Козиряцька Н.А. ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ ЛІТЕРАТУРИ

Козиряцька Наталія Анатоліївна,
викладач української мови і літератури, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, Черкаський комерційний технікум, kozyriacka.nata@ukr.net

ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ ЛІТЕРАТУРИ

Більшість педагогів розуміє, що інноваційне навчання є сьогодні найефективнішим, адже нетрадиційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань з усіх навчальних дисциплін, формує стійкий інтерес до їх вивчення. Зокрема, процес навчання української літератури на основі педагогічних технологій сприяє позитивному ставленню до навчання; формуванню інтересу до книги, мови та літератури; стимулює самостійну мовленнєву діяльність студентів; дає можливість більш цілеспрямовано здійснювати індивідуальний підхід у навчанні; сприяє розвитку творчої особистості. Проблема читання художніх творів і відповідно формування мовної та літературної грамотності особистості є актуальною.
Видатний педагог В.О.Сухомлинський зазначав, що мислення дитини починається зі здивування. Воно активізує її пізнавальні можливості, інтерес до фактів і явищ, що вивчаються. Яким чином викликати це здивування, які методи і прийоми необхідно застосовувати?
Отже, у центрі навчально-виховного процесу має перебувати студент. Тому впровадження нових освітніх технологій особистісно орієнтованого навчання на заняттях літератури – це передумова активної пізнавальної діяльності студентів; нестандартна, цікава, творча робота, що пробуджує інтерес до знань і сприяє їхньому емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку.
Викладачі української літератури, збагативши свої заняття застосуванням інтерактивних педагогічних технологій, можуть перетворити традиційне заняття в нестандартне і зробити процес навчання цікавим та ефективним.
Заняття з літератури має викликати переживання та обмін емоціями, давати поштовх внутрішній роботі думки студентів, готувати до діалогу з письменником, прилучати до невичерпного джерела народної творчості, кращих творів української класики. Тому педагогу необхідно вибудовувати навчальний процес таким чином, щоб студенти заглиблювалися в атмосферу пошуку, вирішували поставлені проблеми на основі порівняння та зіставлення. Саме такі заняття сприяють активізації пізнавальних можливостей студентів, збагачують їх новими знаннями.
Щоразу, під час аналізу навчальної діяльності студентів виникає багато запитань: чому більшість студентів не вміють висловлювати свої думки, відстоювати власну позицію, приймати самостійні рішення? Чому спостерігається низький рівень мовленнєвої культури? Як зацікавити студентів вивченим твором таким чином, щоб у них виникло бажання прочитати його самостійно?
З цією метою сучасному викладачеві необхідно використовувати нові методи навчання, відмінні від типових, види занять. Для яких характерні: максимальна щільність, насиченість різними видами пізнавальної діяльності, запровадження творчо-пошукової самостійної діяльності студентів, використання проблемного навчання, здійснення міжпредметних зв’язків, уникнення перевантаженості студентів.
Методичний аналіз сучасних форм роботи та проведення нестандартних занять дає підстави стверджувати, що всі вони можуть успішно використовуватися у процесі навчання української літератури.
За новими технологіями студент є співучасником здобуття нових знань, оригінальні думки випливають тільки із самостійно отриманих знань. Адже інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію, дає відчуття потреби у самоосвіті, формує стійкий інтерес до навчальної дисципліни, сприяє розвитку творчих здібностей.
Нестандартні заняття – це імпровізовані навчальні заняття, що мають нетипову структуру. Під час їх проведення відсутні чіткі етапи навчального процесу, традиційні методи, види роботи, а підготовка нестандартних занять потребує більше часу, ніж звичайних. Тому, на підготовчому етапі викладач має продумати: які вміння і навички будуть формуватися у студентів; які прийоми, форми і методи будуть застосовані; які виховні завдання будуть реалізовані; який матеріал краще використати; чіткий план проведення заняття; як підбивати підсумки [1].
Ефективність інноваційних технологій навчання забезпечується за умови володіння викладачем методикою їх проведення та умілого використання таких занять у поєднанні з традиційними формами роботи. Для досягнення поставленої мети, викладачеві потрібно дотримуватися таких правил: залучати до роботи на занятті всіх студентів; використовувати різні засоби та підходи до студента; систематично виконувати різноманітні творчі завдання; використовувати цікаві аналогії; створювати ситуації з можливим вибором; використовувати розвивальні ігри; застосовувати проблемний метод вивчення творів.
Нестандартні заняття дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавляють шаблонів, розширюють функції викладача, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожного студента.
Проте слід зазначити, що часте звертання викладача до подібних форм організації навчального процесу недоцільне, оскільки нестандартне може швидко стати стандартним, що врешті-решт призведе до зникнення у студентів інтересу до навчальної дисципліни і до зниження якості знань. Проаналізувавши особливості проведення занять на основі педагогічних технологій, можна зробити висновок, що їх проведення має як свої переваги, так і труднощі.
Переваги: у студентів підвищується інтерес до навчання; зростає їхня активність у пізнанні і творчості; з’являється самостійність та ініціативність у пошуку знань; переживання успіху досягнень; можливість індивідуального підходу до студентів; використання інформаційних педагогічних технологій розвиток культури спілкування тощо.
Труднощі та недоліки: затрати більшого часу на підготовку і проведення; не всі студенти виявляють активність; організаційні труднощі (дисципліна, правила поведінки); ускладнюється система оцінювання, аналізу результатів навчання; забезпечення науково-методичної і матеріально-технічної бази для проведення таких занять тощо [1].
Пропонуємо приклади інноваційних методів, форм і прийомів, які можна використовувати як елемент заняття, так і окреме заняття з навчальної дисципліни «Українська література».
Інформаційно-комунікативні технології. Застосування сучасних педагогічних технологій у навчанні – одна з найбільш важливих тенденцій розвитку освітнього процесу. Використання інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) надає можливість вивчати на якісно новому рівні всі навчальні дисципліни. Але необхідно зазначити, що під час проведення навчальних занять застосування ІКТ має базуватися на їх педагогічно обґрунтованому поєднанні з традиційними методиками навчання та при обов’язковому обґрунтуванні педагогічної доцільності такого використання [2].
Сучасному викладачеві літератури вже недостатньо просто знати теоретичний матеріал, володіти практичними уміннями та навичками. Йому необхідно використовувати набуті знання в нестандартній ситуації, виявляти творчість в організації і плануванні навчально-виховного процесу.
Головне при використанні ІКТ на заняттях української літератури – підвищити пізнавальний інтерес студентів до вивчення навчальної дисципліни та ефективність її опанування. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, засвоює навчальний матеріал набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.
Види занять з української літератури на основі інформаційно-комунікативних технологій: заняття-конференція; заняття-прес-конференція; заняття-творчий звіт; заняття-захист власних проектів; заняття-дискусія; заняття-круглий стіл; заняття-усний журнал; заняття-репортаж; заняття-телепрограма; заняття-презентація; бінарне заняття.
Ігрові технології стають особливо популярними, адже викладач може залучити до роботи на занятті всіх учасників навчально-виховного процесу. Викладач послідовно навчає студентів – від простого до складного. Наприклад, дописати художній твір, імпровізувати, інсценувати. Це допомагає розвивати творчість, логічне мислення, здатність систематизувати, узагальнювати почуте.
На таких заняттях ступінь творчості студентів значно підвищується. Кожен учасник гри може перевтілитися у свого улюбленого літературного героя, письменника, помандрувати різними куточками України. Такі методи активізують мислення студентів; сприяють розвитку усного мовлення; формують навички культури спілкування; допомагають глибше осмислити художньо-естетичний зміст твору.
Види занять з літератури на основі ігрових технологій: заняття-KBK; заняття-брейн-ринг; заняття-конкурс; заняття-вікторина; заняття-вистава; кінозаняття; заняття-ток-шоу; рольові ігри; заняття-суд.
Дослідницькі технології. Використання дослідницьких технологій у процесі вивчення літератури пробуджує у студентів інтерес до творчо-пошукової роботи. Організовуючи дослідницьку діяльність, треба насамперед зважати на те, що пошукова робота студентів має свою специфіку. Її головна мета – розвивати певні вміння та навички, потрібні для вирішення нестандартних завдань, вчити самостійному дослідженню конкретної проблеми, у результаті чого студент має отримати нову інформацію. Безперечно, що така робота потребує серйозної підготовки з боку викладача та студентів.
Розвитку дослідницької діяльності сприяють такі види роботи: складання бібліографії до певної теми; самостійний пошук матеріалу до теми та його обробка; підготовка рефератів, доповідей та повідомлень проблемного, дискусійного та порівняльного характеру; написання творчо-пошукових та дослідницьких робіт.
Відомо, що під час презентації власних досліджень, коли студенти виступають з доповідями, перед ними часто постають такі проблеми: як сформулювати ту чи іншу думку, щоб зробити її яснішою; яким чином розподілити матеріал дослідження; як використати наявні факти й аргументи. Тому доцільно підготувати рекомендації доповідачам. Наприклад:
1. Доповідь має бути короткою та чіткою.
2. Завдання доповідача – переконати слухачів.
3. Для вирішення поставленої мети добре подумайте над такими питаннями:
- якою бачиться вам структура вашого виступу;
- які думки та почуття хочете ви викликати у слухачів;
- які прийоми (риторичні запитання, зіставлення фактів, інтонаційні засоби) залучення уваги слухачів ви використовуєте у своїй промові;
- які приклади з творів літератури чи інших видів мистецтв ви включите до свого виступу.
4. Стежте за правильністю мовлення під час виступу, уникайте тавтологій (повторення спільнокореневих слів), невиправданого залучення вставних зворотів та речень, іншомовної лексики та фразеології, використання слів-паразитів, мовленнєвих штампів, кальок.
Види нестандартних занять з літератури на основі дослідницьких технологій: заняття-пошук; заняття-дослідження.
Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їхня перевага полягає в тому, що студенти займають активну позицію у засвоєнні знань, зростає їхній інтерес до навчання. Також необхідно зазначити, що планування і проведення занять за педагогічними технологіями потребують, перш за все, компетентності викладача у їх застосуванні [2].
Інтерактивні технології можна ефективно використовувати під час засвоєння нових знань, одразу після викладення нового матеріалу, замість опитування, на окремому занятті або як елемент заняття.
Інтерактивна вправа як основна частина заняття потребує 50-60% часу на занятті. Під час її проведення обов’язковою є така послідовність роботи: викладач ознайомлює студентів з правилами та послідовністю дій; повідомляє, скільки часу відводиться на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам; об’єднання в групи та розподіл ролей між студентами; виконання завдань – викладач на цьому етапі є організатором, помічником, який надає максимум можливостей для самостійної роботи й навчання у співпраці; презентація результатів діяльності.
Інтерактивні технології дозволяють студентам: розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; вчитись формулювати власну думку, правильно її висловлювати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати; вчитись слухати інших, поважати альтернативну думку; виявляти й реалізовувати індивідуальні можливості; знаходити компроміси, прагнути до діалогу; аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу; створювати атмосферу творчої співпраці; розвивати навички самостійної роботи, виконання творчих робіт [2].
Використання інтерактивних методів дозволяє реалізувати ідею співробітництва тих, хто навчає і тих, хто навчається, вчить їх конструктивній взаємодії, сприяє позитивному психологічному клімату на занятті, створює доброзичливу атмосферу.
Види вправ з літератури на основі інтерактивних технологій: літературна гра «Знайди помилку»; метод «Прес»; метод «Мозковий штурм»; вправа «Займи позицію»; вправа «Зміни позицію»; вправа «Вільне письмо»; вправа «Точка опори»; вправа «Так - ні»; вправа «Лист»; вправа «Мікрофон»; вправа «Відстрочена увага»; вправа «Незакінчене речення»; вправа «Літературний портрет»; вправа «Коло ідей»; вправа «Асоціативний кущ»; складання сенкану; складання кросворду.
Таким чином, процес навчання української літератури на основі педагогічних технологій сприяє позитивному ставленню до навчання; формуванню інтересу до книги, мови та літератури; стимулює самостійну мовленнєву діяльність студентів; дає можливість більш цілеспрямовано здійснювати індивідуальний підхід у навчанні; сприяє розвитку творчої особистості; формує дух змагання, збуджує творчі сили, розвиває творче мислення, фор¬мує мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності.
Список використаних джерел
1. Єлісеєва С. Сучасні підходи до організації навчання на уроках української мови та літератури. Частина друга: нестандартний урок. Види нетрадиційних уроків / С. Єлісеєва // Україська мова й література в сучасній школі. – 2012. - № 1. – С. 59.
2. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.- метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. – Київ : А.С.К., 2013. – 192 с.