Літвінчук А.Ф. ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ
Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D» :: Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція «Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D»: доступність, діалог, динаміка» :: ІІ Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція «Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D»: доступність, діалог, динаміка» (19-23 лютого 2018 р.).
Літвінчук А.Ф. ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ
студентка природничо-технологічного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», litvinchyk@gmail.com
ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ
Головним завданням модернізації національної системи освіти є підготовка людини до активної діяльності в інформаційному суспільстві.
Інформатизація освіти — це впорядкована сукупність взаємопов’язаних організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних, виробничих та управлінських процесів, спрямованих на задоволення освітніх інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу і тих, хто цей процес забезпечує.
Інформатизація навчальних закладів є невід’ємною складовою інформатизації освіти. Однією з найсуттєвіших складових інформатизації навчальних закладів є інформатизація навчально-виховного процесу — створення, впровадження та розвиток комп’ютерно-орієнтованого навчального середовища на основі інформаційних систем, мереж, ресурсів і технологій, побудованих на базі ІКТ [3].
Однією зі складових інформаційного процесу є широке впровадження та використання інформаційно-комунікаційних технологій в усіх ланках освітньої галузі. Це стосується не тільки навчально-виховного процесу, а й управлінської діяльності, забезпечення оперативності прийняття рішень, підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів, створення єдиного інформаційно-освітнього простору, електронних засобів навчального та загального призначення, забезпечення відповідного моніторингу стану освітньої галузі тощо. Це все те, без чого не можлива сучасна освіта, розвиток професійних навичок та наукових досліджень.
Тому, одне з головних завдань освіти сьогодні — навчити користуватися інформаційними технологіями та навчатися, використовуючи ці технології. Від того, наскільки успішно буде вирішене це завдання, визначальною мірою залежить розвиток країни, її місце у світі.
Інформаційно-комунікаційні технології є складовою частиною освітнього процесу, що дозволяє учасникам навчання знаходити і користуватися додатковими джерелами інформації. Інтернет надає величезну можливість для отримання практично будь-яких видів інформації з мінімальними витратами часу і засобів, у тому числі зручності, швидкості і простоти обміну інформацією за допомогою електронної пошти. Тому однією з найважливіших задач інформатизації освітнього процесу є можливість оперативного доступу навчальних закладів до глобальної мережі Інтернет.
Одним з основних факторів підвищення ефективності використання засобів інформатизації є наявність електронних засобів навчання. Вони мають створюватися на високому науковому і методичному рівні й повністю відповідати певній галузі знань. Окрім того, вони покликані надавати користувачеві певний обсяг інформації, а також сприяти формуванню відповідного рівня вмінь і навичок, передбачених навчальною програмою для певного класу або етапу навчання.
Інформатизація освіти суттєво впливає на зміст, організаційні форми і методи навчання та управління навчально-пізнавальною діяльністю, призводить до змін у діяльності учнів, учителів, керівників навчальних закладів і тому повинна охопити всі напрями і сфери їх діяльності. Отже, інформатизація освіти передбачає широке ефективне впровадження і використання ІКТ у здійсненні освітньої, наукової і управлінської функцій, що притаманні освітній галузі.
На сучасному етапі модернізації освіти інформатизація її об’єктів і процесів передбачає створення освітнього інформаційного середовища як найважливішої умови, інструменту й результату модернізації системи освіти для забезпечення подальшого підвищення якості освіти, створення умов для реалізації рівних можливостей усім громадянам опанувати освіту всіх рівнів і ступенів [2].
Упровадження ІКТ в освіту повинно здійснюватися з урахуванням загальної національної стратегії створення індустрії засобів навчання. Індустрія освітніх ІКТ, як одна з підгалузей національної індустрії засобів навчання, повинна гармонійно поєднувати наукові дослідження, розробку й виробництво програмних засобів навчального призначення та електронних інформаційних ресурсів, їх розповсюдження і впровадження в навчальні заклади різних типів, надання телекомунікаційних та інформаційних освітніх послуг як тим, хто навчається в системі освіти, так і всьому населенню країни за відповідними запитами. Ця індустрія має стати системною базою, найважливішим чинником модернізації освіти і науки на сучасному етапі їх розвитку, забезпечити підвищення ефективності навчання і виховання, якості освіти та економічної ефективності освітніх послуг, суттєво поширити доступ громадян до ІКТ, Інтернету та інформаційних ресурсів з метою освіти, навчання, розвитку освітніх мас-медіа, взаємодії з державними і місцевими органами управління освітою і наукою, демократизації освіти, інтеграції освіти України у світовий освітній простір. Виключно важливого значення набувають завдання створення засобів і технологій єдиного освітнього середовища, його наповнення якісними інформаційними ресурсами навчального і наукового призначення, забезпечення доступу до цих ресурсів навчальних закладів, широких верств населення. Важливу роль тут повинні відіграти Інтернет орієнтовані інформаційні освітні портали [1].
Комп’ютеризація освіти — це базисна складова процесу її інформатизації, яка пов’язана зі створенням інформаційно-комунікативного навчального середовища, формуванням його загальносистемних програмно-технічних комп’ютерних елементів — комп’ютерних і комп’ютерно орієнтованих засобів навчання, комп’ютерних мереж і засобів телекомунікації, у тому числі в межах глобальних комп’ютерних мереж, забезпеченням можливості їх експлуатації, обслуговування, оновлення і розвитку. Ось чому проблемам комп’ютеризації навчальних закладів повинна приділятись першочергова увага з боку всіх працівників освіти, усього суспільства, а сам цей процес має бути керованим державними і місцевими владними структурами.
Таким чином, якщо припустити, що всі державні навчальні заклади повинні мати рівні, незалежно від регіону, належні умови впровадження ІКТ у навчально-виховний процес, то комп’ютеризація навчальних закладів повинна здійснюватися під контролем держави і фінансуватися централізовано.
Це дозволить:
зменшити витрати на придбання та обслуговування технічних засобів інформатизації за рахунок замовлення їх у великій кількості;
суттєво зменшити витрати на програмно-методичне забезпечення, оскільки необхідні програмні засоби, придбані або розроблені за рахунок коштів державного бюджету, можна поставляти навчальним закладам фактично за вартістю носіїв;
організувати якісне технічне обслуговування комп’ютерної техніки в усіх регіонах України, маючи в усіх навчальних закладах однотипні технічні засоби;
зменшити витрати на підготовку й перепідготовку педагогічних кадрів, зокрема, викладачів інформатики за рахунок використання типових програмних і технічних засобів. Необхідною умовою комп’ютеризації навчально-виховного процесу є вимога комп’ютерної грамотності вчителів.
Суттєве поглиблення і поширення діяльності науковців і освітян в напрямі науково-методичної та інформаційно-аналітичної підтримки процесу інформатизації галузі забезпечить сучасні темпи і характер розвитку національної системи освіти, високу якість освітніх послуг, що надаються. На цій основі буде закладений освітній фундамент створення в Україні нових робочих місць і боротьби із бідністю, забезпечена конкурентоздатність випускників національної системи освіти на ринку праці й освітніх систем на ринку освітніх послуг, інвестиційна привабливість освіти і країни в цілому. Такий підхід сприятиме запобіганню та ослабленню в суспільстві впливу таких негативних соціальних явищ як кіберзлочинність, відтік із країни висококваліфікованих спеціалістів, він стане протидією негативному інформаційному впливу інших країн.
Усе це буде сприяти формуванню іміджу України як країни високих технологій, у якій гармонійно поєднуються духовні, інтелектуальні та науково-технічні надбання людства з демократичними здобутками української держави, що цілеспрямовано й активно будує інформаційне суспільство.
Перехід суспільства від індустріального до інформаційного уможливлює необхідність і можливість оволодіння професією навіть на відстані між професійним навчальним закладом і людиною. З цією метою треба оснащувати загальноосвітні навчальні заклади комп’ютерними класами, де учні могли б не лише оволодівати знаннями з основ наук, а й набувати і вдосконалювати вміння та навички з професій комп’ютерного напряму.
Отже, підсумовуючи, зробимо такі висновки:
Нові соціально-економічні умови розвитку України в західноєвропейському контексті, динамічні зміни техніки і технології відповідно до досягнень технічної та інформаційно-технологічної революції зумовлюють необхідність дослідження концептуальних основ використання комп’ютерних технологій у навчальних закладах профтехосвіти. Аналіз досвіду багатьох розвинутих країн переконав у недоцільності створення спеціальних комп’ютерів для закладів освіти. Використання комп’ютерів під час занять значно підвищує мотивацію навчання, розвиває пізнавальні здібності учнів. Проте комп’ютер не може і не повинен замінювати викладача, а має органічно поєднуватися з іншими дидактичними засобами. Лише добре підготовлене заняття, з належно опрацьованою комп’ютерною програмою, на якому пояснення педагога логічно пов’язані з використанням дидактичних можливостей комп’ютерних технологій, дає навчальний ефект.
Зміст і обсяг знань у галузі комп’ютеризації та інформаційних технологій постійно змінюються, вимоги до них увесь час зростають. Тому професійна майстерність педагогів значною мірою залежить від того, якою мірою вони цікавляться педагогічними інноваціями та їхнім впровадженням, шукають нові форми і методи навчання, допускають розумний ризик, можуть допускати і виправляти помилки.
Переважна більшість педагогів глибоко усвідомлює швидке зростання ролі інформаційних технологій у житті сучасного суспільства, в тому числі і в освіті. Вони розуміють, що використання комп’ютерів, доступ до сучасних джерел інформації є важливою складовою частиною освіти і культури методики XXI століття, і готові до кардинальних змін в освіті.
Список використаних джерел
1. Жук Ю.О., Задорожня Н.Т., Кузнецова Т.В., Овчарук О.В. Інформаційний освітній портал «Діти України» // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору: 35. наук, праць / За ред. В.Ю. Бикова, Ю.О Жука / Інститут засобів навчання АПН України. — К.: Атака, 2004. — С.5-17.
2. Биков В.Ю. Моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем // Вісник Академії дистанційної освіти. — 2004. — №2. — С. 6-14.
3. Биков В.Ю. Теоретико-методологічні засади створення і розвитку сучасних засобів та технологій навчання // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002. Збірник наукових праць до 10-річчя АПН України / Академія педагогічних наук України. — Ч.2. — Харків: «ОВС», 2002. — С. 182-189.
» Панасюк В.М. ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА У СФЕРІ ІКТ
» Новописьменний С.А. ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ВИПУСКАЮЧОЇ КАФЕДРИ ПО ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ З ОСНОВ ЗДОРОВ’Я
» Ковінько А.В. МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ АРТ-ТЕРАПІЇ
» Ковальчук С.А. ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА – ПРІОРИТЕТНЕ ЗАВДАННЯ ПРОЦЕСУ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D» :: Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція «Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D»: доступність, діалог, динаміка» :: ІІ Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція «Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D»: доступність, діалог, динаміка» (19-23 лютого 2018 р.).