Савко Г.С. СЛЕНГ ЯК ОСНОВНИЙ КОМПОНЕНТ РОЗМОВНОГО МОВЛЕННЯ

Молодь – це особливий різновид людей, який бачить цей світ не як контраст, а як те, що можна змінювати за власним смаком. Зміни сягнули й мови, адже в ній є так багато слів: милозвучних і таких, що важко вимовити, лаконічних і задовгих, веселих і серйозних, деякими словами користуєшся – ледве не щодня, тому останні хочеться зробити особливими, веселими та зручними. Так виникає молодіжний сленг.
У нашому розумінні сленг – це ненормативна, неформальна, стилістично знижена, функціонально обмежена мова. Але сленг – це не шкідливе утворення мови, а органічна та деякою мірою необхідна частина цієї системи. Сленг розвивається, змінюється дуже швидко. Це утворення, яке може як легко утворитися, так і зникнути.
Молодіжний сленг – динамічна за своєю природою субсистема, яка варіюється залежно від певних етномовних та культурних особливостей регіону. Він переважно формується й функціонує в містах, відповідно його носії – міські жителі молодого віку (14-27 років). Вичленувати молодіжні сленгізми як замкнену підсистему можна тільки умовно.
Молодіжний сленг – другорядна, функціонально додаткова форма існування мови, що характеризується специфічним набором лексико-фразеологічних засобів. Вивченню мови міста повинен передувати його соціологічний опис. У сучасному урбаністичному просторі магазини зазвичай мають власну назву, яку мешканці міста й уживають. Оскільки саме молоді притаманна гра словом, то назви магазинів обігруються в молодіжному середовищі. Наприклад, магазин «Адідас» – Адік. Неофіційні найменування дискотек, нічних клубів, кафе, ресторанів, актуальні передусім для молодіжного міського соціуму, мають такі сленгові варіанти: Макдональдс – Мак, піцерія «Челентано» – Челик, кінотеатр «Мультиплекс» - Мультик. Сленгові назви отримують також міські будівлі та вулиці, але найбільш цікаві, привабливі й художні. У нашому місті таким прикладом може бути багатоквартирний будинок «Муравейник», який знаходиться на вулиці Матесевича, або «Китайка» на мікрорайоні Ювілейному, вулиця Карла Маркса – «Карлуха».
Серед запозиченої лексики інших жаргонів виділені: кримінальний жаргон (КЖ), жаргон наркоманів (НАРК), шкільний і студентський жаргони (ШК, СТУД)), професійно орієнтовані молодіжні жаргони – армійські (АРМ), музичний (МУЗ), комп’ютерний (КОМП); жаргон торгівців і бізнесменів (ТОРГ, БІЗН), автомобілістів (АВТО). Наприклад, ШК і СТУД органічні у структурі молодіжного сленгу, оскільки їх носіями є виключно представники молодого покоління (відповідно, школярі й студенти), але одночасно в цій підсистемі виокремлено своєрідне «виробниче ядро» – навчання. Такими прикладами сленгу є: «істик» – інститут, «учила» – учитель, «дек» – декан, «українка» – учитель української мови. Лексика СТУД складається із загальностудентської жаргонної лексики, з одного боку, і лексики, характерної для ВНЗ певного регіону, факультету, спеціальності, – з іншого. Основою жаргону торгівців і бізнесменів є товари, гроші й відповідні дії: «зрубати бабло» – заробити грошей, «плюсанути» – дістати прибуток. Жаргонізми комп’ютерників: «вінд» – програма Windows, «лазер» – лазерний принтер, «комп» – комп’ютер. Найпоширенішими лексемами групи автомобілістів є назви різноманітних автомобільних деталей та іншого обладнання: «бублик» – кермо, «тачка» – автомобіль, «гума, скати» – шини. Власний сленг мають книголюби, газетярі, спортсмени та ін. До того ж у кожній з названих груп можна виділити підгрупи.
На молодіжний сленг впливає також іноземна мова. Англійська мова все більше й більше входить у наше життя та просто не може оминути таке явище, як молодіжний сленг, впливаючи на формування нових лексем. Лексеми, що утворилися від англійських слів, є результатом їх невдалої інтерпретації. Наприклад, слова «гирла» (дівчина), що пішло від перекрученого англійського girl (дівчина, дівчинка); щодо слова «хаза» (у значенні дім, будинок) можна розглянути два варіанти виникнення, а саме: англомовне походження – з’явилося на основі англійського house (будинок).
Уживання сленгів найчастіше диктується певним комунікативним наміром. Так, у мовленні окремих публічних політиків відбивається продумана популістична мовна стратегія, для того щоб вписатися в мовний стандарт певного соціального шару населення, бути в ньому комунікативно успішним і, як наслідок цього, – залучити його на свій бік. Наведемо приклади таких сленгових включень: «кинути», «навалом», «повний привіт», «таким макаром», «жратва», «кумекати», «закидон», «тягтися, «на стрьомі». Телебачення, радіо, художні фільми, журнали та газети також сприяють поширенню вживання ненормативної лексики. Шляхів до мовної досконалості безліч. Але всі вони починаються з любові до рідної мови, бажання майстерно володіти нею, з відчуттям власної відповідальності за рідну мову.
Можна зробити висновок, що практично кожна група людей, яких об’єднують спільні інтереси, має свій особливий тип мовлення, який реалізується в сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій групі. Це свідчить про те, що молодіжний сленг не є цілісною системою та включає загальномолодіжний жаргон, що характеризує мову певного покоління, і спеціальні молодіжні жаргони. Молодіжний сленг є неоднаковим відповідно до спілкування. Кожне з таких середовищ має свої відмінності, і сленг озвучує реалії життя саме в цьому оточенні.
Список використаних джерел
1. http://uadocs.exdat.com/docs/index-24497.html.
2. http://ukrreferat.com/index.php?referat=31730&pg=4.
3. lit.govuadocs.com.ua/docs/213/index.
4. http://www.br.com.ua/referats/dysertacii_ta_autoreferaty/90704-13.html.
5. http://uchni.com.ua/kultura/155/index.html?page=4.