Полєтньова А.О. УМІННЯ ГРАМОТНО ВИСЛОВЛЮВАТИ СВОЮ ДУМКУ – ОДНА З УМОВ ФОРМУВАННЯ УСПІШНОСТІ ФАХІВЦЯ

Полєтньова Анна Олексіївна
студентка геолого-екологічного факультету ДВНЗ «Криворізький національний університет», poletntwa@gmail.com

УМІННЯ ГРАМОТНО ВИСЛОВЛЮВАТИ СВОЮ ДУМКУ – ОДНА З УМОВ ФОРМУВАННЯ УСПІШНОСТІ ФАХІВЦЯ

У даній роботі ми розглянемо, як уміння грамотно висловлювати свою думку може впливати на формування успішності фахівця. Але для початку роз'яснимо що таке думка. Ду́мка – це багатозначний термін, який, залежно від контексту, може означати: те, що з'явилося внаслідок міркування, продукт мислення; припущення, передбачення, намір, замисел, задум [1]. Як уважає Джон Ерскін, думка – це те, що допомагає нам прийняти рішення, коли в нас немає інформації.
Хороший фахівець повинен мати такі якості, як: самодисципліна; швидке розв’язання поставлених завдань; не конфліктність; упевненість у собі; здатність до навчання, уважність, відповідальність, старанність, націленість на результат, активна життєва позиція, прагнення до професійного розвитку; готовність до відповідальності; навчання чомусь новому; підвищення кваліфікації; уміння працювати в команді; готовність розвиватися разом з компанією; проява ініціативи. На думку К. Рендола, фахівець повинен мати сильний характер, бути чесним, сміливим у прийнятті рішень, відповідальним. Але найважливіша якість хорошого фахівця – це вміння грамотно висловлювати свою думку.
Якщо майстер свого діла не буде вміти грамотно висловлювати свою думку, то буде виникати багато труднощів, невдач та непорозуміння. До того ж, у кожного з нас є свій погляд, і навіть однакову фразу кожен розуміє по-різному, що й сказав Вільгельм Віндельбанд: «Усі людські думки відносні; кожен дивиться на речі так, як йому зручно». Фахівець, який не вміє грамотно висловлювати свою думку, ніколи не стане успішним та не буде реалізовувати свої ідеї. Такий майстер буде підкорюватися тому, хто вміє грамотно висловлювати свою думку.
Про функціональну неграмотність почали замислюватися на Заході десь у 80-х роках минулого століття. Проблема полягала в тому, що людина, яка була неграмотною, гірше справлялася зі своїми професійними обов’язками. Тисячоліттями неграмотні люди були нормою, і це нікого не турбувало, крім святих і фанатиків. Знадобилося щось дуже істотне змінити в соціумі, щоб грамотність стала необхідною [2].
Та як же навчитися грамотно висловлювати свою думку, щоб стати гарним фахівцем та легко піднятися по кар’єрних сходинках?
Ще в XVII столітті літературний критик Франції Нікола Буало сказав: «Хто ясно мислить, той так само викладає». Уміння грамотно мислити й доносити суть важливо як при звичайній зустрічі, так і під час співбесіди. Особливо, якщо претендуєте на місце, де необхідні навички ведення переговорів. Перш ніж висловити думку, необхідно додумати її до кінця. Ви повинні чітко знати, про що піде мова в наступному реченні, фразі, чим вона закінчиться. Часто невміння висловити думку на словах говорить про те, що вона ще не сформульована в голові. Правильна мова відрізняє освічену людину від неосвіченої, і ця відмінність сильно впадає в очі у багатьох життєвих ситуаціях, таких як спілкування з касиром у магазині або під час співбесіди на хорошу роботу. Освічена людина – це не просто особистість, яка має диплом про закінчену освіту. Дане поняття всебічне й багатогранне, складається з безлічі критеріїв, що формуються протягом усього життя індивідуума. Освіта – цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної й творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості [3].
Одним із головних способів навчитися грамотно викладати свої думки є читання. Книги допомагають само освічуватися, дізнаватися про світ, нові цікаві речі, формують словниковий запас. Пам`ять людини влаштована «фотографічним» чином: нове слово друкується в пам`яті й у потрібний момент виринає з підсвідомості, допомагаючи сформулювати думку. Звичайно, далеко не кожна книга допоможе впоратися з висловленням власних думок - ученими доведено, що найкраще з цим завданням впорається класична художня література. Саме з її допомогою можна запам`ятати деякі стійкі вирази, дізнатися нові слова й почерпнути цікаві думки для подальшого аналізування. Бернард Вербер сказав: «Люди поділяються на дві категорії: на тих, хто читає книги, і тих, хто слухає тих, хто читає». Крім того, класика формує смак, переводить задоволення від читання книг на новий рівень. Але багатий словниковий запас і вміння аналізувати не дадуть своїх результатів, якщо не тренуватися постійно їх застосовувати. До того ж, важливим фактором для успішності фахівця є вміння висловлювати власну думку, а не нав’язану суспільством. Дуже небагато людей здатні самі зрозуміти, що відбувається. Вони повторюють те, що говорили їм батьки, потім вчителі в школі, те, що вони бачили у вечірніх новинах. Нарешті вони переконують себе, що це їх власна думка, яку вони з натхненням захищають, якщо їм суперечать. Проте вони могли б самі подивитися й подумати, щоб побачити світ таким, який він є насправді, а не таким, як його хочуть їм показати [4].
Отже, щоб бути гарним майстром свого діла потрібно грамотно та чітко висловлювати свої думки усно й у письмовій формі, щоб його розуміли співрозмовники в сучасному суспільстві високих технологій. Безграмотність і кострубатість мови давно вже в минулому. Саме мова є показником інтелігентності, ясності мислення, освіченості й загальної культури. А вміння грамотно й чітко висловлювати свої думки – це необхідна умова для оволодіння будь-якою професією, особливо тією, де потрібно організувати та спрямовувати роботу інших людей. Також потрібно виключити з обігу ненормативну лексику. Зазвичай навички цього приходять як при спілкуванні з людьми, так і в результаті звички до читання – воно розвиває розум, розширює кількість знайомих слів, призводить до поліпшення грамотності.

Список використаних джерел
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. – 5-те вид. — К.; Ірпінь: Перун, 2005. – 1728 с.
2. Аркадій і Борис Стругацькі. Безсилі світу сього / А. Н. Стругацький, Б. Н. Стругацький. – Донецьк: Сталкер, 2003. – 669 с.
3. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В. Г. Кремень. — К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
4. Бернар Вербер. Ми – боги / Б. Вербер. – М.: Гелеос, Рипол Класик, 2006. – 960 с.