Ісаєв О.М. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДІЛОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Ісаєв Олександр Миколайович
студент електротехнічного факультету ДВНЗ «Криворізький національний університет», ashotlest@mail.ru

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДІЛОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Сформовані норми моральності є результатом тривалого за часом процесу становлення взаємин між людьми. Без дотримання цих норм неможливі політичні, економічні, культурні відносини, тому що не можна існувати, не поважаючи одне одного, не накладаючи на себе певних обмежень. Етикет – слово французького походження, що означає манеру поведінки. До нього належать правила чемності й ввічливості, прийняті в суспільстві. Сучасний етикет успадковує звичаї практично всіх народів від сивої давнини до наших днів. В основі своїй ці правила поведінки є загальним, оскільки вони дотримуються представниками не тільки якогось певного суспільства, але і представниками будь-яких соціально-політичних систем, що існують у сучасному світі. Народи кожної країни вносять в етикет свої доповнення, зумовлені суспільним ладом країни, специфікою її історичної будови, національними традиціями та звичаями. Манери багато в чому відбивають внутрішню культуру людини, його моральні й інтелектуальні якості. Уміння правильно поводитися в суспільстві має дуже велике значення: воно полегшує встановлення контактів, сприяє досягненню взаєморозуміння, створює хороші та стійкі взаємини.
Нині все частіше стають поширеними перешкоди під час спілкування, до яких належать:
• різні манери ведення бесіди;
• незнання тлумачення невербальних засобів;
• недостатнє або взагалі відсутнє знання правил поведінки.
Також помічаємо деякі помилки під час спілкування таких осіб, як керівник – підлеглий. Керівник повинен дотримуватися певних норм спілкування, зокрема:
• уміти пояснити свою думку;
• контролювати манеру спілкування з підлеглим, ретельно добираючи слова;
• намагатися спілкуватися зрозумілою для підлеглого мовою, без використання слів-паразитів.
Часто ми не звертаємо увагу на те, як ми говоримо. Спостереження над різноманітними моделями спілкування показали: по-перше, людина може розмовляти як «батько» з дитиною; по-друге, «дитина» звертається до «батька» за підтримкою, але це не означає, що людина говорить як дитина, але відносини, що пов’язують її з тим, з ким вона говорить, нагадують відносини «батька» й «дитини»; по-третє, стиль «дорослого»; коли людина говорить, та не виражає свого ставлення до сказаного й очікує від співрозмовника емоційно нейтральної відповіді.
Ці моделі ведення розмови умовно можна позначити трьома пересічними колами. Протягом декількох хвилин одна людина може використовувати в спілкуванні всі три моделі. Таку комунікацію можна позначити як рівнобіжну, саме вона дозволяє досягнути найбільшої ефективності під час бесіди й мобілізувати сили підлеглих. Слід пам’ятати про те, що люди не тільки не слухають, що їм говорять, але й звертають увагу на жести, вираз обличчя тощо, якими супроводжується мовлення.
Але все ж таки основну увагу слід приділяти аспектам організації ділового спілкування. На нашу думку, потрібно:
• уміти проаналізувати мету й завдання спілкування;
• володіти навичками та прийомами ділових комунікацій;
• знати тактику і стратегію спілкування;
• знати правила етикету;
• уміти вести ділову бесіду, полеміку, дискусію, ділову нараду тощо;
• мати навички доводити, спростовувати, критикувати, переконувати, оцінювати, досягати угод, компромісів;
• володіти технікою мовлення, риторичними фігурами та прийомами;
• уміти правильно будувати промову та інші публічні виступи;
• уміти за допомогою слова зменшувати стрес і недовіру співрозмовника, корегувати його оцінки;
• уміти аналізувати конфлікти;
• знати основи логіки.
Отже, культура мови починається із самоусвідомлення мовної особистості. Вона зароджується й розвивається там, де носіям національної літературної мови не байдуже, як вони говорять і пишуть, як сприймається їхня мова в різних суспільних середовищах, а також у контексті інших мов. Тобто культура мови безпосередньо пов’язана із соціологією і психологією не тільки в плані вироблення моделей поведінки, а й щодо формування мовної свідомості.

Список використаних джерел
1. Культура української мови / за ред. Р. М. Русанівського. – К., 1990. – 324 с.