Ланова І.В. КУЛЬТУРА МОВИ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ

Володіння культурою мови – одна з головних і важливих характеристик професійності людей багатьох спеціальностей: юристів, гірників, інженерів, будівельників, державних службовців, викладачів, менеджерів тощо. Для багатьох із них, як уважає Л. Струганець [4], важливою складовою професійної культури є культура мовлення, оскільки для низки професій мова – це основне знаряддя праці.
На думку Н. Бабич, культура мови залежить від уміння правильно й грамотно побудувати фразу, знайти потрібний відповідник і вимовити його відповідно до норми літературної вимови. Серед багатьох завдань культури мови можна виділити такі, як: вироблення в майбутніх фахівців навичок професійного спілкування, засвоєння літературних норм у слововживанні, під час граматичного, стилістичного оформлення мови, вимови та наголошування, неприйняття спотвореної мови або суржику [1].
Усім важливо володіти культурою мови незалежно від майбутньої посади, роду занять, усім, хто пов’язаний з людьми, хто вміє організувати та спрямувати їх роботу, хто виховує, навчає, дбає про здоров'я, надає людям різноманітні послуги [1].
Ми поділяємо думку Л. Струганець щодо правильності, яка вважається визначальною ознакою культури мовлення. Якщо добре засвоїти літературні норми, які діють у мовній системі, а саме: правильну вимову звуків, правила наголошування слів, лексико-фразеологічну, граматичну, стилістичну нормативність, уміння писати відповідно до правописних і пунктуаційних норм – то можна говорити про вільне володіння мовою [2].
Важливою складовою професійної мови є точність. Як уважає М. Пентилюк, точність мовлення залежить від багатьох чинників, зокрема інтелектуального рівня мовця, багатства його активного словникового запасу, ерудованості, уміння логічно й послідовно висловлювати думки, доречно їх використовувати, уміло володіти законами мовного вираження думки [3].
Якщо говорити про формування культури мови майбутнього фахівця, то слід відзначити, що він повинен:
 досконало володіти сучасною українською літера¬турною мовою;
 уміло, професійно використовувати мовні стилі й жанри відповідно до місця, обставин, часу;
 уміти працювати з різними типами текстів;
 швидко орієнтуватися в потоці різноманітної ін¬формації українською мовою на різних каналах її переда¬вання;
 уміти знаходити, вибирати й відбирати, сприймати, аналізувати й доречно використовувати інформацію професійного спрямування;
 володіти інтерактивним спілкуванням, що передбачає миттєву відповідну реакцію на повідомлення чи інформацію, яка знаходиться в контексті попередніх повідомлень;
 вільно володіти основами риторики;
 уміти швидко оцінювати мовленнєву ситуацію, на високому професійному рівні приймати рішення та планувати певні комунікативні дії [4].
Мова, обслуговуючи потреби сучасного суспільства, відіграє важливу роль у спілкуванні та взаємодії людей у процесі їх спільної трудової діяльності та співпраці. Ось чому культура мови – це невід’ємна складова мовної особистості майбутнього фахівця.
Список використаних джерел
1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення / Бабич Н.Д. – Л. : Світ, 1990. – 232с.
2. Струганець Л.В. Культура мови / Струганець Л.В. – Т., 2000. – С. 16. 3. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика / Пентилюк М.І. – К., 1994. – С. 48.
4. Струганець Л.В. Теоретичні основи культури мови / Струганець Л.В. – Т., 1997. – С. 69.