Шерстньов Ю.В. ДОСКОНАЛЕ ВОЛОДІННЯ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИМ, НАУКОВИМ ТА РОЗМОВНИМ СТИЛЕМ – ЗАПОРУКА ОПАНУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЮ МОВОЮ

Високоосвічену людину визначає рівень культури її мови. Літературна мова – це оброблена, унормована форма національної мови, вона є дуже важливою в сучасному суспільстві, оскільки обслуговує всі сфери діяльності людини. Через те, що мова є досить багатофункціональною, розрізняють декілька стилів, які використовуються згідно з потребами суспільства. «Власне, стиль літературної мови – це різновид мови (її функціональна підсистема), що характеризується відбором таких засобів із багатоманітних мовних ресурсів, які найліпше відповідають завданням спілкування між людьми в даних умовах. Це своєрідне мистецтво добору й ефективного використання системи мовних засобів із певною метою в конкретних умовах й обставинах [1]». Д. Свіфт влучно зауважив, що стиль – це власне слова на власному місці. Кожен стиль має певні характеристики, що його визначають; сферу, де він застосовується; мовні засоби, що їх відрізняють. Ці складові конкретизують, оберігають, певною, мірою обмежують, унормовують кожний стиль і роблять його досить стійким різновидом літературної мови. Оскільки стилістична норма є частиною літературної, вона не забезпечує останню, а лише використовує слова чи форми в певному стилі чи з певним стилістичним значенням. Наприклад, в офіційних документах нераціонально використовувати художній стиль, оскільки в ньому переважає велика кількість епітетів та метафор, що не є необхідним у донесенні конкретної інформації.
На нашу думку, у сучасному світі необхідним є володіння професійною мовою за своєю спеціальністю, адже саме висококваліфікованого працівника можна пізнати за вдалим володінням лексикою та її застосуванням у своїй сфері діяльності. Основною рисою професійної мови є наявність термінології, притаманної лише для певної професії. Важливим завданням мови професійного рівня є забезпечення високої ефективності професійної діяльності. Адже порозуміння між спеціалістами одного фаху може забезпечити лише вдале використання всіх необхідних термінів та професіоналізмів. І хоча кожній професії підпорядковується в більшості випадків тільки властивий їй лексикон, загальні норми та вимоги до правильної професійної мови залишаються незмінними. До них відносять абстрагованість, логічність, точність, ясність та об'єктивність. Ними можна охарактеризувати всю специфіку професійної мови.
Розмовний стиль у професійній мові забезпечує комунікативність між роботодавцем та працівником, начальником та підлеглим, колегами на наукових конференціях щодо важливих питань у певній професійній сфері тощо. Культура мовлення вимагає від мовців загальної культури, інтелігентності, увічливості, знання й використання норм літературної мови. Функціонує цей стиль переважно в усній формі, послуговуються нею як в офіційних, так і неофіційних умовах спілкування. Без сумніву, досить важливою рисою кожного представника професії є комунікативна компетенція, тобто уміння говорити й чітко висловлювати свою думку, уміти ставити й відповідати на питання, розгорнуто пояснювати кожен свій крок у будь-якій ситуації. У професійній сфері розмовний стиль регламентований за формою та змістом. На відміну від звичайного спілкування, «ділові контакти передбачають їх попередню ретельну підготовку, визначення змісту, мети, прогнозування, можливих висновків, результатів [1]». Отже, розмовний стиль є досить важливою складовою мови професійного рівня, він є її невід’ємною частиною, якою не можна нехтувати при підготовці висококваліфікованих кадрів.
Науковий стиль, як відомо, використовується в наукових працях, для викладення результатів науково-дослідницької діяльності. Основним завданням наукового стилю є донесення конкретної мети, послідовно та чітко докладаючи конкретну інформацію, роблячи підсумок усього вищесказаного. Оскільки науковому стилю притаманна висока насиченість текстів науковими термінами та узагальнюючими родовими найменуваннями, реченнями, ускладненими складними синтаксичними конструкціями, то можна впевнено сказати, що науковий стиль закладає основу, якою користуються представники кожної з професій. Необхідним для професійної діяльності є також уміння «аналізувати наукові тексти на лексичному, лексико-семантичному, стилістичному і граматичному рівнях [2]». Незважаючи на те, що науковий стиль мови є досить складним для розуміння, останнім часом можна помітити тенденцію популяризації наукової літератури для широкого загалу читачів. Завдяки цьому інтерес до професій, пов’язаних із наукою зростає швидкими темпами. Отже, науковий стиль формує основу професійної мови, що визначає напрямок її подальшого розвитку та сьогоденного застосування в професійній діяльності.
Будь-яку професійну діяльність неможливо також уявити без офіційно-ділового стилю. Уже на етапі працевлаштування необхідно вміти складати резюме, писати електронні повідомлення й листи, заповнювати бланки. Згодом потрібними стають знання: як правильно оформляти ділову документацію, укладати угоди. Адже без наявності навіть базових знань правил офіційно-ділового стилю досить легко припуститися помилок. Це пов’язано передусім з тим, що такий стиль мови обмежується доволі суворими правилами, незнання яких може негативно вплинути на подальшу професійну діяльність працівника. «Суттєвим фактором ділового спілкування, що впливає на характер управлінської інформації, є повторність дій і ситуацій… Як наслідок цього повторність управлінської інформації приводить до регулярності використовування весь час однакових мовних засобів [1]». Офіційно-діловий стиль представлений у професійній мові переважно документами, що регулюють та організовують діяльність підприємств та наукових установ. Правилами офіційно-ділового стилю зазначено регламент проведення ділових конференцій, зустрічей, норми складання та підписання контрактів, договорів. Зважаючи на все це, важливість офіційно-ділового стилю в професійній мові не може бути недооціненою. Отже, як ми бачимо, професійна мова значною мірою послуговується лексиконом офіційно-ділового стилю.
Культура мови є свідченням культури думки та загальної вихованості людини, вона виражає її прагнення знайти найкращу форму для висловлювання думок, яке ґрунтується на бездоганному знанні мовних норм. Як і в мові літературній, у професійній також є певна культура мови. Оскільки було доведено приналежність розмовного, наукового та офіційно-ділового стилів мовлення до професійної мови, то можна стверджувати, що знаючи ці три стилі, можна опанувати професійну мову, тобто культурою професійної мови можна назвати досконале володіння цими стилями. Отже, професійна мова репрезентує офіційно-діловий і науковий стилі в єдності спільних мовних засобів та цілей.
Список використаної літератури
1. http://ru.osvita.ua/vnz/reports/dilovodstvo/24233/
2. Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручник / С.В Шевчук, І.В. Клименко. – 4-те видання. – К.: Алерта, 2014. – 696 с.