Шитикова Т.В, Єгорова К.І. ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (З ДОСВІДУ РОБОТИ ЦИКЛОВОЇ МЕТОДИЧНОЇ КОМІСІЇ ТЕРАПІЇ ТА ХІРУРГІЇ КАМ’ЯНСЬКОГО МЕДИЧНОГО КОЛЕДЖУ)

Освіта-річ пречудова, але добре
було б інколи пам'ятати: нічому з того, що
потрібно знати, ніколи примусом не навчиш.
Оскар Уальд

Інтеграція вітчизняної системи освіти у підготовці кваліфікованих фахівців до європейської та світової потребує реформи за суттю: з переходом від парадигми навчання до парадигми освіти.
Сучасна система медичного освітньо-професійного простору, сприймаючи виклики часу, обирає метод негайного реагування через впровадження компетентнісного підходу, що надасть змогу вирішити нагальні проблеми через формування в процесі навчання активного, самостійного, творчо мислячого студента та конкурентоспроможного фахівця, який на «виході» стане готовим до дії практиком, який осмислює та усвідомлює. Адже у самому слові "студент" (лат. studens – той, хто вчиться) закладена потреба наполегливої самостійної роботи над оволодінням глибокими знаннями.
Тому однією з реперних точок навчального процесу є збільшення організаційного, дидактичного та методичного ресурсу самостійної роботи студентів, яка є не просто важливою формою, а й повинна стати основою та ефективним інструментом в здобутті прихованого скарбу знань.
Проблема якісної професійної підготовки через оновлення змісту та форм самостійного навчання є провідною для циклової методичної комісії терапії та хірургії Камʼянського медичного коледжу. У форматі постійного творчого пошуку виправданих методів удосконалення самостійної діяльності студентів розглянемо змінену модель комунікативної взаємодії викладача і студента, де зменшується організуюча, плануюча та контролююча доля участі педагога та зростають його рекомендуючі та орієнтуючі функції. З іншого боку, студент, керований девізом – «Я навчуся!», замість – «Мене повинні навчити!», стає більш активним і виступає не об’єктом, а суб’єктом навчальної діяльності.
З метою впровадження специфіки самостійної позааудиторної роботи студентів у площині якісної підготовки медичних спеціалістів циклова комісія широко використовує кейс-технології інтерактивного навчання:
- студентські науково-практичні конференції,
- гурткові аналітично - дослідницькі проектування,
- тематичні круглі столи,
- дискусії,
- тренінги тощо.
Так для проведення навчально-виховного заходу: «Аборт: «за» та «проти»» в межах тижня циклової комісії було обрано проектно-дослідницьке навчання у формі дебатів.
 За мету проведення заходу поставлено:
сприяти формуванню розуміння складних медичних, етичних, суспільно-політичних проблем шляхом активного дискусійного обговорення, заснованого на глибокій самостійній підготовці проблемного питання.
 Запланований кінцевий результат – формування фахових компетентностей шляхом самостійного позааудиторного опрацювання наступних завдань:
 дослідити статистику абортів як медико-соціальної проблеми, порівняти показники в світі, в Європі, в Україні, регіоні;
 ознайомитись з методами проведення аборту та передбачати ризики ускладнень; профілактувати їх методами проведення санітарно-просвітницької роботи;
 продемонструвати проведення санітарно-просвітницької бесіди у формі ділової гри.
– формування загальних компетентностей:
 сприяти розвитку у майбутніх медичних працівників критичного мислення, здатності до пошуку протиріч та прийняття альтернативних рішень актуальних медико-соціальних питань;
 розвивати навички аналізу та оцінювання інформації з позиції компетентного підходу до навчання фельдшера, акушерки, медичної сестри;
 застосовувати теоретичні знання у практичній діяльності загальної практики сімейної медицини;
 комунікативна готовність співпрацювати у складі мультидисциплінарної команди;
 уміти спілкуватись з пацієнтами з етико-деонтологічних міркувань;
 уміти обґрунтувати власну позицію, використовуючи діюче законодавство, нормативно-правові акти;
 толерантність у здійсненні стратегії вербальних протиборств з опонентами.
Організація самостійної позааудиторної роботи студентів проводилась за алгоритмом психолого-педагогічного супроводу в декілька етапів.

У період початкової організації педагог виступає в ролі організатора, лідера, фасилітатора з елементами безпосередньої участі:
- у обговоренні стратегії та тактики проведення навчально-виховного заходу, програмуванні подорожньої карти підготовки студентів;
- у наданні рекомендацій з кандидатур капітанів команд;
- організації проведення анкетування та волонтерської акції - флешмобу «За життя!» серед студентів початкових курсів;
- створенні інформаційного кейсу «Життєві пріоритети» з проблемних ситуаційних завдань з професійним спрямуванням з нетиповими рішеннями та чітких інструкцій з технологій їх реалізації;
- з розробки пакету вимог до написання сценарію ділової гри;
- створення пам'ятки з етичних норм та правил проведення дебатів.
Наступні етапи (основні) – студентський старт та реалізація завдань відбуваються за умов самоорганізації з елементами делегування повноважень викладача капітанам – модераторам:
- з формування складу команд–мікрогруп із 6 студентів усіх клінічних спеціальностей коледжу та груп підтримки;
- ідентифікації команд: визначення назв, девізу, емблем;
-виготовлення інформаційних буклетів «Молодь проти аборту!»; творчих поробок з символіки-логотипу заходу;
- з розробки електронних презентацій-візитівок команд.
Викладач-керівник проекту контролює групову рефлексію перевіркою створених фреймових структур з аргументів «за» та «проти» аборту, підсумків проведення анкетування;
-виявляє помилки та консультує з їх виправлення: спонукає до опрацювання культурно-історичних аналогів сімейних цінностей, звернення до чинної бази законодавчо-правових першоджерел, сучасних соціально-економічних та демографічних тенденцій суспільства.
І нарешті…проведення відкритого навчально-виховного заходу як довгоочікуваного результату спільних зусиль викладачів та самостійно сформованих ціннісних орієнтацій студентів.
Представлене портфоліо засвідчує якісні характеристики створеного інформаційного простору навчально-виховного заходу – «Молодь - за життя!».
Обговорення дискусійного питання: «Аборт – вбивство чи право на вибір?»
- об’єднало творчий запал молоді та професійний потенціал досвіду викладачів у бажанні зцілити навколишній світ,
- досягло апогею інтерактивну: сягнуло за рамки діалогу між опонентами команд в площину полілогу;
 жваве, запальне дебатування кейсових проблемних завдань захопило всіх небайдужих присутніх у залі студентів, викладачів, і, навіть, шановне неупереджене журі4
 дотепна аргументація «за» логічно відхилялась обґрунтованим баченням абортів як медико-соціальної проблеми;
 позиція «проти» конкурувала із зваженими опозиційними поглядами «за» згідно діючого законодавства, нормативно-правових актів та переліку медичних показань.
І як результат – справдилися очікувані психологічні новоутворення особистості, про що йдеться в словах народної мудрості: «Вчора я був розумний – хотів змінити світ, сьогодні я – мудрий, бо сам змінився!»
Отже, для успішного досягнення кінцевої мети самостійної роботи студентів необхідні такі умови:
1) володіння студентами вміннями та навичками самостійної навчальної діяльності;
2) формування у студентів мотивації до самостійної роботи;
3) урахування індивідуальних особливостей студентів під час визначення завдань для самостійної роботи;
4) урахування групових особливостей студентів (рівень інтелектуального розвитку, провідний тип темпераменту, мотив навчальної діяльності та ін.);
5) розробка індивідуальних творчих завдань для самостійної роботи студентів над проблемними темами курсу і грамотне керівництво нею з боку викладача з метою надання вчасної допомоги для усунення недоліків;
6) створення викладачем-модератором кейсу необхідного методичного матеріалу для організації самостійної роботи студентів.
Список використаних джерел
1. Абелль Д . Що необхідно для гарного кейсу? / Д. Абелль// ECCH AUTUMN FALL, 1997. –No 4. –С. 18-19
2. Багиев Г. Л. Руководство к практическим занятиям по маркетингу с использованием кейс-метода/Г.Л. Багиев, В.Н.Наумов // Энциклопедия маркетинга. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.marketing.spb.ru/read/m21/
3. Галузяк В.М. Педагогика / В.М. Галузяк. – Винница, 2003. – 413 с.
4. Долгоруков А. Метод case-study как современная технология профессионально-ориентированного обучения.− [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vshu.ru/
5. Еремин А. С. Обеспечение учебной работы с использованием кейс-метода / А. С. Еремин // Инновации в образовании. – 2010. – No 4. – С. 77–90.
6. Лях Т. Л. Використання інтерактивних методів у програмах з формування здорового способу життя / Т. Л. Лях, Т. В. Журавель // Основи громадського здоров’я: теорія і практика : навч.-метод. посіб. / [Т. П. Авельцева, Т. П. Басюк, О. В. Безпалько та ед.] ; за заг. ред. О. В. Безпалько. – Ужгород : ВАТ «Патент», 2008. – С. 152–216.
7. Сидоренко О. Ситуаційна методика навчання: Теорія та практика/ О. Сидоренко, В. Чуба. − К.: Центр інновацій та розвитку, 2011. – 256с.
8. Ситуационный анализ, или Анатомия Кейс метода /[ Ю.П.Сурмин, А.И.Сидоренко, В.Лобода и др.].  Киев: Центр инноваций и развития, 2002.  286 с.
9. Туркот Т. І. Педагогіка вищої школи: навч. посібник / Т. І. Туркот. - К.: Кондор, 2011. - 628 с.
10. Ягоднікова В. В. Кейс-метод (Case study) як форма інтерактивного навчання майбутніх фахівців./ В.В.Ягоднікова// Педагогіка - 2008 . – [Електронний ресурс]. −Режим доступу : http://www.rusnauka.com/1_NIO_2008/Pedagogica/25496.doc.htm