Новікова Л.О., Климко Ю.А.

Новікова Лариса Олександрівна
Викладач загальнотехнічних дисциплін
Полтавський коледж нафти і газу Полтавського
Національного технічного університету імені Юрія Кондратюка

Климко Юрій Анатолійович
викладач загально технічних дисциплін
Полтавський коледж нафти і газу Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

У сучасних умовах, коли вища професійна школа обрала шлях до євроінтеграції надзвичайно вагомою стає проблема якості підготовки фахівців . З огляду на це актуальною є підготовка висококваліфікованих фахівців, готових до роботи в умовах виробництва, що постійно розвивається, як наслідок - невідкладним завданням вищої школи є формування у студентів умінь до проведення досліджень, самоосвіти і саморозвитку, що вимагає застосування нових підходів до організації навчання майбутніх фахівців.
Полтавський коледж нафти та газу випускає спеціалістів для нафто-газової промисловості. Наші студенти під час виконання проходять три практики: слюсарно-механічну, виробничу, переддипломну.
Слюсарно-механічна практика проводиться зі студентами ІІ курсу спеціальностей «Експлуатація газонафтопроводів і газонафтосховищ» та «Обслуговування і ремонт обладнання нафтових і газових промислів».
Базою для проходження практики є знання набуті при вивченні таких дисциплін:
-«Інженерна графіка» та «Креслення» - тут студенти навчилися розрізняти і зображати деталі у проекційних системах (ортогональних проекціях, аксонометрії); виконувати креслення розємних і не розємних зєднань, у тому числі різьбових, зварних; наносити позначення шорсткості поверхні; читати та виконувати креслення загального вигляду вузла чи механізму;
«Електротехніка з основами електроніки» - під час вивчення цієї дисципліни студенти усвідомлюють, що безпека експлуатації електрообладнання забезпечується комплексом заходів безпеки, використанням електрозахисних засобів і правильною організацією його експлуатації. Але під час перегрівання електричних мереж і електрообладнання, під час тертя дисків, підшипників та пасових передач може виникнути пожежа. Тому студенти повинні під час роботи постійно тримати в чистоті й порядку робоче місце. В майстерні завжди є найпростіші протипожежні засоби – ящики з піком, лопати, вогнегасники;
-«Охорона праці» - безпека кожного студента під час проходження практики в значній мірі залежить від того, як студенти оволоділи знаннями з охорони праці та техніки безпеки під час проведення робіт, а також, наскільки вони самі дотримуються правил безпеки під час роботи в майстернях. Адже нещасні випадки (виробничий травматизм)- удари, поранення, тощо – найчастіше відбуваються з двох причин: відсутності необхідного досвіду в поводженні з інструментом та обладнанням та через невиконання правил безпечної праці та правил внутрішнього розпорядку;
-«Безпека життєдіяльності»- синтезує досягнення цілого ряду наук і являється комплексною дисципліною. Між організацією робочого місця і рівнем організованості праці студентів під час проходження практики існує прямий звязок , це коли при найменших витратах сил і засобів забезпечуються безпечні умови роботи , найвища продуктивність. На це дуже впливає раціональне розміщення обладнання, продумане розташування інструментів, заготовок і деталей, що створює зручні і безпечні умови праці. Всім цим займається наука «Ергономіка»;
-«Фізіологія праці» - розглядає психофізичні питання трудової діяльності та взаємозвязки людини з умовами, процесом та засобами праці. Тобто, студенти повинні знати який необхідний рівень освітлення в приміщенні, допустимий рівень шуму в майстернях, знати про засоби захисту від шуму та на практиці використовувати ці знання підтримувати нормативні параметри мікроклімату в майстернях. На заняттях з «Безпеки життєдіяльності» студенти отримують уявлення про основні форми трудової діяльності) . Механізована праця є найбільш розповсюдженою формою трудової діяльності, до якої належать роботи студентів у майстернях (робота виконується за допомогою машини, верстатів та іншого обладнання). Ця робота характеризується зниженням мязових зусиль та підвищенням вимогливості до точності рухів. Основне навантаження перепадає на дрібні групи мязів. Підвищується компонент розумової діяльності, повязаний з необхідністю обслуговування обладнання, вмінням читати креслення і користуватися технічною літературою. Зміна працездатності та уважності студентів під час роботи проходить три стадії:
Перша – стадія втягування в роботу.На цій стадії суттєва роль належить умовним рефлексам, які виникають під впливом подразників. Необхідно бути дуже уважним в цей період- дуже багато травм виникає в цей час.
Друга – стадія стійкої працездатності. Студенти більш уважні і ймовірність травм мінімальна.
Третя – стадія розвинення втоми. Втома може виникнути, якщо параметри мікроклімату приміщення не відповідають нормативам (температура повітря – 18…20С; вологість-40-60%, швидкість руху повітря -0,15 м/с). В майстернях під час роботи верстатів шум перевищує допустимі норми (75…85дБ), то студенти використовують шумозахисні навушники та «беруші».
Тому під час виконання робіт у студентів повинен бути правильний режим праці та відпочинку, який забезпечує підтримання працездатності та здоровя студентів і виключає виникнення професійних захворювань. Цими питаннями займається галузь медицини – гігієна.
Місцем проведення слюсарно-механічної практики є майстерні коледжу, в яких для кожного студента обладнується індивідуальне робоче місце, оснащене комплектом інструменту і приладдям. Слюсарна практика проводиться викладачами, які мають спеціальну освіту і великий досвід роботи, а також володіють методикою виробничого навчання. Під час цієї практики студенти вперше знайомляться з технічним обладнанням і пробують на ньому працювати, виконуючі такі роботи: обрубування й розрубування зубилом, обпилювання й зачищення задирів, різання металу за допомогою ножиць та ножівки, розмічання простих деталей за кресленням свердління отворів, зняття фасок.
Отже, можна сказати, що метою слюсарно-механічної практики є придбання студентами навичок використання основних видів ручної і механічної обробки металів, необхідних для подальшого практичного навчання в період виробничої практики та отримання робочої кваліфікації. Під час практики поглиблюються і закріплюються теоретичні знання у сфері обраної спеціальності отримані теоретичні знання із загальнотехнічних дисциплін.
Список використаних джерел
1.Макієнко М.У. Загальний курс слюсарної справи. К.: Вища школа, 1994. 307с.
2. Нефедов Н.А. Практическоеобучение в машиностроительных техникумах. М.: Высшая школа , 1990. 310с.
3. Скобло Ю. С. Безпека життєдіяльності. К., 2013. 421с.
4. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності. К., 2015. 317с.