Фурсов І.С. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В НАВЧАННІ, ЇХ ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

Інформатизація суспільства – це перспективний шлях до економічного, соціального та освітнього розвитку. Інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання та тестування, що надає можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог[1].
Одним із важливих напрямків розвитку інформатизації освіти є нові комп’ютерні технології. Інтерактивність, інтенсифікація процесу навчання, зворотний зв'язок – помітні переваги цих технологій, котрі зумовили необхідність їх застосування у різних галузях людської діяльності, насамперед у тих, які пов'язані з освітою та професійною підготовкою. Нині помітно зросла кількість досліджень, предметом яких стало використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі. Цій темі в Україні присвячені дослідження таких науковців, як В.Ю. Биков, Я.В. Булахова, О.М. Бондаренко, В.Ф. Заболотний, Г.О. Козлакова, О.А. Міщенко, О.П. Пінчук, О.В. Шестопал та інші[2].
Інформатизація суспільства – це глобальний соціальний процес, особливість якого полягає в тому, що домінуючим видом діяльності в сфері суспільного виробництва є збирання, нагромадження, продукування, оброблення, зберігання, передавання та використання інформації.
Прикладом успішної реалізації ІКТ стала поява Інтернету – глобальної комп'ютерної мережі з її практично необмеженими можливостями збирання та збереження інформації, передавання її індивідуально кожному користувачеві.
Інтернет швидко знайшов застосування в науці, освіті, зв'язку, засобах масової інформації, включаючи телебачення, в рекламі, торгівлі, а також в інших галузей людської діяльності. Перші кроки із впровадження Інтернету в систему освіти показали його величезні можливості для її розвитку. Разом з тим, вони виявили труднощі, котрі необхідно подолати для повсякденного застосування мережі в навчальних закладах. Проте необхідно враховувати, що це потребує значних затрат на організацію навчання порівняно з традиційними технологіями, що пов'язане з необхідністю використання значної кількості технічних (комп'ютери, модеми тощо), програмних (підтримка технологій навчання) засобів, а також з підготовкою додаткової організаційно-методичної допомоги (спеціальні інструкції для тих, хто навчається, та для викладачів), нових підручників і навчальних посібників. Нині відбувається накопичення досвіду, пошук шляхів підвищення якості навчання і нових форм використання ІКТ у різних навчальних процесах. Певні труднощі використання ІКТ в освіті виникають у зв’язку з відсутністю не тільки методичної бази їх використання, а й методології розробки ІКТ для освіти, що примушує педагога на практиці орієнтуватися лише на власний досвід і вміння емпірично шукати шляхи ефективного застосування інформаційних технологій.
ІКТ здійснюють активний вплив на процес навчання і виховання студентів, оскільки змінюють схему передавання знань і методи навчання.
Розглядаючи елементи складної системи інформаційних технологій навчання (ІТН), слід наголосити, що в освіті важливою умовою успішної інтеграції технологій є професійна підготовка викладачів і фахівців, які здійснюють експлуатацію систем і засобів нової інтегрованої технології навчання. Кожний учасник навчання на основі ІТН, включаючи адміністрацію установ освіти, має володіти необхідною інформаційною грамотністю і розумінням у використанні технологій. У деяких країнах для цього необхідно навіть мати відповідний сертифікат. Наприклад, така вимога є у Великобританії. Введення сертифікатів для учасників процесу навчання дає змогу спростити впровадження ІТН і підвищити адекватність оцінок ефективності технологій.
Мультимедійні засоби навчання займають важливе місце у розвитку інформаційного суспільства. Мультимедійні засоби навчання за Гончаренко С.У. – це комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяють користувачеві спілкуватися з комп’ютером, використовуючи різноманітні, природні для себе середовища: графіку, гіпертексти, звук, анімацію, відео. Мультимедійні системи надають користувачеві персонального комп’ютера такі види інформації: текст; зображення; анімаційні картинки; аудіо коментарі; цифрове відео. Технології, які дозволяють з допомогою комп’ютера інтегрувати, обробляти і водночас відтворювати різноманітні типи сигналів, різні середовища, засоби і способи обміну інформацією, називаються мультимедійними [3].
Існують різноманітні способи застосування засобів мультимедіа в навчальному процесі, серед яких[4]:
використання електронних лекторів, тренажерів, підручників, енциклопедій;
розробка ситуаційно-рольових та інтелектуальних ігор з використанням штучного інтелекту;
моделювання процесів і явищ;
забезпечення дистанційної форми навчання;
проведення інтерактивних освітніх телеконференцій;
побудова систем контролю й перевірки знань і умінь студентів (використання контролюючих програм-тестів);
створення і підтримка сайтів навчальних закладів;
створення презентацій навчального матеріалу;
здійснення проективної і дослідницької діяльності студентів тощо.
Потрібно підкреслити, що використання засобів мультимедіа в освітньому процесі сприяє:
- підвищенню мотивації студентів до навчання;
- реалізації соціальної мети, а саме – інформатизації суспільства;
- інтенсифікації процесу навчання;
- розвитку особистості студента;
- розвитку навичок самостійної роботи з навчальним матеріалом;
- підвищенню ефективності навчання за рахунок його індивідуалізації.
- індивідуалізації навчання;
- інтенсифікації самостійної роботи студентів;
- зростанню обсягу виконаних за урок завдань;
Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє викладачеві перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, теорем та інших важливих частин матеріалу, тому що вчителю не доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його на екран), студенту не доводиться чекати, поки вчитель повторить саме потрібний йому фрагмент.
Цей метод навчання дуже привабливий і для викладачів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює його професійний ріст і все подальше освоєння комп'ютера[5].
Застосування на занятті комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить викладачу за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх студентів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного студента.
Для студента важливо те, що відразу після виконання тесту (коли ця інформація ще не втратила свою актуальність) він отримує об'єктивний результат із зазначенням помилок, що неможливо, наприклад, при усному опитуванні.
Освоєння студентами сучасних інформаційних технологій. На заняттях, інтегрованих з інформатикою, вони оволодівають комп'ютерною грамотністю і вчаться використовувати в роботі з матеріалом різних предметів один з найбільш потужних сучасних універсальних інструментів - комп'ютер, з його допомогою вони вирішують рівняння, будують графіки, креслення, готують тексти, малюнки для своїх робіт. Це - можливість для студентів проявити свої творчі здібності.
Але, поряд з плюсами, виникають різні проблеми як при підготовці до таких занять, так і під час їх проведення.
Існують і недоліки та проблеми застосування ІКТ [5]:
• Нема комп'ютера в домашньому користуванні багатьох студентів і викладачів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх навчальних закладах;
• У викладачів недостатньо часу для підготовки до заняття, на якому використовуються комп'ютери;
• Недостатня комп'ютерна грамотність викладача;
• Відсутність контакту з викладачем інформатики;
• У робочому графіку не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;
• Складно інтегрувати комп'ютер у поурочну структуру занять;
• Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;
• При недостатній мотивації до роботи студенти часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;
Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. Інформатизація істотно вплинула на процес набуття знань. Нові технології навчання на основі інформаційних і комунікаційних дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань.
Таким чином, використання інтерактивних та інформаційно-комунікативних методів навчання дає чудову можливість для гармонійного розвитку особистості, розширення її світогляду, ґрунтовного засвоєння знань, умінь і навичок, а також дає змогу розвиватися вчителеві, змушує його кожного разу придумувати щось нове, зацікавлювати студентів та розвивати їхні здібності різноманітними вправами і завданнями.
На сьогоднішньому етапі розвитку освітньої реформи, кали майже кожен кабінет хімії відчуває брак реактивів та лабораторного посуду, нестачу навіть самих елементарних речей: пробірок, спиртівок, мірних циліндрів, досить доцільним є використання ІКТ в плані показу відео запису дослідів, відео добування різних речовин в промислових масштабах. Також завдяки інтернету є можливість показати фото різних речовин, мінералів, сполук та і взагалі розширити кругозір учнів та студентів. А ще є спеціальні комп'ютерні програми "міні-лабораторії", де наче у грі можна робити досліди, де є усі можливі речовини, а не так як насправді. Шкода, що більшість цих програм не безкоштовні, але є безкоштовні аналоги і пробні версії, які також можна використати.

Список використаних джерел
1. Використання інтерактивних методів та мультимедійних засобів у підготовці педагога : збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський : Абетка –НОВА, 2003. – 208 с.
2. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посіб. / авт.-уклад. : О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : А.П.Н., 2002. – 136 с.
3. Мартинець А.М. Нові педагогічні технології: інтерактивне навчання / А.М. Мартинець // Відкритий урок. – 2003.– №№7-8.– С. 28–31.
4. Пометун О.І. Інтерактивні технології навчання / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко // Відкритий урок. – 2003. – №3–4. – С. 19–31.
5. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий: В 2 т. / Г.К. Селевко. – Т.1. – М.: НИИ Школьных технологий, 2006. – 816 с.; Т. 2. – 816 с.