Турівний В.О. ПРОФЕСІЙНА ЛЕКСИКА ЯК ЗАСІБ ЛАКОНІЧНОГО Й ТОЧНОГО ВИРАЖЕННЯ ДУМКИ

автор **Admin** Пн Лют 19, 2018 2:27 pm

Турівний Віталій Олексійович
студент механіко-машинобудівного факультету ДВНЗ «Криворізький національний університет», turivnyyvitaliy@gmail.com

ПРОФЕСІЙНА ЛЕКСИКА ЯК ЗАСІБ ЛАКОНІЧНОГО Й ТОЧНОГО ВИРАЖЕННЯ ДУМКИ

Професіоналізми характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише в царині того чи іншого фаху, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. Вони ніби деталізують загальновідомі назви. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні.
На відміну від термінів, професіоналізми не мають виразного наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни – це зазвичай абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідного фаху, наприклад:
1) професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних галузей: зняти касу, підбити, прикинути баланс, тверда валюта (стабільний курс), відмивання грошей (легалізація протизаконних коштів), брудні гроші (протизаконно отримані кошти);
2) назви фігур вищого пілотажу: штопор, бочка, петля, піке тощо;
3) професіоналізми користувачів ПК: мама (материнська плата), клава (клавіатура), скинути інформацію (переписати), глюк (збій програми), вінт - вінчестер (твердий диск накопичування інформації).
Здебільшого професіоналізми застосовують в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють ліпшому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізми використовують у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах).
Професіоналізми використовують також літератори, щоб створити фаховий колорит, відтворити життєдіяльність певного фахового середовища у своїх творах.
В офіційно-діловому стилі мовлення професіоналізми вживають із певними застереженнями.
У межах одного колективу, підприємства, відомства може народжуватись безліч нових професіоналізмів. Нові професіоналізми творяться за рахунок словоскладання, префіксів та суфіксів. З-посеред найпопулярніших префіксів є: до- (доукомплектувати, дообладнати); недо- {недопромисел, недовнесок), за- (задебетувати, заорганізувати); над-, серед- (надбудова, середвідомчий); серед суфіксів найбільш продуктивні -ість, -ат, -ація, -аж (дискваліфікація, пливучість, листаж). Такі професіоналізми вживаються здебільшого в усному мовленні. У писемному спілкуванні, зокрема в діловому, уживання таких слів небажане.
До професійної лексики належать слова й вирази, які використовуються в різних сферах виробництва, техніки, що не стали, однак, загальновживаними. На відміну від термінів – офіційних наукових найменувань спеціальних понять, – професіоналізми функціонують переважно в усному мовленні як "напівофіційні" слова, що не мають суворо наукового характеру. Професіоналізми слугують для позначення різних виробничих процесів, знарядь виробництва, сировини, продукції, що випускається, тощо. Наприклад, у мові працівники поліграфії використовуються професіоналізми: курсив, петит, набір, гранки.
Професіоналізми, на відміну від їх загальновживаних еквівалентів, слугують для розмежування близьких понять, що використовуються в певному виді діяльності людей. Завдяки цьому професійна лексика незамінна для лаконічного й точного вираження думки у спеціальних текстах, призначених для підготовленого читача. Однак інформативна цінність вузькопрофесійних найменувань втрачається, якщо на них натрапляє нефахівець. Тому професіоналізми доречні, скажімо, у багатотиражних галузевих газетах і не виправдані у виданнях, орієнтованих на широкі читацькі кола.

Список використаних джерел
1. Микола Зубков. Сучасне ділове мовлення / Микола Зубков. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2007.
2. https://www.dilovamova.com/index.php?page=4&dmua=50&tdmua=%CF%F0%EE%F4%E5%F1%B3%E9%ED%E0-%EB%E5%EA%F1%E8%EA%E0
3) http://ff.udpu.org.ua/ebook/pages/26.html