Сусол В.М. ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОВЛЕНЕВОЇ КОМПЕТЕНТОСТІ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ ВНЗ
Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D» :: Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція «Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D»: доступність, діалог, динаміка» :: ІІ Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція «Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D»: доступність, діалог, динаміка» (19-23 лютого 2018 р.).
Сусол В.М. ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОВЛЕНЕВОЇ КОМПЕТЕНТОСТІ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ ВНЗ
студент факультету економіки та управління бізнесом, ДВНЗ «Криворізький національний університет», susolvlad2017@gmail.com
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОВЛЕНЕВОЇ КОМПЕТЕНТОСТІ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ ВНЗ
Оволодіння основами будь-якої професії розпочинається з певної системи загальних і професійних знань, тобто опануванням професійного мовлення – галузевої термінології.
Українська термінологія на сьогодні окреслила коло нагальних проблем, у розв’язанні яких простежуються кілька підходів, що дозволяють науковцям глибше розробляти теорію терміна як мовного знака у складі термінологічної системи: формальний, етнографічний, консервативний, поміркований.
Існують різні погляди щодо поняття «термін».
На думку З. Мацюк, термін – це слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття певної галузі науки, культури, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя. Зрозумілим термін стає завдяки дефініції – лаконічному логічному визначенню.
П. Флоренський уважає, що термін – це варіант звичайного слова або спеціально створеної одиниці, яка поєднала в собі якості слова-першооснови зі специфічними ознаками.
Дехто з лінгвістів (Г. Винокур, В. Лейчик) уважає терміном слово з особливою функцією. Т. Панько називає терміном:
1. Деякі групи лексики та діалектології.
2. Групи лексики, пов’язані з професією людей.
3. Спеціальну лексику промислів та ремесл.
4. Спеціальну лексику науки, техніки, сільського господарства тощо.
Отже, термін означає як слово або словосполучення, що є номінативною одиницею й позначає поняття певної галузі знань чи діяльності. Будь-який термін – це органічна частка загального масиву лексики, але водночас він має свої особливості.
Відсутність єдиного погляду на сутність поняття «термін» унеможливлює створення єдиної дефініції. Від слова «термін» утворено слово «термінологія», що означає сукупність термінів з усіх галузей знань (або однієї галузі знань).
Серед термінологічної лексики можна виокремити суспільно-політичну, науково-технічну, природничу, адміністративно-ділову тощо.
Під поняттям «термінологія» в сучасному науковому обігу розуміють:
1. Науку про терміни.
2. Мовні одиниці фахового використання у складі загального мовного фонду.
3. Групу слів-термінів, що обслуговує певну галузь науки чи техніки.
Початок ХХІ століття засвідчив зростання зацікавленості мовознавців проблемами функціонування термінологічної лексики в науковій, навчальній та іншій літературі. Нині мовознавці переосмислюють історію формування й розвитку окремих галузевих, фахових, наукових термінологій, виробляють основи термінотворення з наукового погляду, розв’язують питання відповідності фахових термінів систем і української мови, унормування української термінології тощо.
Термінолексика – «каркасний словник» мови будь-якої спеціальності. Знання фахової термінології – умова високої професійності спеціалістів різних профілів.
Сучасна українська термінологія становить чутливу, динамічну, розгалужену терміносистему, яка перебуває під впливом як загальних умов і тенденцій, так і має специфічні особливості.
Нині вона перебуває на якісно новому етапі розвитку порівняно з початком ХХ століття.
У методичній та лінгводидактичній літературі увага приділяється розробленню загальних методик формування мовної компетенції студентів (Л. Барановська, Л. Головата, Л. Лучкіна, Т. Рукас, та ін.), проблемам формування мовленнєвої культури (Н. Бабич, О. Бєляєв, А. Коваль, М. Пентилюк, В. Мельничайко та ін.), ідеям комунікативно-діяльнісного підходу до навчання мови (О. Бєляєв, М. Вашуленко, І. Ґудзик, В. Мельничайко та ін.). Загальної системи роботи з наукової термінології, яку можна застосовувати для навчання студентів, не розроблено. Це створює певні труднощі в опануванні професійної лексики та формуванні професійної компетентності майбутніх фахівців. Тому курс «Українська мова за професійним спрямуванням» покликаний урахувати особливості викладання української мови в технічних ВНЗ і вимагає професійно зорієнтованої комунікації, спрямованої на фахівця певної професії.
Для того щоб вільно володіти усною та писемною формами професійного спілкування, студенти технічних ВНЗ повинні мати великий лексичний запас фахової термінології, оскільки терміни активно використовуються у сфері професійно-виробничої діяльності. Знання фахової термінології полегшує процес засвоєння знань зі спеціальних дисциплін, розширює професійний словниковий запас у майбутній фаховій діяльності.
Продуктивність засвоєння термінів та їх активне використання в усному та писемному українському фаховому мовленні багато в чому залежить від відповідної системи підготовчих вправ, послідовно спрямованих як на переклад та вдумливе засвоєння термінології, так і на активізацію вмінь говоріння та слухання, необхідних для застосування цієї термінології в конкретних робочих ситуаціях.
Ефективним є поєднання вправ як репродуктивного характеру, що виконують ознайомлювальну функцію, так і творчих, що сприяють активному самостійному використанню термінологічної лексики відповідно до виробничої ситуації.
Отже, вивчення української фахової термінології як системи слугує основою для опанування майбутньої професії. Поєднання комунікативного підходу та професійного контексту – це запорука успішного засвоєння й подальшого активного використання базової наукової та професійної термінології. Лише зацікавивши студентів їх майбутньою спеціальністю, ми зможемо привити любов до української мови та отримати національно свідомих, мовленнєво компетентних фахівців, що зможуть досягти особистісного й професійного самовизначення та домогтися самореалізації.
Список використаних джерел
1. Борисюк І. Явище синонімів термінології / Іван Борисюк // Дивослово. – 2008. – №5. – С. 228.
2. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: [навч.посіб.] / З. Мацюк, Н. Станкевич. – К.: Каравела, 2005. – 352с.
3. Овчаренко Н. Теоретичні передумови дослідження терміносистем / Наталія Овчаренко // Дивослово. – 2013. – №11. – С. 43 – 45.
» Канівець О.В., Канівець І.М. ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ У НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
» Алієв Хан Магамед огли. ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ ДИСТАНЦІЙНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
» Ющенко Н.П. ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКА
» Коляда К.В. ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА
Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D» :: Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція «Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D»: доступність, діалог, динаміка» :: ІІ Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція «Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D»: доступність, діалог, динаміка» (19-23 лютого 2018 р.).