації паралельного навчання й контролю знань, надає реальну можливість практичного впровадження самостійного індивідуального навчання [1].
Ефективній організації самостійної роботи студентів значною мірою сприяє використання Інтернету як джерела аутентичної інформації, засобу, що підвищує мотивацію при вивченні мови, забезпечує індивідуалізацію, інтерактивність навчання, моделювання особливого навчального середовища і, урешті-решт, підвищує якість навчання. Користуючись послугами мережі Інтернет, студент вчиться вибирати із великої кількості інформаційних джерел потрібну інформацію, аналізувати та систематизувати її.
Сьогодні великою популярністю користуються програми, пов’язані з вивченням фонетики, орфографії, семантики та пунктуації, а також програми, що здійснюють контроль знань студентів. Підвищенню ефективності організації самостійної роботи студентів сприяють електронні посібники та підручники з дисципліни, що вивчається. Найкращий результат досягається завдяки використанню текстових посилань, що дають можливість студентам ознайомитися з матеріалами словників, енциклопедій в електронній бібліотеці [2].
Останнім часом усе частіше розробляються дистанційні курси вивчення дисциплін. Однак, у практиці викладання української мови (за професійним спрямуванням) вони не можуть бути абсолютною альтернативою традиційним аудиторним заняттям. Основним їхнім недоліком є заміна особистісної, безпосередньої взаємодії викладача та студентів різними засобами опосередкованої навчальної комунікації, що реалізується за допомогою різноманітних електронно-комунікативних систем, наявних у електронному курсі. На нашу думку, лише окремі форми дистанційного навчання можуть використовуватися як такі, що доповнюють навчальний процес, активізують пізнавальну діяльність студентів і в деяких випадках полегшують пояснення навчального матеріалу.
Отже, перед викладачами сьогодні стоїть важливе завдання – зберегти українську мову не лише як символ культури й нації, але і як феномен нового культурно-історичного середовища, що народжується інформаційно-комп’ютерними технологіями ХХІ ст., а студентам, вивчаючи мову, активно використовувати інноваційні технології, що сприяють формуванню мовленнєвої компетенції, високої культури усного та писемного мовлення.



Список використаних джерел

1. Морзе Н.В. Моделі ефективного використання інформаційно-комунікативних та дистанційних технологій навчання у вищому навчальному закладі [Електронний ресурс] / Н.В. Морзе, О.Г. Глазунова // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2008. – № 2(6). – Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em6/content/08mnvshi.htm. – Заголовок з екрана.
2. http://litmisto.org.ua/p=19944&page=8