Солошич І.О., Почтовюк С.І. СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ФАХІВЦІВ-ЕКОЛОГІВ

Увага до проблеми стратегічних напрямів розвитку вищої школи викликана реаліями життєдіяльності сучасного суспільства, тенденціями його подальшого розвитку.
Україна інтегрує в світовий освітній простір, за умов постійного оновлення інформаційних потоків, виробничих технологій.
У сучасний період розвитку суспільства гостро постають проблеми раціонального природокористування та забезпечення комфортного існування майбутніх поколінь. Тому в індустріально-інформаційному суспільстві зростає потреба у підготовці майбутніх фахівців-екологів, які не тільки володіють професійними знаннями, уміннями і навичками, а й здатні самостійно їх вдосконалювати з метою впровадження у виробництво наукоємних природоохоронних технологій [1].
Постає необхідність у впровадженні сучасних інформаційних технологій у навчальний процес фахівців-екологів для формування у них знань і навичок інформаційних систем, їх практичного використання при вирішенні професійних завдань.
Питанням інформатизації навчального процесу, приділяли увагу В. Ю. Бикова, М. І. Жалдака, В. Ф. Заболотнього та ін.
Але, наукові дослідження щодо впровадження сучасних інформаційних технологій у навчальний процес фахівців-екологів залишається маловивченим.
Проблема використання сучасних інформаційних технології у навчальному процесі майбутніх фахівців-екологів є одним з центральних завдань системи бакалаврської підготовки студентів екологів, які навчаються за напрямом підготовки 6.040106 ― «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування». Згідно з навчальним планом студенти вивчають дисципліни інформаційного спрямування: «Інформатика (за професійним спрямуванням)» (1 курс, 2 семестр), «Обчислювальна техніка та основи програмування» (2 курс, 1 семестр).
Програма даних дисциплін передбачає вивчення студентами:
– сучасних інструментів щодо обробки текстової, табличної, графічної інформації;
– опанування приймів та основних підходів щодо роботи з базами даних;
– принципи та практичні прийоми обробки погано структурованої інформації гібридного типу;
– інформаційні системи щодо підготовки презентацій;
– принципи організацій систем для прийняття рішень та експертний систем;
– підходи щодо оцінки ефективності та принципи аудиту інформаційних систем та ін.
Проведені нами дослідження [2], дозволяють стверджувати, що використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі при викладанні професійних дисциплін сприяє:
– удосконаленню інформаційної культури;
– розкриттю творчого потенціалу;
– підвищенню ефективності студентських наукових розробок:
– підвищенню мотивації до навчання;
– розвитку креативного мислення;
– економії навчального часу;
– кращому представленню і засвоєнню інформації.
Використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі майбутніх фахівців-екологів відбувається при вивченні дисциплін: «Основи наукових досліджень в галузі екологічної безпеки» (2 курс, 2 семестр), «Урбоекологія» (3 курс, 1 та 2 семестри), «Управління природоохоронною діяльністю» (4 к., 2 семестр) та ін.
На другому курсі, при вивчені дисципліни «Основи наукових досліджень в галузі екологічної безпеки», студенти використовуючи інформаційні технології та методи регресійного та кореляційного аналізу, виконують обробку результатів.
На третьому курсі при вивченні двох семестрової дисципліни «Урбоекологія», студенти у першому семестрі вивчають методику оцінки еколого-економічного стану регіонів [3].
У другому семестрі студентам видаються самостійні творчо-пошукові завдання, метою яких є визначення природно-ресурсного потенціалу регіону дослідження: показників стану атмосферного повітря, ґрунту, використання водних ресурсів, поводження з відходами.
Задля впровадження сучасних інформаційних технології у навчальний процес майбутніх фахівців-екологів нами розроблено програмне забезпечення для автоматизованого розрахунку інтегрального індексу екологічної, економічної та соціальної складових сталого розвитку регіону.
Підтримка даних еколого-економічного та соціального розвитку регіонів (ЕЕСР) реалізується за допомогою комп’ютерних інтелектуальних систем, що складаються з чотирьох компонент-блоків:
– нормативно-довідкова база;
– бази даних ЕЕСР;
– засоби просторової візуалізації;
– бібліотека методів математичної обробки.
Завдання для оцінки ЕЕСР полягає у формуванні, виборі та обґрунтуванні системи показників, розрахунку індексу ЕЕСР території та визначенні пріоритетних напрямків вирішення екологічних, економічних та соціальних проблем.
Основними можливостями і перевагами Програми є:
– інтеграція карт і баз даних в один «Проект»;
– робота з базами даних (огляд, вибір моніторингу, пошук об’єктів, вибір параметрів, обробка даних, візуалізація);
– пошук і огляд усієї інформації з ЕЕСР;
– візуалізація географічних характеристик об’єктів дослідження (рельєфи місцевості, водна мережа тощо);
– візуалізація зон техногенного впливу підприємств;
– оцінка забруднення атмосфери від стаціонарних джерел);
– побудова еколого-економічних карт і карт забруднення, просторово-розподілених коефіцієнтів кореляції, карт ризику проживання на забруднених територіях; підтримка ухвалення управлінських рішень.
Програма надає можливість вводити необхідні дані, обирати показник для розрахунку та отримувати результати, у вигляді стану економіко-екологічної системи обраного регіону дослідження (рис. 1, 2, 3).
Розроблена Програма надає можливість вводити необхідні дані, обирати показник для розрахунку та отримувати результати, у вигляді стану економіко-екологічної системи обраного регіону дослідження (рис. 2, 3).



Рис. 1 – Приклад введення даних



Рис. 2 – Приклад розрахунку агрегованих показників



Рис. 3 – Приклад отримання результати

На четвертому курсі навчання, при вивченні дисципліни «Управління природоохоронною діяльністю» майбутні екологи використовуючи та доповнюючи базу даних Програми надають характеристику виробничо-господарського комплексу та управлінню природоохоронною діяльністю регіонів.
Результати найкращих досліджень заносяться до бази даних, що дає можливість поглибленню екологічних та професійних знань за умови використання попередніх досліджень для подальшого написання рефератів, курсових робіт та дипломних проектів.
Впровадження сучасних інформаційних технологій у навчальний процес фахівців-екологів дозволяє підвищити якість навчання за допомогою реалістичності відтворення екологічної ситуації, імітаційного моделювання «поведінки» навколишнього середовища з урахуванням стохастичних факторів.
Список використаних джерел
1. Солошич І. О., Почтовюк С. І. Забезпечення інформаційно-комп’ютерного супроводу викладання дисциплін екологічного спрямування / І. О. Солошич, С. І. Почтовюк // Науковий журнал Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна «Людина та довкілля. Проблеми неоекології». № 3-4 (26). – Харків, 2016, С. 141-145.
2. Солошич І. О., Почтовюк С. І. Комплексний підхід у використанні інформаційно-комунікаційних технологій у процесі наукової діяльності майбутніх екологів / І. О. Солошич, С. І. Почтовюк // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2016. – Т. 52, вип. 2. – С. 81-92. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2016_52_2_10.
3. Шапар А. Г. Методичні підходи до вибору та обґрунтування критеріїв і показників сталого розвитку різних ландшафтних регіонів України // А. Г. Шапар, В. Б. Хазан, М. В. Мажаров, М. В. Кушинов, Я. Я. Сердюк, М. А. Ємець. – Дніпропетровськ: ІППЕ НАН України, 2001. – 98 с.