Царенко О.М. ВІРТУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ MOODLE ЯК ЗАСІБ ПОСИЛЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Царенко Олег Миколайович
професор кафедри теорії і методики технологічної підготовки,
охорони праці та безпеки життєдіяльності,
Центральноукраїнський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка, olegtsarenko55@gmail.com

ВІРТУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ MOODLE ЯК ЗАСІБ ПОСИЛЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Модернізація сучасної вищої освіти передбачає, перш за все, формування творчої особистості випускника, який володіє набором компетенцій, що виявляються у здатності вирішувати проблеми та завдання в різних сферах людської діяльності, здатного до саморозвитку, самоосвіти, мобільності, інноваційної діяльності. Професійна компетентність майбутнього педагога формується в процесі отримання студентами як теоретичних знань, так і практичних навичок, що виробляються в процесі навчання, а також в процесі становлення особистісних якостей, необхідних у майбутній професійній діяльності.
Використання нових форм організації навчального процесу на основі інформаційних технологій дозволяє ефективно вибудовувати процес навчання, керувати ним, отримувати результати відповідно до запланованих цілей і розвивати особистості студентів. Впровадження сучасних інформаційних технологій в сферу освіти призвело до виникнення терміну інформаційно-освітнє середовище, що розуміється, зазвичай, як сукупність комп'ютерних засобів і способів їх функціонування, які використовуються для реалізації навчальної діяльності [1].
Процес інформатизації освіти актуалізує розробку підходів до використання потенціалу інформаційних технологій для розвитку особистості студентів, підвищення рівня креативності їх мислення, формування вмінь розробляти стратегію пошуку вирішення як навчальних, так і практичних завдань, прогнозувати результати реалізації прийнятих рішень на основі моделювання досліджуваних обʼєктів, явищ, процесів і взаємозвʼязків між ними. У формуванні названих якостей особлива роль відводиться самостійній роботі студентів, яка представляє не просто форму освітнього процесу, а основу становлення конкурентно здатного випускника. Тому метою навчання у вищій школі є не стільки наповнення студента певним обсягом інформації, скільки формування у нього пізнавальних стратегій самонавчання і самоосвіти як основи майбутньої професійної діяльності.
Проблему розробки та впровадження інформаційно-освітнього середовища досліджували В. Ю. Биков, А. М. Гуржій, М. Я. Плескач, О. І. Огієнко, І. А. Румянцева та інші. Проте важливим та недостатньо дослідженим залишається розгляд даної проблеми у контексті практичної реалізації інформаційно-діяльнісного підходу при вивченні фахових технічних дисциплін.
У роботі досліджується впровадження інформаційно-діяльнісного підходу до вивчення магістрами спеціальності 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) дисципліни «Сучасні конструкційні матеріали та нанотехнології», що реалізується через розробку електронних навчальних посібників, посилення ролі самостійної роботи.
Під інформаційно-діяльнісним підходом в освіті найчастіше розуміють принцип організації навчального процесу як динамічної системи, внаслідок якого забезпечується інтелектуальний розвиток студентів із врахуванням їх індивідуальних нахилів та забезпечується не лише формування узагальнених компетенцій, а й формується професійна мотивація до навчання, професійна самовизначеність [2].
Особливо актуальним на етапі впровадження інформаційно-діяльнісного підходу є розробка принципово нових підручників, оскільки їм тепер відводиться особливе функціональне призначення. Відомо, що класичні підручники, орієнтовані на середнього студента, а тому обмежують можливості виявлення індивідуальних навчальних інтересів кожного учасника освітнього процесу. Сучасний підручник повинен враховувати нові підходи до організації освітнього процесу, реалізувати всі його провідні елементи [2].
Підручники для закладів вищої освіти з природничо-математичних та технічних дисциплін давно застаріли, оскільки за послідовністю викладу матеріалу, його структурою і методичними підходами значною мірою повторюють шкільні. І це, з одного боку, цілком зрозуміло, адже навчальні програми шкільних та вузівських курсів з фізики, хімії, біології мало відрізняються. Виняток становить обсяг матеріалу і математична компонента. Однак такий підхід авторів нових видань не є виправданим. Адже сучасний підручник для вищої школи крім традиційних основних компонентів – теоретичного представлення матеріалу і питань для контролю знань, – повинен обовʼязково містити елементи проблемності, дидактичні матеріали, матеріали для самопідготовки тощо.
У звʼязку з цим виникає два питання: якою має бути все ж структура сучасного підручника для студентів закладів вищої освіти і яким чином на перехідному етапі можна використовувати існуючі? Насправді – це досить складні питання, які потребують серйозного науково-педагогічного дослідження. Однак, однозначно вже сьогодні можна бачити модель підручника майбутнього – це віртуальні підручники (або навчальні посібники) та електронні навчальні комплекси – як універсальні навчальні матеріали для забезпечення аудиторної і самостійної роботи студента.
Наразі автором реалізується створення електронних навчальних курсів (ЕНК) з використанням платформи Moodle, яка дозволяє створювати віртуальне навчальне середовище для безперервного навчання з необмеженими можливостями контролю, внесенням змін, багатократним переглядом, можливістю контролю та самоконтролю тощо. Основними характеристиками ЕНК є: структурованість навчально-методичних матеріалів; відповідність основним структурним елементам процесу вивчення навчального курсу; чіткий графік виконання студентами навчального плану; налагоджена система інтерактивної взаємодії викладача і студента.
Розроблений ЕНК «Сучасні конструкційні матеріали та нанотехнології» має уніфіковану для нашого університету структуру яка включає: робочу програму, критерії оцінювання, друковані та інтернет-джерела, глосарій; навчально-методичні матеріали з кожного модуля, де теоретичний матеріал представлено у вигляді мультимедійних презентацій, структурованих електронних навчальних матеріалів, анімаційних навчальних ресурсів. Для дистанційного виконання практичних та індивідуальних завдань розроблені методичні вказівки з розʼясненням форми подання результатів виконання та критерії оцінювання. Розроблено також тести для самоконтролю та контролю знань студентів і матеріали для проведення підсумкової контрольної тестової роботи. (З даним ЕНК можна ознайомитись за адресою: http://moodle.kspu.kr.ua/course/view.php?id=768 ).
Незалежно від вибору обʼєктно-орієнтованого середовища, вважаємо, доцільним, щоб кожен віртуальний посібник містив алфавітний покажчик основних використаних термінів, що дозволяє швидко повторювати вже пройдений матеріал. Звичайно ж віртуальний навчальний посібник з природничих та технічних дисциплін не може бути повноцінним без демонстрацій (у вигляді відеофайлів) тих чи інших фізичних, технологічних, хімічних явищ. Саме ці елементи віртуальних посібників знадобляться студентам, які не змогли з різних причин відвідати лекцію і побачити демонстраційний експеримент «вживу». Віртуальні посібники можуть містити й прості віртуальні досліди, які рекомендується виконати самому студенту. При цьому поглиблюються теоретичні знання, є можливість підготуватися до майбутніх реальних лабораторних досліджень. Віртуальний посібник має містити програми для самоконтролю засвоєних знань, для чого зручно використовувати платформу Moodle.
Досвід роботи з обʼєктно-орієнтованим середовищем Moodle показав його високу надійність як з точки зору практичного використання, так і з точки зору збереження інформації. Тут технічно не складно створювати тести для оцінки рівня досягнень студента з кожної теми або підсумкового контролю (на іспиті). За допомогою таких тестів легко визначати рівень підготовки майбутнього фахівця, створювати тести з індивідуальними параметрами, враховуючи різні рівні підготовки студента. Звичайно, тільки шляхом тестування складно виявити рівень знань студента з природничо-математичних чи технічних дисциплін. Тому доцільно поряд з використанням тестів, формувати питання для самоперевірки знань, підбирати різнорівневі завдання, наповнювати віртуальні посібники електронними моделями з можливістю зміни параметрів розглянутих явищ тощо.
На наше переконання, відповідно до інформаційно-діяльнісного підходу викладач, організовуючи аудиторну і самостійну роботу, повинен не просто подавати навчальну інформацію, а звертати увагу студентів на характерні особливості даної інформації та давати рекомендації із поглиблення знань, організовувати отримання навичок з їх застосування.
На практичному рівні інформаційно-діяльнісний підхід може бути представлений у вигляді системи теоретичних або практичних завдань, інтегруючих як окремі теми навчальної дисципліни, так і теми різних дисциплін. Прикладом таких завдань можуть служити комплексні завдання для самостійної роботи студентів, в яких від теми до теми взаємоповʼязаних курсів навчальних дисциплін йде процес безперервного управління діяльністю студентів з розвʼязання професійних завдань. Це повинен бути процес поступового переходу від специфічних простих алгоритмів, що вивчаються в рамках однієї навчальної дисципліни, до все більш загальних. До складу системи комплексних завдань слід обовʼязково включити навчально-професійні завдання, які є засобом формування професійної мотивації, інтелектуального розвитку, формування професійних знань у смисловому і процесуальному аспектах, вміння самостійного пошуку і створення інформації.
Ефективність практичної реалізації інформаційно-діяльнісного підходу в організації самостійної роботи значно підвищується з використанням компʼютерної техніки (вирішуються проблеми доступу до інформації в бібліотеках, через Internet, за допомогою електронних та віртуальних підручників; можливе використання навчальних програм, використання пакетів для вирішення професійних завдань; самоконтроль і контроль).
Звичайно, впровадження будь-якої інновації в процесі навчання студентів, як правило, дає позитивний результат, проте на сучасному етапі організації навчального процесу слід дбати про розробку цілісної технології, яка повинна забезпечити досягнення дидактичних цілей і як наслідок – формування творчої особистості фахівця.
Отже, використання навчального середовища Moodle для організації дистанційної чи частково дистанційної освіти студентів надає ряд переваг перед традиційними методами і формами організації освітнього процесу, а саме: можливість реалізації принципу індивідуалізації діяльності; наявність швидкого зворотного зв'язку; можливості наочного представлення навчального матеріалу; варіативний характер самостійної роботи; активність, самостійність. Дане навчальне середовище дозволяє організувати активну пізнавальну самостійну діяльність студентів, оптимізувати її, варіювати обсяг інформації, підвищити інтерес до навчання.
Перспективи подальших досліджень вбачаються автором в удосконаленні методики підготовки майбутніх вчителів трудового навчання та технологій при вивченні фахових дисциплін шляхом широкого впровадження в навчальний процес засобів ІКТ.

Список використаних джерел
1. Кремень В. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті і формування інформаційного суспільства/ Василь Кремень // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2006. – №6. – С. 5–9
2. Царенко О. М. Віртуальні навчальні посібники як засіб реалізації інформаційно-діяльнісного підходу в навчальному процесі /О. М. Царенко // Педагогіка вищої та середньої школи. – 2015. – Вип. 44. – С. 289–295.