Рівна С.А., Безбородько М.М. ПРИЩЕПЛЕННЯ ЛЮБОВІ ДО ОБРАНОЇ ПРОФЕСІЇ ЯК ЗАСІБ МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Рівна Світлана Анатоліївна
викладач-методист, завідувачка економічним відділенням, Технологічний коледж Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, iltchenkosvetlana@gmail.com
Безбородько Марина Миколаївна
викладач вищої категорії, методист, Технологічний коледж Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, gman_78@ukr.net

ПРИЩЕПЛЕННЯ ЛЮБОВІ ДО ОБРАНОЇ ПРОФЕСІЇ ЯК ЗАСІБ МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Мотивація студентів до навчання є однією з основних складових навчально-виховного процесу. До структури мотивації навчальної діяльності входить велика кількість внутрішніх та зовнішніх мотивів. Мотив – це потреба студента досягти певного рівня розвитку у навчанні та професійній діяльності. В свою чергу, ця потреба викликає певні емоції, переживання, зацікавлення. Таким чином, для активної участі студента у навчальній діяльності необхідно, щоб мета і зміст навчання були внутрішньо ним прийняті, набули для нього особистісного змісту, викликали позитивні переживання [2].
Безперечно, навчально-пізнавальна діяльність студентів завжди є полімотивованою, тобто в навчальних мотивах поєднуються зовнішні та внутрішні мотиви, серед яких можна виділити:
- соціальні (прагнення через навчання утвердити свій соціальний статус);
- спонукальні (пов’язані з впливом вимог батьків, порад викладачів, членів студентського колективу);
- пізнавальні (виявляються у пробудженні пізнавальних інтересів);
- професійні (відображають прагнення отримати ґрунтовну професійну підготовку);
- меркантильні (зумовлені матеріальною вигодою) [1].
Ставлення студента до свого навчання залежить також і від мотиву вибору професії. Позитивною мотивацією професійного вибору студента є такі його прояви:
- яскраво виражений інтерес до професії;
- бажання в майбутньому займатися саме цією професійною діяльністю;
- прагнення бути корисним людям, суспільству.
У реальному житті трапляються дещо інші мотиви вибору навчального закладу (соціальний престиж професії, вплив або вказівки рідних, випадковий збіг обставин, відсутність вибору) [3].
За рівнем професійної спрямованості (М. І. Дьяченко, Л. А. Кандибович) розрізняють декілька типів студентів. Перший тип – студенти з позитивною професійною спрямованістю, яка зберігається протягом усього періоду навчання. Вона обумовлена чітким уявленням про майбутню професію. Ці студенти характеризуються високим рівнем активності.
Другий тип – студенти, які остаточно ще не визначилися у своєму ставленні до професії. Здебільшого вибір фаху не має чітко вираженої професійної мотивації, інформація про професію поверхова. Головна орієнтація у професійній сфері пов’язана з соціальними можливостями, що надаються професією, з перспективою успішної професійної кар’єри. Для більшості студентів цієї групи прийнятним є компроміс між негативним ставленням до професії та продовженням навчання у ВНЗ. Через це їхня активність характеризується непостійністю, чергуванням спадів і підйомів.
Третій тип – студенти з негативним ставленням до професії. Мотивація вибору обумовлена переважно загальновизнаними в суспільстві цінностями вищої освіти. Рівень їх уявлень про професію низький. У фаховій сфері приваблює матеріальна винагорода, соціальні можливості, що надаються професією. Показники активності невисокі й дуже нестійкі.
У мотивації кожного типу студента, звичайно, можливі зміни. Тому у навчально-виховному процесі важливо враховувати ранг та тенденцію розвитку мотивів від курсу до курсу. З цією метою на протязі навчального року ми проводимо анкетування студентів економічного відділення за методикою А. А. Реан і В. А. Якуніна. Ця методика пропонує студентам з 16 мотивів навчальної діяльності вибрати 5 найбільш значущих для них. Результати опитування за І семестр 2017-2018 н.р. представлено у таблицях (в анкетуванні взяли участь 69 студентів економічного відділення коледжу).
Таблиця 1.
Список мотивів, що представлені в анкеті
МОТИВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стати висококваліфікованим спеціалістом
Отримати диплом
Успішно продовжити навчання на наступних курсах
Успішно навчатися, здавати екзамени на «4» і «5»
Постійно отримувати стипендію
Отримати глибокі і міцні знання
Бути постійно готовим до занять
Не запускати навчальні предмети
Не відставати від одногрупників
0 Забезпечити успішну кар’єру
1 Виконувати вимоги викладачів
2 Досягнути повагу викладачів
3 Бути прикладом для одногрупників
4 Отримати похвалу від батьків
5 Уникнути осуду і покарання за погане навчання
6 Отримати інтелектуальне задоволення

Аналіз одержаних результатів свідчить, що у більшої частини студентів І курсу стійке позитивне ставлення до навчання, але загалом пізнавальні мотиви не є провідними. Опитування показало, що провідними мотивами є професійні (стати висококваліфікованим фахівцем), соціальні (забезпечити успішну кар’єру) та меркантильні (постійно одержувати стипендію). Пізнавальні мотиви займають 5 позицію у рангу, а спонукальні мотиви для нинішніх студентів не є важливими.
Таблиця 2.
Рангове місце мотиву навчальної діяльності студентів І курсу
Номер мотиву за списком 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Кількість повторів мотиву 25 16 11 14 21 15 1 6 1 24 1 - 1 6 3 -
Відсоток рангу 17,2 11,0 7,6 9,7 14,5 10,3 0,7 4,1 0,7 16,6 0,7 - 0,7 4,1 2,1 -
Ранг мотиву 1 4 7 6 3 5 10 8 10 2 10 - 10 8 9 -

На ІІ курсі значна частина студентів, не розуміючи необхідності вивчення деяких професійно-орієнтованих дисциплін, дещо втрачають інтерес до навчального процесу, що й призводить, на нашу думку, до зниження рівня професійної та пізнавальної мотивації.

Таблиця 3.
Рангове місце мотиву навчальної діяльності студентів ІІ курсу
Номер мотиву за списком 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Кількість повторів мотиву 17 18 11 8 10 10 1 2 2 18 4 1 - 5 4 4
Відсоток рангу 14,8 15,7 9,6 6,8 8,7 8,7 0,9 1,7 1,7 15,7 3,5 0,9 - 4,3 3,5 3,5
Ранг мотиву 2 1 3 5 4 4 9 8 8 1 7 9 - 6 7 7

Для студентів ІІІ курсу більш значущими являються соціальні мотиви (отримати диплом, забезпечити успішну кар’єру). Професійні та пізнавальні мотиви для них відсуваються на другий план.
Таблиця 4.
Рангове місце мотиву навчальної діяльності студентів ІІІ курсу
Номер мотиву за списком 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Кількість повторів мотиву 9 15 8 4 5 7 3 4 3 13 2 3 - 4 1 4
Відсоток рангу 10,6 17,7 9,4 4,7 5,9 8,3 3,5 4,7 3,5 15,3 2,3 3,5 - 4,7 1,2 4,7
Ранг мотиву 3 1 4 7 6 5 8 7 8 2 9 8 - 7 10 7

Порівнюючи отримані результати серед студентів першого, другого та третього курсів можна відмітити наступне:
- у більшості студентів коледжу пізнавальні інтереси недостатньо змістовні та стійкі; виникає необхідність спеціального розв’язання задачі по формуванню мотиваційної основи навчально-професійної діяльності;
- студенти І курсу хочуть стати спеціалістами своєї справи, але не чітко уявляють зміст майбутньої професійної діяльності; значна частина студентів має недостатньо розвинені навчальні навички, вміння конспектувати, виділяти головне у тексті, будувати доповідь, правильно організовувати та розподіляти навчальний час;
- студенти ІІ курсу вважають, що отримані знання забезпечать їм високий рівень майбутніх статків та подальше професійне зростання; проте частина із них навчаються тільки задля того, щоб отримати диплом за умови формального засвоєння знань;
- студенти ІІІ курсу максимально сконцентровуються на прагненні отримати диплом з метою набуття високого соціального статусу у суспільстві.
Таблиця 5.
Ранг найбільш значущих мотивів для студентів І-ІІІ курсів
МОТИВ % РАНГУ
І курс ІІ курс ІІІ курс
Стати висококваліфікованим спеціалістом 17,2 14,8 10,6
Забезпечити успішну кар’єру 16,6 15,7 15,3
Постійно отримувати стипендію 14,5 8,7 5,9
Отримати диплом 11,0 15,7 17,7
Отримати глибокі і міцні знання 10,3 8,7 8,3
Успішно продовжити навчання 7,6 9,6 9,4

При обробці анкетних даних студентів коледжу використовувалися сервіси Google. Сьогодні Google – не просто пошукова система. Це широкий набір сервісів, додатків і доповнень, який передбачає потреби користувачів і забезпечують їх зручність. Один з найпростіших і зручних сервісів – Google Forms. Форми опитувань можна вбудовувати на сторінки різних сайтів, і для проведення такого опитування не обов'язково мати свій сайт. Коло застосування таких опитувань широке: викладачі можуть проводити анкетування батьків або студентів, відправивши посилання на сторінку опитування по електронній пошті, опублікувавши його в соціальних мережах або на сайті коледжу. Опитування може бути як анонімним, так і тільки від авторизованих користувачів.
Для налаштування дизайну будь-якої анкети у Google Forms є кілька готових шаблонів, а також можливість задати індивідуальні налаштування: завантажити своє зображення для шапки опитування, вибрати колір фону і сторінки, налаштувати шрифти. Настроєний шаблон можна зберегти й використовувати в інших опитуваннях.
Викладачі Технологічного коледжу при побудові анкет за допомогою сервісу Google Forms використовували тип запитання Шкала (Scale). Студентам було запропоновано оцінити мотиви своєї навчальної діяльності (від 1 до 5) – відповісти на запитання: Чому я навчаюся у коледжі? Сервіс Google Forms автоматично обробляє результати проведеного анкетування. Результати можна переглянути в таблиці або за допомогою діаграм. Що можна зробити з даними таблиць:
- обробляти в Google Spreadsheet;
- завантажувати в форматах XLSX, HTML, CSV, TSV, PDF і ODS;
- зробити дані доступними за посиланням;
- опублікувати дані на веб-сторінці (зверніть увагу що за посиланням / в iframe видно тільки ті дані, які були в таблиці на момент публікації).
Важливим завданням викладачів економічного відділення Технологічного коледжу являється формування саме професійних мотивів навчання студентів, вироблення в них потреби в опануванні професійними знаннями, уміннями і навичками. При наявності професійної мотивації пізнавальна діяльність студентів має розгорнутий, пристрасний, наполегливий характер. Із цією метою в навчально-виховному процесі застосовується:
- детальне ознайомлення студентів з майбут¬ньою професійною діяльністю та її суспільною значущістю, з сучасними вимога¬ми, які вона висуває до знань, умінь і особистих якостей фахівця;
- створення уявлення про модель успішного професіонала, усвідомлення ближніх і перспективних цілей професійного навчання;
- розвиток адекватної професійної самооцінки студента;
- формування ціннісних орієнтацій;
- вироблення у студентів потреб і вмінь самостійно працювати з різними джерелами інформації, оволодівати інформаційними технологіями і творчо застосовувати знання на практиці;
- забезпечення умов для самопізнання, самовиховання, самовдосконалення;
- підтримання допитливості й «пізнавального» психологічного клімату в студентській академічній групі.
Як наслідок, у студентів формується життєва перспектива, уявлення про себе у майбутньому в ролі відповідального виконавця професійної діяльності. Студенти виявляють ініціативу, створюють навколо себе творчу пізнавальну атмосферу. Вони демонструють готовність до успішної, результативної навчально-професійної діяльності. Професійна мотивація стає внутрішнім рушійним чинником розвитку професіоналізму.
Список використаних джерел
1.Гилюн О.В. Освітні мотивації студентської молоді /О.В.Гилюн// Грані: наук.-теорет.і громад.-політ.альманах/Дніпроп.нац.ун-т ім.О.Гончара; Центр соц.-політ.дослідж. – Д., 2012.- №1(81). – 102-104 с.
2. Дусавицкий А.К. Развитие личности в студенческом коллективе в зависимости от сформированности учебно-профессиональных интересов: учебно-методическое пособие. – Х.: ХНУ имени В.Н.Каразина, 2012. – 32 с.
3. Помиткіна Л.В. Психологія прийняття особистістю стратегічних життєвих рішень: монографія. – К.: Кафедра, 2013. – 381 с.