Петровський В.Г. ІНТЕРНЕТ-НАВЧАННЯ ЯК РІЗНОВИД СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Політично-економічні та соціальні кризові явища, що виникли у сучасному світі, неминуче позначаються на системі освіти, загострюють протиріччя і труднощі формування молодого покоління. Традиційна система виховання і організація навчального процесу не справляється з поставленими перед нею задачами і з кожним роком відходить у минуле. Через невідповідність темпів і характеру соціальних та педагогічних процесів виникають кризові явища в педагогіці. Це проявляється у нездатності освітньо-виховних закладів у повній мірі впливати на дитину для формування цілісної, всебічно розвинутої особистості. Тому у сучасному швидкозмінному світі рівень освіти, її вплив на особистісній розвиток дитини, значною мірою залежатиме від результативності запровадження нових інформаційних технологій, які розвивають діяльнісний підхід до навчання.
У контексті сучасності серед освітян повинні поширюватись нові інформаційні технології, які б відповідали вимогам сучасного навчально-виховного процесу. Головними вимогами до студентів, крім професійних знань, вмінь та навичок, стають компетентність і мобільність. У зв’язку з цим акценти при викладанні навчальних дисциплін переносяться не тільки на формування знань і вмінь та навичок, з боку викладача, а й сам процес пізнання, ефективність якого повністю залежить від пізнавальної активності самого студента.
Педагогіка визначає сучасні інформаційні технології навчання як методологію і технологію навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів навчання, й у першу чергу комп’ютерів. Навчальний заклад як соціальний інститут не може не відчувати на собі змін, що відбуваються в суспільстві. Процес інформатизації суспільства неминуче тягне за собою процес інформатизації освіти [1, с. 114].
Основна соціальна функція роботи викладача – підготовка студента до повноцінної життєдіяльності в умовах сучасного суспільства. Аби випускник освітнього закладу знайшов своє місце в інформаційному суспільстві, він повинен опанувати сучасні інформаційні технології, оволодіти навичками використовувати комп’ютер як інструмент повсякденної діяльності. Технології повинні бути наповненні предметним змістом: вони мають стати для студента засобом, який полегшує процес здобуття нових знань і вмінь.
Сучасні технології в освіті – це професійно-орієнтоване навчання, проектна робота в навчанні, застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій, робота з навчальними комп’ютерними програмами (система мультимедіа), дистанційні технології в навчанні, створення презентацій в програмі PowerPoint, використання інтернет-ресурсів, навчання в комп’ютерному середовищі (форуми, блоги, електронна пошта), новітні тестові технології [2, с. 80]. Важливим елементом такої системи навчання є не лише теоретична підготовка з певної галузі знань, а також і практичні уміння викладача організувати і провести навчальне заняття за допомогою комп'ютерних засобів і технологій. Для кожного викладача головна мета – забезпечення високого рівня якості освіти, до чого в більшій мірі може спонукати використання інформаційних і комунікаційних технологій.
Активність студентів, їх бажання працювати та зацікавленість в завданнях, викликані новизною нового типу навчання, а саме інтернет–навчання. Поява Інтернету багато в чому змінило життя кожного з нас. У всіх є вдома комп’ютери з виходом у мережу, і кожен використовує цю можливість по-своєму. Хтось грає в онлайн-ігри, хтось викачує музику, а хтось використовує час для більш корисного заняття, наприклад, шукає якісь цікавинки для себе, вивчає програмування або певну дисципліну. Ми розглянемо, чи можливо взагалі інтернет-навчання [2, с. 94]. Саме такий вид навчання дозволяє реалізувати принципи відкритого навчання: свободу складання індивідуальної програми навчання шляхом вибору з системи курсів; свободу вибору часу i темпу навчання, свободу вибору місця навчання, студенти фізично вiдсутнi в навчальних аудиторіях більшу частину навчального часу i мають можливість самостійно вибрати, де навчатися. Це така організаційна форма навчання, за якої суб’єкт навчання і викладач віддалені один від одного у просторі, а для роботи над навчальним матеріалом використовують ресурси Інтернету. Мережа Інтернет задовольняє основні вимоги, які висуває дидактика до технічних засобів навчання, і володіє такими дидактичними властивостями:
- публікація навчально-методичної літератури у гіпертекстовому вигляді;
- обмін інформацією між учасниками навчального процесу в режимі реального часу;
- дистанційний доступ до віддалених бібліотечних каталогів, електронних бібліотек, файлових архівів та ін.
Доступ до мережі Інтернет є необхідною умовою для безпосереднього спілкування викладача і студента та проходження визначених контрольних заходів на дистанційних курсах. Використання Інтернету як начального середовища потребує змін у свідомості та ставленні до навчання як викладачів, так і учасників навчального процесу. Інформація у даному виді навчання сприймається візуально. Таким чином, особливого значення набувають психофізіологічні особливості сприймання людиною інформації у візуальній формі, основну частину навчального матеріалу слухач отримує не від викладача, а з інших джерел (підручники, електронні лекції, відео та аудіо матеріали тощо).
Основна форма спілкування у дистанційному курсі – письмова, це повідомлення у чатах, форумах, електронні листи, яка нечасто використовується під час навчання і потребує вміння чітко формулювати запитання або відповіді у письмовому вигляді. Досвід роботи, показує, що сучасна молодь має слабо розвинені навички ділового спілкування з дорослими людьми. Студенти просто не знають в яких ситуаціях і в якій формі звертатися до мережного викладача.
У своїй практиці я використовую комбіновану форму навчання, за якої студентам навчальний матеріал надається на сайті коледжу, де мною наповнена сторінка відповідної дисципліни, а робота відбувається в онлайновому режимі. На навчальній сторінці я розміщую інформацію про навчальні програми, розклад занять, електроні бібліотеки та книжкові магазини, поєднуючи форми традиційного навчання та дистанційного, студенти мають можливість проходження онлнай-тестів, результати за якими довго очікувати не доводиться. Забезпечення зворотного зв’язку – обов’язкова умова ефективності його здійснення. Такий вид навчання забезпечує подолання бар’єрів у просторі і часі, одержання актуальної «свіжої» інформації, швидкий зворотній зв’язок; студенти мають змогу оперативно взаємодіяти один з одним за допомогою електронних мереж.
Хочу запропонувати певний алгоритм розробки дистанційного навчання.
1. Необхідно ретельно опрацювати зміст дистанційного курсу, який викладається. Важливо забезпечити доступне і яскраве зорове подання матеріалу. Розставте цілі, сформуйте модулі подачі матеріалу, проблемні завдання, зробіть висновки з кожного модуля. Після кожного модуля подайте запитання для самоконтролю та запропонуйте онлайн-тестування. Забезпечте чергування теорії з практикою. Текст складайте так, щоб він був викладений лаконічно, зрозуміло, структура його була логічною, розташування було адекватно зоровому сприйняттю.
2. Продумайте, яка буде організація спільної діяльності викладача і студента. Це питання найбільш важливе, оскільки поняття вивчення та «електронне» навчання включають, в першу чергу, спільну діяльність вчителя і студента, нехай і віддалено один від одного. Спрямована ця діяльність на освоєння нової інформації, тобто на зміст навчання, і види її можуть бути різними: вебінари, коментарі до постів чи подій, особисті повідомлення та ін. Крім того, дистанційне навчання орієнтоване на навчання дорослих, потрібно враховувати і цю специфіку.
3. Зверніть увагу на систему, за допомогою якої буде здійснюватися навчання. Її можна порівняти з віртуальним класом, в якому є умови для завантаження курсу, інтерактивного спілкування з студентами, управління їх навчанням. Тут ви можете використовувати безкоштовні системи дистанційного навчання, і налаштовувати їх під свої потреби. В системі за допомогою наповнення змістом створюється середовище навчання: ви завантажуєте свої презентації, документи, а також створюєте форуми, блоги, тести, посилання на додаткові джерела.
4. Прорекламуйте свій дистанційний курс. Зацікавте студентів та приверніть їхню увагу.
5. Укомплектуйте групи. Якщо ви організуєте ваше особисте дистанційне навчання, то оптимальна кількість людей в першій групі не більше 10
Варто зазначити, що роль викладача у інтернет-навчаннi змінюється, він перестає бути транслятором готових знань, що передбачає репродуктивне сприйняття студентською аудиторією. Викладач стає співавтором індивідуальних навчальних програм i творчих робіт студентів, радником, експертом. Найважливіше для мене спонукати дитину до творчості, самостійності, ініціативи, до нестандартного, евристичного мислення і розвитку волі, без чого ці можливості марнуються. [3, с. 195].
Віртуальне навчання дійсно надає унікальні переваги, а саме:
- доступне у будь-якому місці і в будь-який час у зручному індивідуальному темпі;
- дає можливість підвищити рівень значної кількості учасників навчального процесу за досить короткий період;
- дозволяє використати найрізноманітніші та найсучасніші засоби та методи навчання в необмеженому обсязі (текст, відео, тести тощо);
- знижує витрати на дорогу й проживання, усуває потребу покидати робоче місце на час навчання тощо.
З власного досвіду хочу поділитися певними роздумами, що цей вид навчання підходить далеко не всім. Така форма буде ефективна лише для цілеспрямованих студентів, які чітко знають, чого прагнуть, і заощаджують час. Адже більшість учорашніх школярів звикли, що їх постійно підганяє реальний учитель. Для них освіта по Інтернету навряд чи стане вдалим рішенням. За різними дослідженнями коефіцієнт утримання знань при навчанні без наставника, що сидить поруч, - в 3-4 рази нижче, ніж при контактному навчанні. Не варто забувати і про відсутність “живого” спілкування викладача зі студентами, що нібито знижує якість навчання. У віртуальному навчанні гостро постає питання контролю знань студентів, оскільки велика ймовірність участі у виконанні контрольних робіт сторонніх осіб.
Взаємодія викладача і студентів за посередництвом комп’ютера, у віртуальному просторі Інтернет, – одне з нововведень, до якого потрібно пристосовуватися всім учасникам навчального процесу. Важливою умовою ефективності навчання у віртуальному навчальному середовищі є створення сприятливого психологічного клімату. Розробляючи курс, викладач повинен приділити цій проблемі значну увагу, адже часто студентів турбує відсутність практичної складової занять, яка повинна підкріплювати отримані теоретичні знання. Тому найоптимальнішим варіантом навчання буде поєднання різних форм навчання. Гарна освіта сьогодні - це синтез різних форм одержання знань і сучасних технологій, оптимальну комбінацію яких може визначити для себе тільки сам студент. А сам процес навчання повинен виступати - як співробітництво вчителя і студента. Весь час винаходити, вимагати, удосконалюватися – це вимоги сучасних реалій.
З усього вище сказаного, потрібно зробити висновок, що для викладача сьогодні важливо постійно вдосконалювати власні знання про сучасні освітні технології та прийоми навчання і виховання, впроваджувати у власну викладацьку практику новітні освітні концепції, йти в ногу з часом. Упровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій є об'єктивним процесом розвитку освіти. Однак вони не повинні використовуватися педагогами бездумно, оскільки жодну з технологій не можна вважати універсальною: кожна з них в різних ситуаціях дає різні результати, і це необхідно враховувати при їх виборі.

Список використаних джерел:

1. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. / І. М. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 229с.
2. Мархель І.І. Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України. / І.І. Мархель. – Одеса: Друк, 2001. – 242с.
3. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Машбиць Ю.І., Гокуль О.О., Жалдак М.І. та ін./ за ред. Машбица Ю.І./Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К.: ІЗМН, 1997. - 264с.