Сухорукова Л.А. МОТИВАЦІЙНИЙ АСПЕКТ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Сучасне суспільство ставить перед випускниками медичних ВНЗ особливі вимоги, серед яких важливе місце посідають високий професіоналізм, активність, уміння співчувати, навички спілкування на основі взаєморозуміння, знання медичної етики та деонтології.Процес вдосконалення підготовки майбутніх фахівців медицини достатньо складний і обумовлений багатьма чинниками. Одним з яких є вступ до ВНЗ й усвідомлення значення отримуваної медичної професії.
Вступ до вищого навчального закладу – це важливий етап формування спрямованості особистості, зокрема й на шляху самоствердження її в суспільстві як спеціаліста. На сьогодні нестабільність соціально-економічної ситуації може вплинути на емоційно-вольову сферу студента, дезорієнтувати його у процесі здобуття вищої освіти, кваліфікації, адже вибір майбутньої професії найчастіше чи не перший самостійний крок кожної людини назустріч суспільно значущий діяльності. З огляду на це проблема мотивації навчання є однією з центральних не тільки в педагогіці, а й загалом у сучасному соціумі.
В.І.Ковальов, досліджуючи проблему мотивів вибору професії, вказує, що формування професійних мотивів позитивно впливає на успішність професійної підготовки у ВНЗ. «Більш успішно, наголошує вчений, вчаться ті студенти, у яких бажання вибрати певну професію виникло за довго до вступу у ВНЗ».
Прагнення до особистісно-професійного розвитку майбутніх медичних працівників, засвоєння ними медичної діяльності, усвідомлення її соціальної значущості, осмислення навчальної активності визначаються професійною мотивацією студентів-медиків.
Одним із важливих чинників розвитку професійної спрямованості майбутніх медичних працівників є зміст і характер організації педагогічного процесу у вищому навчальному закладі, який має забезпечувати не тільки засвоєння професійних знань і вмінь, але й стимулювати розвиток професійної мотивації студентів, їхньої професійної ідентичностіта ціннісного ставлення до навчання. Навчальна діяльність поступово має трансформуватись у професійну з відповідною перебудовою потреб, мотивів, цілей, дій,засобів та результатів.
Студенти першого курсу до певного моменту продовжують відчувати себе школярами, у них зберігаються певні шкільні звички.Викладачам, які працюють з першокурсниками, необхідно дотримуватись спеціальної методики викладання:варто звертати увагу студентів на прийоми слухання лекції, запису її змісту, особливостей конспектування, детально роз'яснювати методику підготовки до семінарських і практичних занять.
Лише наприкінці І курсу студент повною мірою відчуває себе студентом вищого медичного закладу. Під час навчання у ВНЗ, під впливомкомбінованих, семінарських, практичних занять, у студентів формується професійна ідентичність, самостійність.
Ґрунтовне вивчення наукових джерел засвідчило значну увагу науковців до проблеми формування мотивації у навчально-виховному процесі. У психологічних дослідженнях її широко розглядали Л. Божович, Є. Ільїн, Г.С. Костюк, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, П. Якобсон.
Науковці справедливо виділяють чинники, що сприяють формуванню у студентів позитивної мотивації щодо процесу здобуття освіти: усвідомленняцілей навчання,розуміннятеоретичногойпрактичного значеннязасвоюваних знань,професійна спрямованістьнавчальної діяльності,вибірзавдань, що створюють проблемні ситуації, наявністьдопитливостій пізнавального психологічного кліматуугрупі.
Мотивація навчальної діяльності – це рушійна сила, яка спонукає студента-медика до активного оволодіння знаннями, уміннями, навичками.
У підготовці майбутнього фахівця виділяють два аспекти: професійний та особистісний, які настільки взаємообумовлені та взаємопов’язані, що утворюють єдину проблематику професійно-особистісного проектування та становлення функціональної особистості спеціаліста. Виділення професійного та особистісного аспектів самореалізації представлене акмеологічним підходом до дослідження даного феномену і відображене у працях А.А.Бодальова, А.А.Деркача, В.Г.Зазикіна, Н.В.Кузьміної, А.А.Реана.
Залежно від ракурсу вивчення питання можна перерахувати низку мотивів вступу до медичних навчальних закладів: суспільне значення професії,широка сфера її застосування,відповідність професії інтересам і здібностям,реалізація високих моральних якостей,можливість лікування близьких,самореалізація тощо.
З метою з’ясування мотивів вступу до навчального закладута ставлення донавчання для студентівпершого курсу база 9 класівбуло проведено опитування.

Результати опитуваннястудентів:
Мотиви вступу на навчання у ВНЗ так ні
1.Не хочу повертатись у школу 78% 21%
2.Вчитись вмію і люблю 75% 25%
3.Стараюсь навчатись, бо соромно перед батьками 61% 39%
4.Професію в медицині обрав(ла)сам(а) 75% 25%
5.Навчальний заклад де я навчаюсь,-престижний 89% 11%
6. Зацікавлюють викладачі 89% 11%
7. Хочу надалі продовжити навчання 93% 7%
8.Чи покращилась ваша успішність у порівнянні зі
школою 61% 39%


Отже, студенти першого курсу база 9класів у своїй більшості самі обрали медичну професію, навчальний заклад, де навчаються, вважають престижним, люблять і вміють вчитись, мріють продовжити навчання.
З метоювивчення мотивації навчальної діяльності студентів першого року навчання бази11 класів також було проведено опитування. Студентам було запропоновано із 16 питань обрати 5 найважливіших, та визначити пріоритет.

Результати опитуваннястудентів:
Мотивація навчальної діяльності першокурсників. % місце.
1. Стати висококваліфікованимспеціалістом 90% І
2. Отримати диплом 13%
3. Набутиглибокі та міцнізнання 69% ІІ
4. Отриматисхваленнябатьків та оточуючих 15%
5. Забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності 62% ІІІ
6. Успішнонавчатися, складатиіспити на «добре» та «відмінно» 44% ІV
7. Досягтиповагивикладачів 13%
8. Отримуватистипендію 18%
9. Отримуватиінтелектуальнезадоволення 18%
10. Незапускатививченнядисципліннавчального циклу 15%
11. Бутипостійноготовими до наступних занять 8%
12. Не відставативідодногрупників 5%
13. Виконуватипедагогічнівимоги 5%
14. Уникнутиосуду та покарання за неякісненавчання 5%
15. Хочу продовжити навчання 39% VІ
16. Професія буде потрібна в будь якій-іншій країні
41% V

Зрозуміло, що викликати інтерес до навчальної дисципліни, її змісту повинен викладач.Тому викладачамнеобхідно спрямовувати своюдіяльність на опанування студентамизнань,на формування у студентів,потреб і мотивів до самостійної роботи, розвиток пізнавального інтересу до предмета.Куратори груп І курсу спрямувують свою роботу на підвищення ефективності навчально-виховного процесу через психологічну адаптацію студентів,оптимізацію міжособистісних стосунків та сприяння розвитку особистісного та інтелектуального потенціалу студентів. Діяльність, що має у своїй основі глибокий інтерес не лише до результату, а й до її процесуальних компонентів, найпродуктивніша. Студент у цьому разісам знаходитиме час для глибокого вивчення предмета, який йому сподобався.
Психологи не оминають і гендерні відмінності у визначенніпріоритетнихмотивів.Так, на думку дослідників, дівчата частіше відзначають суспільне значення професії медичної сестри, її жіночість. Юнаки ж указують, що обраний фах відповідає їх інтересам, а також посилаються на сімейні традиції.
Отже, прагнення до особистісно-професійного розвитку майбутніх медичних працівників, засвоєння ними медичної діяльності, усвідомлення її соціальної значущості, осмислення навчальної активності визначаються професійною мотивацією студентів-медиків.


Список використаних джерел
1. Вершинська О. Б. Проблеми формування навчальної мотивації студентів ВНЗ / О. Б. Вершинська // tme.umo.edu. ua.
2. Дубовицкая Т. Д. Диагностика уровня профессио-нальной направленности студентов / Т. Д. Дубовицкая // Психологическая наука и образование. −2004. − № 2. − С. 82−86.
3. Шилова В. І. Мотиваційна основа управління в кредитно-модульній системі навчання [Електронний ресурс] / В. І. Шилова. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_