Новікова Л.О. РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ ШЛЯХОМ ЗАЛУЧЕННЯ ДО ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Новікова Лариса Олександрівна
викладач загальнотехнічних дисциплін, спеціаліст вищої категорії
Полтавський коледж нафти і газу Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, larik.novikova@gmail.com

РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ ШЛЯХОМ ЗАЛУЧЕННЯ ДО ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Творчість являє собою тип діяльності, який створює якісно нові матеріальні і духовні цінності або висуває нові, ефективніші способи розв'я- зання тих чи інших наукових, технічних, соціальних та інших проблем. [2]
Важливим фактором формування творчої особистості є розвиток самостійності і відповідальності студента у розв'язанні пізнавальних, суспільно-політичних, трудових і моральних проблем. Завдання педагогічного колективу і студентів полягає в тому, щоб сформувати, міцно закріпити активну громадянську життєву позицію відповідно до потреб суспільства та особистості самого студента.
Самостійність, відповідальність, активність це характеристики та властивості життєвої позиції особистості взагалі і творчої зокрема.
Позааудиторна робота студентів – це процес, в якому домінує елемент самореалізації.
Залучення студентів до різних видів позааудиторної роботи в освітньому процесі сприяє розвитку зацікавленості до майбутнього фаху, вдосконаленню самостійної роботи, посиленню потреби творчого пошуку, формуванню міцного студентсько-викладацького колективу, оцінюванню власної діяльності та оточуючого колективу.
Позааудиторна робота із студентами у ВНЗ має ряд суттєвих переваг у порівнянні із аудиторними, зокрема:
- може бути не обмежена в часі;
- виключає авторитарне керівництво викладачів, студенти об’єднуються за інтересами;
- позитивно впливає на міжособистісні відносини учасників, сприяє їх самореалізації;
- направлена на розширення і поглиблення професійних знань, організацію творчої діяльності.
Результат позааудиторної роботи залежить від правильної її організації, яка має вирішальне значення для розвитку самостійності, креативності, конкурентоздатності та інших основоположних рис особистості спеціаліста з вищою освітою.
Основними видами позааудиторної роботи студентів є:
- індивідуальні;
- групові;
- масові. [4]
Під індивідуальною роботою розуміють самостійну діяльність окремих студентів, спрямовану на самовиховання, на виконання завдань викладача та доручень студентського колективу.
До індивідуальних форм позааудиторної роботи можна віднести:
- роботу з навчальною, довідниковою, науковою, науково-популярною літературою;
- складання конспектів;
- роботу з електронними підручниками та посібниками;
- підготовку повідомлень, рефератів, курсових робіт;
- підготовка презентацій на актуальні теми;
- складання та розв’язування задач, виконання вправ;
- складання та розв’язування кросвордів, ребусів, продумування і створення плакатів та ін.;
- використання навчально-методичних матеріалів освітніх веб-сайтів.
Групова робота охоплює порівняно невелику кількість студентів і сприяє виявленню та розвитку інтересів та творчих здібностей, сприяє поглибленню знань з дисципліни, збагачує інформацією, формує професійно значущі вміння та навички. Групова позааудиторна робота має цільовий характер, тобто припускає наявність певної загальної мети та спільних інтересів.
До групових форм позаурочної роботи можна віднести:
- гуртки та клуби (теоретичні; експериментальні; комплексні);
- факультативні заняття;
- консультації;
- творчі ігри;
- екскурсії тощо.
Масові форми роботи належать до числа найпоширеніших у вищих навчальних закладах. Вони дуже різноманітні, і, порівняно з іншими формами позааудиторної роботи, мають перевагу в тому, що розраховані на одночасне охоплення великої кількості студентської молоді. Формам масової позааудиторної роботи властиві такі особливості, як яскравість, урочистість, великий емоційний вплив. Ці форми в основному мають як пізнавальну, так і розважальну спрямованість і мають широкі можливості для активізації діяльності студентів.
До масових форм позаурочної роботи можна віднести:
- лекторії;
- науково-практичні та науково-теоретичні конференції;
- олімпіади, конкурси, турніри, фестивалі;
- тижні окремих дисциплін, циклових комісій;
- вікторини;
- КВК, інтелектуальні бої;
- випуск стіннівок;
- зустрічі з відомими людьми різних професій тощо.
Отже залучення студентів до поза аудиторної роботи сприяє розвитку творчого потенціалу особистості, що визначається сформованими і самостійно виробленими уміннями і навичками, здатністю до дії, творчої і результативної та мірою їх реалізації у тій чи іншій сфері діяльності.

Список використаних джерел:
1. Слєпкань З. І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі / Слєпкань З. І.. – Київ: НПУ, 2000. – 210 с.
2. Клименко В. В. Психологія творчості / Клименко В. В.. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 480 с.
3. Подоляк Л.Г. Психологія вищої школи / Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко. – Київ: Каравела, 2008. – 352 с.
4. Малихін О.В. Методика викладання у вищій школі / О.В. Малихін, І.Г. Павленко, О.О. Лаврентьєва, Г.І. Матукова. – Київ: КНТ, 2014. – 262 с.