Курова Л.В., Купріянова О.В. ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ ВИКЛАДАННІ ПЕДІАТРІЇ В МЕДИЧНОМУ КОЛЕДЖІ
Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D» :: Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція «Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D»: доступність, діалог, динаміка» :: ІІ Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція «Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D»: доступність, діалог, динаміка» (19-23 лютого 2018 р.).
Курова Л.В., Купріянова О.В. ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ ВИКЛАДАННІ ПЕДІАТРІЇ В МЕДИЧНОМУ КОЛЕДЖІ
викладач вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист, Медичний коледж Харківського національного медичного університету
Купріянова Ольга Володимирівна,
викладач першої кваліфікаційної категорії, Медичний коледж Харківського національного медичного університету, kupriyanova.olga.v@gmail.com
ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ ВИКЛАДАННІ ПЕДІАТРІЇ В МЕДИЧНОМУ КОЛЕДЖІ
На сьогоднішній день пріоритетним завданням у медичній освіті є якісна підготовка висококваліфікованих кадрів, освічених фахівців, зорієнтованих на професійний саморозвиток. Підготовка молодших спеціалістів повинна відповідати світовим і загальноєвропейським стандартам з метою забезпечення конкурентоздатності української медичної освіти, оптимізації умов для міжнародної мобільності і розширення можливостей медичних фахівців на вітчизняному і міжнародному ринках праці. Тому на сучасному етапі медичної освіти виникає потреба у застосуванні в навчальному процесі інноваційних інтерактивних методів викладання клінічних дисципліни. Впровадження сучасних інтерактивних методів навчання сприяє якості підготовки майбутніх фахівців охорони здоров`я.
Основа діяльності сучасного викладача передбачає наочне та образне подання інформації. Повинні об’єднуватись технічні можливості – комп’ютерні та відеотехнічні – з живим спілкуванням лектора з аудиторією.
Впровадження принципів застосування інноваційних технологій у викладанні педіатрії на сучасному рівні, вимагає від викладача використовувати різноманітні інноваційні технології, що забезпечують засвоєння, розуміння того, що лежить в основі догляду за дитиною, який розрахований на задоволення потреб і вирішення проблем здорової або хворої дитини.
Такі методи сприяють формуванню навичок, умінь, виробленню клінічного мислення, допомагає швидко орієнтуватися і приймати рішення в складних ситуаціях.
При вивченні клінічних дисциплін, зокрема педіатрії, в Медичному коледжі ХНМУ для викладання теоретичного матеріалу використовуються інноваційні методи:
1. Лекції-презентації, які забезпечують наочність лекційного матеріалу. Цей метод дозволяє супроводжувати навчальний процес структурно-логічними схемами, слайдами на кожному етапі лекції, використовувати короткі відеофільми за темою лекції, що забезпечує наочне, більш глибоке сприйняття матеріалу по темі лекції, сприяє його кращому засвоєнню.
2. Упереджуючі інтерактивні лекції – напередодні студенти знайомляться з матеріалами лекції, що дає їм змогу під час лекції краще орієнтуватись в матеріалі та взаємодіяти з викладачем. Перевагами такої лекції є можливість опрацювання великого масиву інформації, налагодження оперативного зворотного зв’язку зі студентами, активізація мислення і поведінки студентів, протягом всього лекційного часу. Така лекція дозволяє поєднати керуючу роль викладача з високою активністю студентів та сприяє більш глибокому та систематизованому отриманню знань за темою.
3. Залучення студентів у процес читання лекції дозволяє зробити лекцію більш цікавою, живою, сприяє обєднанню студента та викладача. (Наприклад, при вивченні теми «Асфіксія. Пологові травми», розбираючи причини цієї патології: клінічно та анатомічно вузький таз, коротка пуповина, гестози, студенти роблять короткі доповіді з вивченого матеріалу на попередніх дисциплінах (анатомія, фізіологія, акушерство) про розміри тазу, прояви гестозу у вагітних. Це забезпечує краще сприйняття і розуміння теми та міжпредметну інтеграцію і закріплення попередніх знань).
4. Бінарні лекції – лекції за участі викладачів інших спеціальностей. Цей метод забезпечує більш глибокий, професійно значущий та цікавий виклад матеріалу, інтеграцію навчальних предметів. Міжпредметна інтеграція вирішує задачу органічного поєднання нової теми з попередніми і наступними знаннями, визначає логічні зв’язки між різними дисциплінами, визначає місце та призначення різних дисциплін в майбутній професійній діяльності і об’єднує усі знання і вміння в одну систему, тобто є необхідною складовою підготовки майбутнього фахівця, вона забезпечує формування висококваліфікованого спеціаліста шляхом широкого опанування інтегрованих навичок.
Показником розумового розвитку студента є перенесення знань з одного предмета на інший, що підсилює продуктивність пізнавальної діяльності слухачів. (Наприклад, викладання матеріалу за темою «АФО новонародженої дитини та догляд за нею» проводиться разом з викладачем «Психології», «Фізіології». Така лекція дозволяє розглянути фізіологічні особливості новонароджених дітей, які необхідно враховувати при догляді за новонародженими на різних етапах – в пологовій залі, в палаті сумісного перебування матері та дитини, а також підкреслюються психологічні аспекти першого контакту матері та дитини, контакту «шкіра до шкіри», – первинного та вторинного імпринтингу, важливі для подальшого розвитку немовляти.
Бінарні заняття дають можливість поєднати величезний обсяг навчального матеріалу з якісним навчанням, сприяють зростанню творчого потенціалу студентів та викладачів.
5. Проблемна лекція ставить за мету розвинути творчі здібності студента, спрямувати його в напрямку здобуття нових знань через власну ініціативу та активність у навчанні. Особливістю такої лекції є те, що викладач визначає проблему, яка потребує дослідження та її вирішення на даній лекції. При цьому лектор не тільки ставить проблему, а організовує процес її розв’язання, активізує студентів, залучає їх до обговорення, висловлення думок і прийняття рішення. Така лекція сприяє набуванню знань студентів через свою активну дію, активне мислення, спільну працю над розв’язанням поставленої проблеми. Викладач, зі свого боку, спрямовує розумову діяльність студентів у заданому напрямку.
Проблемна лекція змінює роль викладача і перетворює його з традиційного лектора, який бере на себе подання всього матеріалу за даною темою, на викладача-координатора, який консультує студентів щодо вирішення проблеми пацієнта.
6. Розгляд клінічних випадків по темі та пошук способів вирішення проблем пацієнта. Цей метод зазвичай застосовується в кінці лекції. Він сприяє не тільки активізації студентів, їх зацікавленості в темі, в майбутній професії, а й дозволяє викладачу оцінити ефективність засвоєння матеріалу.
При проведенні практичних занять з педіатрії у Медичному коледжі ХНМУ широке впровадження отримали такі методи навчання:
1. Імітаційне моделювання: вирішується імітована, конкретна ситуація, яка має місце в практичній медицині. Такий метод підсилює цікавість до майбутньої професії, дозволяє наблизити студента до реалій та вибрати правильну тактику при конкретній клінічній ситуації.
2. «Ділова гра». Особливість такого методу в імпровізованому розігруванні учасниками різних ролей у заданій проблемній ситуації. Мета рольової гри – забезпечення переходу від пізнавальної мотивації до професійної. Рольова гра сприяє розвитку самостійного мислення, швидко приймати рішення в екстремальних ситуаціях, виховує почуття відповідальності. Сприяє формуванню особистої відповідальності та значимості в своїй майбутній професії.
3. Використання мультимедійних методів - технології мультимедіа дозволяють гармонійно інтегрувати багато видів інформації: презентації, тематичні відеофільми, слайди та фото по темі. Мультимедіа дає можливість моделювати реальні медичні процеси, проведення яких в аудиторії важко або неможливо відтворити. Цей метод дозволяє підвищити інтерактивність навчання, інтенсивно включає студента в процес навчання,
Для оцінки якості засвоєння матеріалу студентами використовуються різні види контролю: вхідний рівень знань у вигляді клінічного диктанту або тестових завдань; контроль кінцевого рівню знань у вигляді тестових завдань або ситуаційних задач за темою; підсумкові тестові завдання. Такий контроль дозволяє виявити проблемні моменти в знаннях кожного конкретного студента за кожною темою та спонукає викладача переглянути той чи інший метод вивчення (викладання) матеріалу за темами дисципліни.
Отже, від глибоких знань викладачів, їхнього досвіду, творчості, впровадження сучасних методів навчання залежить активність та зацікавленість студентів у вивченні матеріалу, досягається не тільки високий рівень теоретичних знань студентів, а й застосування знань і умінь при вирішенні проблем пацієнта, що в подальшому забезпечить їх гідну професійну діяльність.
Викладач, який здатний підтримати інтерес студента за допомогою цікавої динамічної передачі інформації, застосовуючи різноманітні методи навчання, більш успішний у досягненні навчальних цілей.
Список використаних джерел
1. Вінник Л. В. Міжпредметні зв’язки як, умова підвищення ефективності навчально-виховного процесу // Професійна освіта. – 2003. – № 2. С. 43-46.
2. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика. – К., 2002. – 136 с.
3. Поцюрко Р. І. Інтерактивна модель навчання при викладанні педіатрії. – Медична сестра. – 2007 р. № 12. – С. 40-41.
4. Лисаченко О. Д. Роль міждисциплінарної інтеграції у формуванні клінічного мислення студента / О.Д. Лисаченко // Вісник проблем біології і медицини. - 2012. - Вип.3, т.2 (95) - С. 133-135.
» Совтус І.М. ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ ОСНОВ МЕДСЕСТРИНСТВА В МЕДИЧНОМУ КОЛЕДЖІ
» Стегній Т.М. ОСОБЛИВОСТІ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ПРИ ВИКЛАДАННІ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
» Шестопал О.В. СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК З МАТЕМАТИКИ ЯК ФОРМА РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ В СУЧАСНОМУ КОЛЕДЖІ
» Козиряцька Н.А. ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ ЛІТЕРАТУРИ
Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D» :: Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція «Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D»: доступність, діалог, динаміка» :: ІІ Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція «Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D»: доступність, діалог, динаміка» (19-23 лютого 2018 р.).