Потапюк Л.М., Потапюк І.П. ОСНОВНІ ДИДАКТИЧНІ ВИМОГИ ДО СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПОСІБНИКІВ

Потапюк Лілія Миколаївна
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп’ютерних технологій Луцького національного технічного університету, potapiuk_l@bigmir.net
Потапюк Ірина Петрівна
кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту Полтавської державної аграрної академії, radost3s@bigmir.net

ОСНОВНІ ДИДАКТИЧНІ ВИМОГИ ДО СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПОСІБНИКІВ

Сьогодення вимагає не тільки зміни моделі взаємодії викладача і студента, а й зміни процесу отримання, запам’ятовування, зберігання і відтворення знань, який трансформується в здатність шукати, відбирати, аналізувати та синтезувати необхідну інформацію для навчання. Тому на сучасному етапі розвитку освіти, у період активної інформатизації навчально-виховного процесу, особливої актуальності набуває розробка якісних сучасних комп’ютерних засобів навчання, зокрема електронних посібників (надалі – ЕП).
Якісне забезпечення навчального процесу досліджували С. Гончаренко, М. Жалдак, В. Сластьонін; особливості інформатизації професійної підготовки особистості вчителя трудового навчання О. Коберник, М. Курач, В. Сидоренко, В. Симоненко, Г. Терещук, Д. Тхоржевський, С. Ящук; переваги комп’ютерних технологій у процесі інтенсифікації й активізації навчання В. Альохін; індивідуалізацію освітнього процесу А. Горбенко, Н. Корчевська та ін.
Принципи і критерії систематизації і відбору змісту навчання з використанням засобів навчальних інформаційних технологій висвітлено в працях П. Атутова, М. Полякова, В. Симоненка. Концептуальні засади розробки і використання інформаційно-комунікаційних засобів в освіті обґрунтовано в працях таких науковців і дослідників: В. Бикова, Р. Гуревича, Е. Машбіц, В. Монахова, Є. Полат, О. Спіріна, С. Хрісточевського та ін. Проблемами розробки електронних навчальних посібників займалися О. Балалаєва, О. Баликіна, Н. Богданова, С. Гаркавенко, О. Гуркова, В. Гущенко, Д. Зуєв, Л. Зоріна, О. Єсіна, І. Лернер, Л. Лінгур, М. Люта, С. Мордвінов, О. Поцулко, Я. Скрипка, І. Стромило, В. Шадхін, Н. Шахмаєв та ін. Результати впровадження електронних підручників (ЕП) в навчальний процес показують, що потрібно вивчати і поширювати досвід їх використання та проводити роботу зі створення електронних навчальних підручників.
Електронний посібник є важливим педагогічним програмним засобом, який має зручну гіпертекстову структуру та дозволяє надавати навчальну інформацію та скеровувати вивчення певної дисципліни з урахуванням індивідуальних можливостей та уподобань студентів. Для того, щоби вони найкраще відповідали певним вимогам, необхідно використовувати системний підхід. Саме такий підхід дозволяє зробити серйозний крок на шляху переходу від пізнавальної до прагматичної моделі освіти і сприяє вирішенню проблеми створення посібників нового покоління. Водночас це дасть можливість збільшити кількість користувачів, підвищити наочність представлення матеріалу, використовувати ЕП тривалий час, звести до мінімуму витрати на пошук і підбір літератури, здійснювати контроль отриманих знань.
Електронний посібник, як показує досвід його застосування, полегшує процес опрацювання теоретичного матеріалу і виконання практичних завдань. Так, він може доповнювати традиційний підручник завдяки поданню навчального матеріалу в іншому вигляді – за допомогою акцентів на ключових поняттях, тез та опорних схем, унаслідок застосування інтерактивних завдань, великої кількості мультимедійного ілюстративного матеріалу, що може використовуватися як у фронтальній роботі з допомогою мультимедійного проектора та інтерактивної дошки, так і для самостійної роботи з навчальним матеріалом, узагальнення, повторення тощо; а також додаткових матеріалів, файлів-заготовок і шаблонів для виконання практичних завдань.
Розробка будь-якого електронного посібника передбачає два етапи: підготовчий та складання ЕП. Підготовчий етап включає: вибір літератури для формування змісту, розробку змісту, переробку текстів у модулі за розділами і створення «Help» (допомоги), реалізацію гіперпосилань в електронній формі; вибір, створення та обробку матеріалу для мультимедійного втілення (відеосюжет, звуковий супровід, графічне зображення). Крім того, у посібнику подається глосарій, список літератури та посилання на інтернет-джерела. Складання посібника – це завершальний етап, що здійснюється після розробки інформаційного, навчального та контролюючого блоків. Також посібник доповнюється інструкціями з використання [3].
До основних критеріїв якості електронного навчального посібника можна віднести такі: висока якість змістовної частини; наявність визначеної концепції у використанні представлених продуктів і забезпечення їх достатньою кількістю методичних рекомендацій; наявність таких істотних властивостей, що можуть бути реалізовані винятково електронними засобами [2]
Відомо, що до традиційних дидактичних вимог, які висуваються до ЕП, відносяться науковість, доступність, проблемність, наочність, свідомість, самостійність і активізація діяльності, систематичність і послідовність, міцність засвоєння знань, поєднання освітніх, розвиваючих і виховних функцій навчання. Окрім названих вимог також застосовують специфічні дидактичні вимоги, які зумовлені перевагами використання інформаційно-комунікаційних технологій, а саме:
1. Вимога адаптивності, тобто пристосованості ЕП до індивідуальних особливостей студента. Першим рівнем адаптації вважається можливість вибору студентом індивідуального темпу вивчення матеріалу. Другий – має на меті діагностику стану студента, за результатами якої пропонується зміст і методика навчання. Третій рівень адаптації базується на відкритому підході, коли автори програми прагнуть розробити якомога більше варіантів її використання для ширшого контингенту потенційних клієнтів.
2. Вимога інтерактивності навчання вказує на те, що в дидактичному процесі навчання мають взаємодіяти студент з електронними матеріалами. ЕП забезпечуватиме інтерактивний діалог і зворотний зв'язок. Важливою складовою частиною організації діалогу є реакція програми на дії користувача. Зворотний зв’язок дозволяє здійснювати контроль і коректувати дії студента, видавати рекомендації для подальшої роботи, здійснювати постійний доступ до довідкової і роз'яснювальної інформації. Під час контролю над діагностикою помилок за наслідками навчальної роботи зворотний зв'язок видає результати аналізу роботи з рекомендаціями із підвищенням рівня знань.
3. Вимога реалізації можливостей комп'ютерної візуалізації навчальної інформації допускає аналіз можливостей сучасних засобів відображення інформації в порівнянні з якістю подання навчальної інформації.
4. Вимога розвитку інтелектуального потенціалу студента при роботі з ЕП передбачає формування різноманітних стилів мислення (алгоритмічного, наочно-образного, рефлексії, теоретичного), уміння висловлювати раціональні або варіативні рішення в складних ситуаціях, уміння обробляти інформацію.
5. Вимога системності і результати впровадження електронних підручників (ЕП) в навчальний процес показують, що потрібно вивчати і поширювати досвід їх використання та проводити роботу зі створення електронних навчальних підручників.
6. Вимога забезпечення повноти (цілісності) і безперервності дидактичного циклу навчання передбачає можливість виконувати всі ланки дидактичного циклу в межах одного сеансу роботи з ЕП.
Зробивши аналіз використання електронних підручників, можна виділити такі переваги:
– підвищення інтересу й загальної мотивації до навчання завдяки  новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу;
– індивідуалізація навчання: кожен працює в режимі, який його задовольняє; об’єктивність контролю;
 активізація навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації, змаганню з машиною та з самими собою;
– формування вмінь та навичок для здійснення творчої діяльності; виховання інформаційної культури;
 оволодіння навичками швидкого прийняття рішень у складній ситуації;
 можливість оперативно отримувати необхідну інформацію;
 широкий діапазон використання;
 можливість використання в дистанційній освіті;
 інтенсифікація самостійної роботи;
 зростання обсягу виконаних завдань [1, c. 34–36].
Поряд із вище названими вимогами для розробників ЕП можна сформулювати рекомендації, що відповідають положенням сучасної дидактики: наявність спеціальних засобів для мотивації студентів і підтримки їх уваги та інтересу; градуювання ступенів важкості й складності матеріалу; наявність процедур для полегшення процесів узагальнення; наявність підсумкових узагальнюючих схем; використання значків («іконок») та інших спеціальних символів, що забезпечують розпізнавання різних компонентів навчального матеріалу; супровід теоретичних описів практичними прикладами; опис зв'язку навчального матеріалу з додатковими дидактичними діями; доступність мовного стилю, його орієнтацію на цільові групи студентів; простоту навігації за навчальним матеріалом; збереження загальноприйнятих позначень і термінології; довідковий режим, що містить визначення усіх задіяних об'єктів і відносин; можливість відміни студентом помилкових дій у ході самостійної роботи.
Сучасні тенденції в освіті вимагають впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, які б підняли її на якісно новий рівень і забезпечили максимальне засвоєння знань та отримання вмінь. Тому створення ЕП у системі сучасної освіти є актуальним і необхідним. Нині існує багато можливостей для перетворення звичайного підручника засобами комп’ютерних технологій у електронне навчальне середовище, і цим самим для плавного покращення якості самостійної роботи користувача, нейтралізації шкідливих чинників впливу, створення умови для розвитку та самореалізації кожної особистості, сприяння розвитку творчої активності, організації економного та раціонального використання ресурсів та часу.
Список використаних джерел
1. Биков В. Ю. Теоретико-методологічні засади створення і розвитку сучасних засобів та технологій навчання / В. Ю. Биков // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992–2002 : зб. наук. праць до 10-річчя АПН України / Академія педагогічних наук України. – Частина 2. – Х. : ОВС, 2002. – С. 182–199.
2. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2005. – № 1-2. – С. 25–40.
3. Стромило І. Технології та методологія розробки електронних посібників / І. Стромило // Нова педагогічна думка. – 2013. – № 2. – С. 182–185. – Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Npd_2013_2_47.pdf