Бугакова О.В. ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ БАТЬКІВ – ПРОВІДНА УМОВА ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ СІМ’Ї ТА ШКОЛИ

Бугакова Оксана Володимирівна
здобувач кафедри початкової, дошкільної і професійної освіти, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, leperetyagavvmakarov@gmail.com

ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ БАТЬКІВ – ПРОВІДНА УМОВА ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ СІМ’Ї ТА ШКОЛИ

Сім’я – первинний осередок, який формує життєві компетентності, готує дітей до життя в сучасних соціальних умовах. Зазначимо, що пряма функція сім’ї, як соціального інституту, – навчання дитини тому соціальному досвіду, який накопичило людство, загальнокультурним та моральним нормам, традиціям народу. А це можливо лише за умови достатнього рівня педагогічної культури батьків, неперервної, багатоступеневої підготовки їх до виконання виховних функцій. Батьки, згідно з Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» (разом із вчителями та учнями) є рівноправними учасниками навчально-виховного процесу. Навчання батьків – це нагальна потреба і завдання сучасного суспільства, школи. Мета педагогічної освіти батьків залежить від рівня та якості оволодіння батьками певним мінімумом знань, наданням їм допомоги в організації самоосвіти, формування виховних навичок і умінь. Підвищення педагогічної культури батьків здійснюється різними соціальними інститутами: школою, засобами масової інформації, спеціальними службами і є провідною умовою ефективної взаємодії сім’ї та школи.
Під педагогічною культурою батьків ми розуміємо їх достатню підготовленість до виховання дітей у сім’ї, вміння застосовувати якості вихователя у процесі сімейної життєдіяльності. Педагогічна підготовленість батьків характеризується певною сумою (основний мінімум) знань з психології, педагогіки, фізіології, гігієни, вміннями та навичками, набутими в процесі виховання дітей та догляду за ними.
Формування педагогічної культури батьків містить такі етапи: мотиваційний, змістовий і конструктивний.
Мотиваційний етап формування педагогічної культури батьків був визначений через сукупність потреб, інтересів, бажань, планів, програм, спонукань. Зазначимо, що виховна діяльність завжди опосередкована інтересами та може реалізовуватись без використання механізму емоцій. Реалізація мотиваційного етапу формування педагогічної культури батьків передбачає стимулювання інтересів, цілеспрямованості, бажань батьків з урахуванням сукупності установок особистості, а також визначення мети виховання учнів у сім’ї, складання відповідних планів і програм.
Змістовий етап формування педагогічної культури батьків мав забезпечити батьків надійними й усвідомленими знаннями психолого-педагогічного мінімуму знань щодо виховання дітей. Змістовий етап формування педагогічної культури батьків характеризується завданнями сімейного виховання учнів.
Конструктивний етап формування педагогічної культури батьків – це сукупність всіх видів, форм, умінь, навичок особистості, прийомів, методів, що використовуються у виховній діяльності батьків. Він передбачає творчу реалізацію основних компонентів і параметрів педагогічної культури в практиці сімейного виховання учнів.
Зазначимо, що реалізація етапів педагогічної культури батьків не може відбуватись ізольовано й обов’язково призводить до вдосконалення одного іншим. Ефективність формування педагогічної культури забезпечується процесом, в якому головна увага надається структурній моделі, що має програмно-цільовий, цілісний і безперервний характер, враховує суб’єктивну позицію батьків як носіїв загальнонаціональних і загальнолюдських цінностей, реалізується в їх особистій виховній діяльності.
Ефективності формування педагогічної культури батьків сприяють також методи активізації навчально-виховного процесу батьків – дискусії з проблем виховання дітей, аналіз педагогічних ситуацій, розв’язання педагогічних задач, педагогічні ігри та індивідуальні завдання батькам, які спрямовані на формування спостережливості, навичок спільної діяльності з дітьми, вироблення здатності до самоаналізу та критичного ставлення до особистої виховної діяльності в умовах сім’ї.
Процес формування педагогічної культури продовжується упродовж усієї виховної діяльності батьків. Про його завершення можна судити тільки умовно, орієнтуючись на повноту розв’язання поставлених завдань у кожному конкретному випадку.
Педагогічну культуру батьків слід визначати за такими показниками: наявність і якість психолого-педагогічних знань, поглядів, переконань; ступінь сформованості вмінь і навичок щодо виховання дітей; ціннісне ставлення до проблем дитини; стабільність зацікавленості процесом виховання в цілому. За цим показником було визначено три типи сімей: з високим, середнім і низьким рівнем сформованості педагогічної культури.
Нами було проведено педагогічний експеримент з батьками (182 особи), діти яких навчаються в Харківській гімназії № 116 Харківської міської ради.
Організовуючи педагогічний експеримент, в першу чергу, ми грунтувалися на тому, що:
• інноваційна основа управлінської діяльності відбувається на основі наукового менеджменту (формування оптимальної організаційної структури та визначення необхідного ресурсного потенціалу; горизонтальна і вертикальна взаємодія, стратегічне передбачення (на основі прогнозування тенденцій реформування освіти);
• на зміну уніфікованим речам, типовим проектам і універсальним засобам, поступово приходить індивідуалізація навчання;
• не лише вчителі, але й батьки мають бути готовими до інновацій, педагогіки партнерства, розширенню ціннісних орієнтирів учнів;
• сприяє ефективності навчально-виховного процесу застосування інформаційно-комунікаційних технологій в управлінні ЗНЗ, як інструменту забезпечення успіху нової української школи.
На констатувальному етапі педагогічного експерименту батькам була запропонована анкета, яка містила 42 питання у відкритій та закритій формах. Анкета умовно складалась із 4 блоків: перший блок мав на меті виявлення знань про педагогічну культуру батьків, її рівні, види, етапи формування; другий – передбачав діагностування умінь практично застосовувати форм та методів взаємодії зі своїми дітьми; третій – був орієнтований на визначення рівнів самооцінки батьками знань та вмінь, необхідних для формування педагогічної культури батьків; четвертий – мав на меті з’ясування труднощів, які виникали в батьків у процесі взаємодії зі своїми дітьми та з учителями, та визначення можливих шляхів їх подолання.
Результатом опитування стала інформація, обробка якої надала нам можливість судити про вихідний стан сформованості педагогічної культури батьків та рівні їхньої взаємодії зі своїми дітьми та з учителями.
З батьками були проведені такі форми роботи:
• шкільна громадська організація «Рада гімназії» за участю трьох категорій представників освітньо-виховного процесу (батьки, діти, вчителі), метою якої є участь у реалізації, плануванні, громадський контроль за всіма напрямками шкільного життя: навчання, виховна робота, медичне обслуговування, харчування, організація надання пільг тощо;
• традиційні календарні свята: новорічні вистави, масляні народні гуляння, посвяти у першокласники та посвята у гімназисти, прощання зі школою тощо.
• проекти художньо-естетичного та спортивного напрямку: «Dance show», фестиваль «Гімназія шукає таланти», «Абетка театрального мистецтва», «Кращий доповідач», «Мама, тато, я – спортивна сім’я»;
• проекти патріотичного напрямку: Свято «Рушника і вишиванки», «Ярмарок народів»;
• екологічні проекти: організована утилізація батарейок, проект «Посади дерево», «Зелений дизайн» (озеленення шкільного подвір’я, озеленення школи);
• волонтерські проекти: ярмарок «Ти не один», відвідування шпиталю;
• краєзнавчі та туристичні проекти: участь та організація екскурсій «Юні мандрівники» пам’ятками рідного міста, містами України і світу;
• профорієнтаційні проекти: екскурсії до підприємств міста («Солодкий світ», аеропорт, книжкова фабрика, тощо);
• спільні уїк-енди: «Науковий пікнік», батьківський уїк-енд «Хата на тата»;
• батьківські майстер-класи: «Грузинські хінкалі», «День вареника», «Традиційні українські головні убори», «Млинці на масляну», «Сонцелови», тощо;
• батьківський лекторій: організація лекцій для батьків, що готують батьки-фахівці з психології, медицини, педагогіки «Здорова дитина-щаслива родина», «Педагогіка почуттів і культура їх вираження», «Статеве дозрівання, формування культури поведінки дітей» тощо, які сприяли формуванню педагогічної культури батьків.
Отже, упровадженні форми роботи з батьками у процесі формування їхньої педагогічної культури є ефективними і сприяють організації взаємодії сім’ї та школи.