Шевченко Т.С., Трофименко ОЛ., Чирук О.Г., Мельник В.І. СУЧАСНІ НАВЧАЛЬНІ РЕСУРСИ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів, згідно зі статтею 50 «Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять» Закону України «Про вищу освіту», прийнятого Верховною Радою України 01.07.2014 р. за № 1556-VII, є однією із форм освітнього процесу, що здійснюється у вищих навчальних закладах. Стосовно сучасних аспектів реформи вищої освіти самостійна робота як навчальна діяльність студента, спрямована на вивчення й оволодіння матеріалом навчального предмета на заняттях або в позааудиторний час за завданнями викладача, під його керівництвом, але без його безпосередньої участі, є не просто важливою формою освітнього процесу, а повинна стати його основою [3]. Саме тому програми дисциплін та робочі навчальні плани для всіх спеціальностей вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації, в тому числі медичних коледжів, уже тепер відводять на самостійну роботу студентів під керівництвом викладача від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального часу. Так, наприклад, у навчальній програмі з дисципліни «Внутрішня медицина» для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І – ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010101 «Лікувальна справа» із загального обсягу 324 години на самостійну роботу студентів виділено 109 годин.
Самостійну роботу студентів класифікують за різними критеріями:
1. З урахуванням місця і часу проведення, характеру керівництва нею з боку викладача і способу здійснення контролю за її результатами: а) самостійна робота студентів на аудиторних заняттях; б) позааудиторна самостійна робота;
в) самостійна робота під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем.
2. За рівнем обов'язковості: а) обов'язкова – передбачена навчальними планами і робочими програмами (виконання домашніх завдань, підготовка до лекцій, практичних знять та різновиди завдань, які виконуються під час навчальної, виробничої, переддипломної практики); б) бажана – наукова й дослідницька робота студентів, участь у роботі наукового студентського товариства (предметні гуртки, конференції, підготовка доповідей, тез, статей); в) добровільна – робота в позааудиторний час (участь у різноманітних конкурсах, олімпіадах, вікторинах; виготовлення наочності, підготовка технічних засобів навчання) [3].
3. 3 огляду на рівень прояву творчості студентів: а) репродуктивна самостійна робота, що здійснюється за певним зразком (розв'язування типових задач, заповнення схем, таблиць, просте відтворення раніше засвоєних практичних навичок); б) реконструктивна самостійна робота, яка передбачає доповнення лекцій викладача, складання планів, схем, конспектів, тез та інше; в) евристична самостійна робота, спрямована на вирішення проблемних завдань, отримання нової інформації, її структурування і використання в нових ситуаціях; г) дослідницька самостійна робота, яка орієнтована на проведення наукових досліджень (теоретичні дослідження, проектування муляжів та ін.) [2].
У свою чергу, позааудиторна самостійна робота студентів передбачає:
а) вивчення частини теоретичного матеріалу, менш складного за змістом;
б) вивчення тем, що розглядаються на практичних заняттях;
в) вивчення тем, що не розглядаються на практичних заняттях, але винесені для контролю на підсумкових заняттях, семестрових заліках та іспитах.
У Ковельському медичному коледжі при вивченні дисциплін терапевтичного циклу система згаданих різноманітних форм і методів самостійної роботи студентів є невід’ємною частиною навчального процесу. Її зміст визначають робочі програми навчальних дисциплін, у яких конкретизовано завдання для самостійної та індивідуальної роботи, вказано кількість годин на їх виконання; рекомендовано індивідуальні навчально-дослідні завдання та висвітлено вимоги до їх виконання, а також міститься інформація про систему контролю знань і виконання СРС.
Організація самостійної роботи студентів вимагає від викладача ретельної підготовки. Одна із суттєвих умов її успішного проведення – наявність сучасних навчальних ресурсів, зокрема комплексу методичного забезпечення, до якого ми відносимо методичні розробки для організації самостійної роботи студентів згідно орієнтовної схеми, тексти лекцій, навчальні та методичні посібники, практикуми, банки тестових завдань і клінічних задач, сформульованих на основі реальних ситуацій, тренажерні програми і програми для самоконтролю, автоматизовані навчальні та контролюючі системи. Для самостійної роботи студентам рекомендуємо відповідну наукову та фахову монографічну і періодичну літературу.
Методична розробка для організації самостійної роботи передбачає можливість проведення самоконтролю з боку студента завдяки питанням, тестам, задачам для самоконтролю: типовим - ІІ, нетиповим - ІІІ рівня. Використовуючи орієнтовну карту як складник методичної розробки з конкретної теми клінічної дисципліни, студенти в процесі самопідготовки в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, оволодівають навчальним матеріалом.
Враховуючи вітчизняний досвід, студентам пропонуємо різні методи самостійної діяльності: конспектування першоджерел медичної літератури, запропонованих викладачем і підібраних самостійно, підготовку і написання рефератів, доповідей та інших письмових робіт на задані або вибрані студентами теми; для закріплення теоретичних знань і практичних навичок пропонуємо виконання домашніх завдань різноманітного характеру: вирішування клінічних задач, тестових завдань, складання плану обстеження та лікування хворого при певній нозологічній одиниці, написання рецептів, розробку та складання структурно-логічних схем [1]. Такі пізнавальні і проблемні завдання надзвичайно необхідні, тому що саме наявність завдання обумовлює весь процес самостійної роботи.
Студенти нашого коледжу мають змогу займатись самопідготовкою у читальному залі бібліотеки, де в розпорядженні студентів є найновіші підручники, навчальні та методичні посібники, у кабінетах і лабораторіях доклінічної практики, комп'ютерному класі та Інтернет-клубі. Тут розміщено на електронних носіях розроблені нами сучасні навчальні ресурси для самопідготовки за матеріалами лекцій, практичних занять та позааудиторної самостійної роботи. Навчальні матеріали надано у текстовому форматі, у вигляді тестових контролюючих завдань, електронних підручників, електронних методичних вказівок, у формі електронної аудіовізуальної наочності: презентацій, слайдів, відеофільмів та відеоматеріалів з відображенням різних нозологій та клінічних ситуацій. Завдяки картотеці кожний студент має змогу підшукати і використати необхідні навчальні матеріали у зручний час. Все створено для того, щоб студенти краще засвоїли, сприйняли та зрозуміли тематичний матеріал. Адже електронні носії інформації під час самостійного навчання мають такі переваги: полісенсорність, тобто вплив на різноманітні почуття людини; мультимедіальність, або можливість апаратного та програмного поєднання чи злиття в одному пристрої багатьох функцій і засобів інформації (медій); інтерактивність, або здатність до машинного діалогу в системі «людина - комп'ютер», що забезпечує студенту суб'єктивне відчуття успішності; симуляційність, або можливість імітації дійсних явиш, процесів чи дії пристроїв; комунікативність, або здатність до забезпечення за допомогою мережі візуального, звукового чи символьного зв'язку з іншою особою (з іншим комп'ютером або устаткуванням); віртуалізація, або здатність до творення уявного світу, який називають віртуальною або кіберпросторовою дійсністю [2].
Завдяки функціонуючій програмі комп’ютерного тестового контролю кожний студент у процесі самостійної роботи має можливість пройти тестування з певної теми, самостійно перевірити свої знання, після завершення тестування побачити власну оцінку та відсоток правильних відповідей. Таким чином, студент повніше засвоює навчальний матеріал.
Практична самоосвітня діяльність, що сприяє закріпленню практичних навичок, здійснюється під час самостійної роботи студентів у кабінетах і лабораторіях доклінічної практики, у тренажерному кабінеті. Вона забезпечена всіма необхідними навчальними ресурсами: регламентуючою та медичною документацією (інструкції з техніки безпеки та охорони праці при роботі в кабінеті доклінічної практики або тренажерному кабінеті, інструкції, алгоритми та протоколи виконання практичних навичок), відеозаписами основних навичок, а також обов’язковим набором сучасного інструментарію та обладнання. Відеозаписи виконання складних практичних навичок студенти можуть переглянути стільки разів, скільки це необхідно для їх повного засвоєння і відтворення. Коли необхідно використати для цього складне обладнання, високовартісні муляжі і прилади, передбачена можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку чергового викладача або лаборанта. Це стосується, наприклад, електрокардіографів, автоматизованого дозатора, пульсоксиметра, фантома торса для освоєння навичок аускультації серця і легенів тощо.
Науково-дослідна робота студентів є однією з найважливіших форм навчального процесу, в якій найбільше вдало сполучаються навчання і практика. Але більш глибока наукова праця, займатися якою студента не зобов'язує навчальний план, охоплює лише деяких з них. Згідно досвіду більшості педагогів, науковою роботою займаються студенти, які мають здібності до аналітичної, творчої роботи. Вони працюють у наукових гуртках, беруть участь у наукових конференціях і семінарах, виконують завдання в межах наукових досліджень циклових (предметних) комісій. Їхня творча самостійна робота регулюється рекомендаціями, порадами педагогів – наукових керівників, конкретними завданнями щодо виконання окремих видів діяльності [1]. Щорічно результати своєї роботи у вигляді створених ними презентацій гуртківці доповідають на студентських науково-практичних конференціях – внутрішньоколеджевих і регіональних. Так, за останні роки гуртківці доповідали про свою діяльність на регіональних науково-практичних конференціях з наступних тем: «Вплив алкоголю на організм людини», «Вивчення чинників розвитку затяжної пневмонії», «Дослідження факторів серцево-судинного ризику», «Поширеність гельмінтозів серед дітей Ковеля та району», «Оцінка результатів добового моніторування ЕКГ та АТ», «Поширеність артеріальної гіпертензії серед населення Ковельщини» та ін.
Органічною частиною самостійної роботи є контроль і оцінювання її результатів. Вони можуть здійснюватись як на аудиторних навчальних заняттях, так і в позааудиторвий час з оцінюванням усних відповідей і письмових робіт студентів [2]. Контроль самостійної роботи є формою зворотного зв’язку, джерелом інформації для викладачів про хід оволодіння студентами навчальним матеріалом, про повноту і якість його засвоєння. Контроль допомагає студентам критично оцінити свої досягнення й помилки, правильно організувати свою подальшу роботу, забезпечити її системність та регулярність. Ефективність самостійної роботи безпосередньо залежить від поєднання контролюючої діяльності викладача із самоуправлінням та самоконтролем студента [1]. Саме наявність активних методів контролю багато в чому визначає результативність самостійної роботи студентів. Використовуємо наступні форми контролю СРС: усне опитування; тестування письмове та з використанням комп'ютера; проведення контрольних робіт на практичному занятті; письмове фронтальне опитування (або графологічні диктанти) з теорії в кінці лекції; перевірку домашніх завдань; прослуховування доповідей із самостійно вивчених тем; захист рефератів; захист історій хвороб; підсумковий контроль – диференційований залік, іспит: включаємо поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних занять, питання з тем дисципліни, винесених для самостійної роботи.
Крім того, результати позааудиторної самостійної роботи студенти подають на перевірку викладачу у вигляді мультимедійних презентацій, рефератів, санбюлетенів, кросвордів, структурно-логічних схем, ситуаційних задач, тестів, світлин на професійну тематику тощо. Завдяки цьому студенти долучаються до поповнення навчальних ресурсів коледжу, адже створені ними дидактичні матеріали в подальшому з успіхом використовуються в навчальному процесі.
Таким чином, забезпечення сучасними навчальними ресурсами позааудиторної самостійної роботи студентів дає їм змогу осмислено і самостійно працювати спочатку з навчальним матеріалом, а потім і з науковою інформацією, формує навички самостійного планування й організації власного навчального процесу, прищеплює вміння після завершення навчання у коледжі, в процесі майбутньої практичної діяльності безперервно і систематично підвищувати свою кваліфікацію завдяки самостійному вибору часу та способів роботи і джерел інформації [3].

Список використаних джерел
1. Поєдинцева Л.Л. Самостійна робота у формуванні професійної компетентності майбутніх фахівців [Електронний ресурс] / Л.Л. Поєдинцева. – [Цит. 2017, 6 лютого]. – Режим доступу: http://library.uipa.edu.ua/images/data/zbirnik/Poedincheva.pdf
2. Туркот Т.І. Педагогіка вищої школи. Психолого - педагогічні особливості організації самостійної роботи студентів [Електронний ресурс] / Т.І. Туркот // Навчальні матеріали онлайн (pidruchniki.website). – [Цит. 2017, 6 лютого]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/14560419/pedagogika/kompyuterna_pidtrimka_samostiynoyi_roboti_studentiv#394
3. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів [Електронний ресурс] / М.М. Фіцула // Навчальні матеріали онлайн (pidruchniki.website). – [Цит. 2017, 5 лютого]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/70154/pedagogika/samostiyna_navchalno-piznavalna_diyalnist_studentiv#927