Саєнко М.С. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Сьогодні розвиток суспільства характеризується переходом від індустріального етапу розвитку до інформаційного, тому головним напрямком сучасної науково-технічної революції є інформатизація. Інформатизація – це сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, спрямованих на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, що ґрунтуються на застосуванні сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки [2].
Інформатизація освіти забезпечує формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання та тестування. Це дає можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог. До цих проблем відносять: індивідуалізація навчання, організація систематичного контролю знань, можливість враховування психофізіологічних особливостей тощо. Результатами інформатизації освіти мають бути:
- розвиток інформаційної культури людини (комп'ютерної освіченості);
- розвиток змісту, методів і засобів навчання до рівня світових стандартів;
- скорочення терміну навчання і тренування на всіх рівнях підготовки кадрів та підвищення якості такого навчання і тренування;
- інтеграція навчальної, дослідницької та виробничої діяльності;
- удосконалення управління освітою;
- кадрове забезпечення усіх напрямів інформатизації України шляхом спеціалізації та інтенсифікації підготовки відповідних фахівців [2].
Навчання у вищому навчальному закладі має свої особливості, проблеми та способи їх вирішення всіма відомими методами навчання. Кожного року обсяги інформації, яку повинні засвоїти студенти, значно зростають, що призводить до зростання обсягів інформації, яку повинен представити та подати у певному вигляді викладач. Тому важливим питанням постає пошук сучасних та досконалих способів організації навчальної діяльності. Їх реалізовують шляхом запровадження нових педагогічних технологій навчання. Але ж коли ми говоримо про будь-яку педагогічну технологію, ми маємо на увазі інформаційну технологію, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації. Тому маючи на увазі технології навчання, які використовують комп'ютер, ми користуємося терміном «комп'ютерні технології».
Комп’ютерні технології навчання – це процеси збору, переробки, зберігання і передачі інформації за допомогою комп’ютера тому, хто навчається. Комп'ютерна технологія навчання (КТН) або інформаційна технологія навчання спрямована на досягнення цілей інформатизації навчання на основі застосування комплексу функціональ¬но залежних педагогічних, інформаційних, методологіч¬них, психофізіологічних і ергономічних засобів і методик, створених і організованих на базі технічного й програмно¬го забезпечення ЕОМ.
Всі учасники навчального про¬цесу у вищих навчальних закладах на сучасному етапі соціальних і технологічних пере¬творень тим чи іншим чином стикаються із використанням нових технологій навчання. Це стосується як викладачів, які керують навчальним процесом, так і студентів, які навчаються в таких умовах, коли застосування нових методів навчання є неминучим. Однією з вимог до всіх учасників навчального процесу є готовність майбут¬нього фахівця до використання інформаційно-комунікаційних технологій, комп'ютеризованих систем загалом у навчанні та професійній діяльності.
Козлакова Г.О. виокремлює три рівні такої готовності: власний рівень воло¬діння комп'ютеризованими технологіями, уміння безпосе¬редньо використовувати їх у професійній діяльності, умін¬ня підвищувати свій фаховий рівень за допомогою засобів Internet [1].
Кожному викладачу важливо задля ефективного використання в навчальному процесі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій володіти певними специфічними вміннями (М. Жалдак):
- застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології в підготовці, аналізі, коригуванні навчального процесу, управлінні навчальним процесом і навчально-пі¬знавальною діяльністю студентів;
- добирати найраціональніші методи і засоби навчан¬ня, враховувати індивідуальні особливості студентів, їх нахили і здібності;
- ефективно поєднувати традиційні методичні систе¬ми навчання із новими інформаційно-комунікаційними технологіями.
Сьогодні педагогічні працівники, які організовують навчальний процес у вищій освіті, мають змогу засобами комп’ютерних технологій вирішувати безліч питань, які виникають на різних етапах цього процесу. Комп’ютерні технології навчання є інструментом, який дає змогу викладачу якісно змінити методи, а також організаційні форми своєї роботи. На цій основі виникає можливість розвивати індивідуальні здібності студентів, спонукати кожного гармонізувати притаманні йому особистісні якості; концентрувати основну увагу на форму¬ванні пізнавальних здібностей, на ефективній навчальній діяльності; підтримувати і розвивати прагнення до само¬вдосконалення; посилювати міждисциплінарні зв'язки у навчанні, комплексність вивчення явищ дійсності, забез¬печувати нерозривні взаємозв'язки між природознавством і технікою, гуманітарними науками і мистецтвом; здійсню-вати постійне динамічне оновлення навчального процесу, його форм і методів, забезпечувати постійну адаптацію навчальних закладів до змінних зовнішніх умов і контингенту студентів тощо.
У процесі організації навчального процесу важливу роль займає використання презентацій для подачі та викладу нового матеріалу. Презентація (лат. praesentatio – показувати, представляти) – представлення перед аудиторією чогось нового, раніше невідомого або маловідомого. Важливо відмітити, що поряд із текстом, який використовується у презентації, можливе застосування зображення, яке може бути статистичним (графіки, таблиці, схеми, малюнки, фотографії) або динамічним (відеоматеріали). Це дає змогу в більш наочній, зрозумілішій для сприймання та запам’ятовування формі подати матеріал.
Навчальна презентація має на меті ознайомити студентів, слухачів з курсом, сформувати в них позитивну мотивацію, зацікавити, переконати, показавши важливість навчальної програми в опануванні спеціальності та для успішної практичної діяльності.
Логіка викладу змісту презентації може бути побудована за декількома методами:
 індуктивний (послідовне викладення матеріалу шляхом від конкретних фактів та прикладів до абстрагування та узагальнення);
 дедуктивний (кроковий, ступеневий рух думки від загальної тези до виведення наслідків, конкретизації на прикладах);
 метод спірального викладення (увага зосереджується на одній центральній проблемі, або ідеї, викладач постійно повертається до неї, але вже на більш високому рівні, щоб збагатити основну ідею новими фактами);
 метод контрасту (полягає у протиставленні різних підходів, позицій, концепцій щодо однієї і тієї самої проблеми);
 асоціативний (логічне викладення доповнюється розгортанням ідеї у формі уявного ланцюга поєднаних образів);
 хронологічний (показ послідовності подій або процесів, їх розгортання у просторі й часі) [4].
На думку Т. Савчук, застосування презентацій у навчальному процесі має ряд переваг. Вони дають змогу викладачеві зацікавити студентську аудиторію предметом, тому заняття стають більш емоційними; презентації можуть створюватися для показу на великому екрані для студентської групи в аудиторії (наприклад, на лекційному занятті) та можуть використовуватися для індивідуального перегляду на комп’ютері (на практичних заняттях); можуть використовуватися як для занять із безпосередньою участю викладача, так і без його участі (під час виконання самостійної роботи, передбаченої навчальною програмою дисципліни); до того ж, презентації легко тиражуються та розповсюджуються [3].
Впровадження в навчальний процес інформаційних технологій супроводжується збільшенням обсягів само¬стійної роботи студентів, тому завданням викладача є постійна підтримка навчального процесу. Організація самостійної роботи студентів включає роботу з навчальними програмами, тестуючими системами, інформаційними базами знань. Такі форми роботи мають безліч переваг, серед яких виділяють забезпечення оптимальної для кожного студента швидкості сприйняття матеріалу, можливість самостійної організації вивчення теоретичного матеріалу, методів розв’язання типових задач, формування навичок дослідницької діяльності, забезпечення самоконтролю якості здобутих знань та навичок.
У процесі організації навчального процесу на основі спеціально розроблених комп’ютерних програм є можливість реалізації різних видів контролю. Такий вид роботи знімає частину навантаження з викладача, дозволяє зменшити час, відведений на оцінювання знань та вмінь студентів, підсилює ефективність і своєчасність контролю. До того ж, студенти відмічають, що такий вид роботи для них більш зручний та цікавий. Тестування можна використовувати на різних етапах навчального процесу. Такий вид контролю успішно використовується як для оцінки вхідного, так і для вихідного рівня знань, комп’ютерні технології навчання дають можливість використовувати тестування на підсумкових модульних контролях, що також дає змогу скоротити час на оцінювання знань і можливість його подальшого ефективного використання.
Використання но¬вих інформаційних технологій є об'єктивним процесом розвитку вищої освіти, без яких неможливе існування сучасного суспільства. В майбутньому нас чекає їх подальший розвиток, вдосконалення та створення нових технологій, що будуть застосовуватися в освіті. Тому важливим є питання розумного та правильного використання педагогами комп’ютерних технологій, оскільки жодну з них не можна вважати універсальною. Варто пам’ятати, що кожна з них в різних ситу¬аціях дає різні результати, і тому потрібно їх вміло та правильно використовувати у своїй практиці.
Список використаних джерел
1. Козлакова Г.О. Інформаційні технології: інтелектуалізація навчання у вищій школі / Г.О. Козлакова // Вища освіта України. – 2002. – №1. – С.48–52.
2. Основи інформаційного права України: навч. посіб. / Цимбалюк B.C., Гавловський В.Д., Гриценко В.В. [та ін.] ; за ред. М.Я. Швеця, Р.А. Калюжного та П.В. Мельни¬ка. – К.: Знання, 2004. – 274 с.
3. Савчук Т. С. Використання інформаційних та комп’ютерних технологій в навчальному процесі / Т. С. Савчук // Збірник матеріалів Республіканської науково-практичної Інтернет-конференції «Електронні інформаційні ресурси: створення, використання, доступ» Вінниця, 12–18 квітня 2010 р. – К. : Видавництво «Кондор», 2010. – С. 261.
4. Шевчук С. П. Інтерактивні технології підготовки менеджерів. Навчальний посібник / С. П. Шевчук, В. А. Скороходов, О. С. Шевчук. – К. : «Видавничий дім «Професіонал», 2009. - 232 с