Сунь Цзінцю. ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Сунь Цзінцю
аcпiрант кафeдри загальної пeдагогiки i пeдагогiки вищої школи
Харкiвcького нацiонального пeдагогiчного унiвeрcитeту
iмeнi Г. C. Cковороди, 479774911@qq.com

ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Музика володіє можливостями дії не лише на дорослих, але і на дітей дошкільного віку. Окрім того, і це доведено, навіть внутрішньоутробний період надзвичайно важливий для подальшого розвитку людини: музика, яку слухає майбутня мати, робить позитивний вплив на самопочуття дитини, що розвивається (можливо, і формує його смаки і переваги).
Основними завдання музичного виховання дітей дошкільного віку, які сприяють розвитку їхніх музично-творчих здібностей є:
1. Розвивати музично-творчі здібності (з урахуванням можливостей кожного) за допомогою різних видів музичної діяльності;
2. Формувати основи музичної культури, сприяти формуванню загальної духовної культури.
Успішне вирішення поставлених завдань залежить від змісту музичного виховання, перш за все від значущості репертуару, що використовується, методів і прийомів навчання, форм організації музичної діяльності тощо.
В дитині важливо розвивати все найкраще, що їй притаманне від природи; враховуючи схильності до певних видів музичної діяльності, на основі різних природних завдатків формувати музичні здібності, сприяти загальному розвитку.
Музично-творчі здібності дітей виявляються у кожного по-різному. У деяких вже на першому році життя всі три основні здібності – відчуття ладу, музично-слухові уявлення і відчуття ритму – виражені достатньо яскраво, швидко і легко розвиваються, це свідчить про музичність; у інших пізніше. Найбільш складно розвиваються музично-слухові уявлення – здатність відтворювати мелодію голосу, точно її, інтонуючи, або підбирати її по слуху на музичному інструменті. У більшості дітей ця здатність проявляється лише до п'яти років [1; 2].
Але відсутність раннього прояву здібностей, підкреслює музикант-психолог Б.Теплов, не є показником слабкості або тим більше відсутність здібностей [3].
Велике значення має оточення, в якому зростає дитина (особливо в перші роки життя). Ранній прояв музично-творчих здібностей спостерігається, як правило, саме у дітей, які отримують музичні враження.
Аналіз наукової літератури дає підстави стверджувати, що на етапі початкового виховання значну роль відіграє формування почуття ритму. Як відомо, людина осягає, усвідомлює зміст музики в різних видах музичної діяльності, починаючи зі слухання музичних творів. Але найбільш активно музичне співпереживання здійснюється в процесі особистої виконавської діяльності. Художньо-змістовна виконавська діяльність впливає на природні передумови для формування саме музично-ритмічного відчуття.
В утворенні й розвитку відчуття ритму бере участь усе наше тіло. Це сприймання та відтворення тимчасових співвідношень у музиці. Під час слухання музичного твору людина робить помітні або непомітні рухи головою, руками, ногами, невидимі рухи мовленнєвого, дихального апаратів відповідно до його ритму. Відомим є феномен синхронізації з ритмом музики серцевого ритму й подиху, зміни вегетативної нервової системи [3].
Основною формою музичної діяльності в дитячому саду є заняття, які передбачають не тільки слухання музичних творів доступних для сприйняття малюків, навчання їх співу, рухам в музичних іграх і танцях, але і навчанню їх грі на дитячих музичних інструментах. Відомі музиканти-просвітителі Б. Асаф’єв, Б. Яворський, К. Орф, Ш. Сузукі підкреслювали значення активних форм музичної діяльності дитячого оркестру, як основи елементарного музикування і розвитку дітей. Велике значення оркестру дитячих інструментів надавали і творці діючої у нас системи музичного виховання дітей дошкільного віку.
Головні завдання, які має ставити перед собою музичний керівник на занятті:
• допомогти дітям увійти в світ музики, відчути і пережити її чуттєво;
• сприяти практичному засвоєнню музичних знань;
• створити передумови до формування творчого мислення;
• розвивати творчу уяву та фантазію дітей;
• формувати у дітей риси характеру, що сприяють самоствердженню особистості, самостійності та свободи мислення, індивідуальності сприйняття.
Заняття з розвитку музично-творчих здібностей дітей слід проводити, поєднуючи два таких важливих розділи, як навчальне та творче музикування.
1. Навчальне музикування – це ознайомлення дітей з найпростішими елементами музичної мови та навчання дітей вмінню практично використовувати їх у роботі над формуванням звуковисотного слуху та ритму.
2. Творче музикування – це імпровізаційно-творча «гра в музику» в найрізноманітніших формах, поєднуючи музику, мову та рух. Мета цього музикування полягає в розвитку творчих здібностей дітей та їх навчання дії.
Саме тому воно формою та змістом більшою мірою відповідає природі дітей дошкільного віку та принципам ігрових методик, наявних у світовій практиці.
У своїй роботі музичний керівник має опиратися на два види музичної діяльності. Перший пов'язаний із залученням дітей до мистецтва музики. Це слухання класичної і сучасної музики, заучування пісень, танців, оволодіння елементарними навичками гри на музичних інструментах. Проте, цей вид діяльності вимагає певного рівня розвитку музично-творчих здібностей. І другий вид музичної діяльності пов'язаний з грою і художньою літературою, тобто це різного роду музичні ігри, змістом яких є казки, оповідання, потішки, вірші: ігри драматизації у музичному супроводі, народні хороводні ігри із співом, діалогами, рухами, театралізовані вистави за казками, драматизація народних пісень під музику. Чуттєво-емоційний досвід дитини збагачується щодня завдяки звучанню мелодій, які виконують дорослі і діти на концертах та в запису, перегляду мультфільмів, слуханню казок з музичним супроводом.
Отже, розвиток музично-творчих здібностей дітей – одне з головних завдань музичного виховання дітей дошкільного віку. Музично-творчі здібності складають єдність таких здібностей, як ладове відчуття, що проявляється в емоційному сприйманні та легкому впізнанні мелодій, здібність до слухового уявлення, що проявляється в точному відтворенні мелодій на слух (музична пам'ять), музично-ритмічне відчуття – здібність відчувати ритм та відтворювати його. Важливе значення має і абсолютний слух – здібність точно визначити висоту звуку без порівняння його з еталоном (хоча ця властивість не обов’язкова). Всі ці часткові здібності групуються навколо стрижневої здібності – музикальності, під якою розуміється здібність сприймати музику, як враження певного змісту, а не просто гармонійне поєднання звуків.
Cпиcок викориcтаних джeрeл
1. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании : учеб. для студ. сред, и высш. пед. учеб. заведений / Е. А. Медведева, И. К. Левченко, Л. Н. Комиссарова, Т. А. Добровольская. – М. : Академия, 2001. – 248 с.
2. Ворожцова О. А. Музыка и игра в детской психотерапии / О. А. Ворожцова. – М. : Изд-во Института психотерапии, 2004. – 90 с.
3. Теплов Б. М. Избранные труды / Б. М. Теплов. – М. : Педагогика, 1985. – 243 с.