Мартинова І.М. ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «КОМЕРЦІЙНЕ ТОВАРОЗНАВСТВО»

Цілями окремої методики є обґрунтування та оптимізація змісту дисципліни узгоджено з встановленими вимогами до підготовки конкретного спеціаліста, місце дисципліни у системі підготовки, обґрунтування та побудова оптимальної для даної дисципліни системи навчання.
Методика викладання спецдисципліни «Комерційне товарознавство» - це якісна практична підготовка студентів навчитися в майбутньому належним чином донести до споживачів інформацію про товар, одне із завдань, що стоять перед сучасним фахівцем торговельної справи.
У щоденній практичній діяльності доводиться вирішувати величезний комплекс питань, пов’язаних з вивченням показників якості, вивченням сортності товарів і їх збереження. За останній час асортимент суттєво обновився як за рахунок імпортних товарів, так і за рахунок сучасної продукції українського виробника.
З метою формування знань, умінь і навичок та методично правильного вирішення фахових завдань, перед молодшими спеціалістами програмою передбачено проведення лабораторних та семінарських занять, що допомагає застосовувати та систематизувати теоретичні знання, розвивати професійні якості. Сучасні форми і методи навчального процесу у ВНЗ постійно удосконалюються з метою активізації студентів розвитку їх фахового інноваційного мислення, використання наданих знань, умінь і практичних навичок.
Ефективність засвоєння студентами знань, залежить не лише від вдалого підбору методів і прийомів навчання, а й від форм організації навчальної роботи, однією з яких є заняття на виробництві.
Лекція-екскурсія досить нетрадиційний вид лекції, оскільки проводиться
не у звичній для всіх аудиторії, а передбачає виїзд безпосередньо до підприємств виробників товарів споживання. Сама обстановка стає своєрідною наочністю, яку неможливо відтворити в умовах навчального закладу. Навчальна екскурсія – це проведення навчального заняття в умовах виробництва з метою спостереження і вивчення студентами різних об’єктів, технологій виготовлення, їх взаємозв’язків і взаємозалежностей. Характерною ознакою екскурсії є те, що вивчення конкретної теми здійснюється через “живе” спостереження і вивчення в реальних умовах.
Перед екскурсією постають такі завдання: збагатити знання студентів; встановити зв’язки теорії з практикою, активізувати пізнавальну і практичну діяльність.
По відношенню до навчальних програм екскурсії поділяють на: 1) програмні (рекомендовані навчальними програмами); 2) позапрограмні (виходять за межі програми).
За змістом навчальні екскурсії є тематичні і комплексні (оглядові). Тематичні екскурсії проводять у зв’язку з вивченням одної чи декількох взаємопов’язаних тем. Комплексні – охоплюють взаємопов’язані теми двох чи декількох навчальних дисциплін («Комерційне товарознавство» «Інфраструктура товарного ринку»).
За часом проведення екскурсії поділяють на вступні, поточні, підсумкові. Вступні екскурсії передують вивченню нового матеріалу (студенти засвоюють опорні поняття, отримують наочні уявлення і практичний досвід, знайомляться з фактами).
Поточні екскурсії проводять паралельно з вивченням теоретичного матеріалу з метою забезпечення більш глибокого його розуміння, доповнення новими уявленнями.
Підсумкові екскурсії проводять після вивчення розділу програми з метою узагальнення і систематизації теоретичних знань, поглиблення і закріплення навичок та вмінь. Важливе завдання цього виду екскурсії – сприяти виявленню зв’язку вивченого на заняттях матеріалу з реальними процесами.
Структура екскурсії-повідомлення теми, мети, завдань екскурсії; мотивація навчальної діяльності; актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань; сприйняття форм і зовнішніх особливостей об’єктів; узагальнення і систематизація знань; підведення підсумків екскурсії і повідомлення індивідуальних завдань; оформлення результатів роботи.
Екскурсія не повинна бути простим повторенням вивченого матеріалу, вона повинна дати студентам щось нове, поглибити та розширити їх знання.
Впродовж навчального року у ВСП «Рівненському коледжі НУБіП України» під час вивчення таких дисциплін, як «Комерційне товарознавство», «Інфраструктура товарного ринку», проводяться заняття-екскурсії .
Навчальне значення заняття-екскурсії полягає в тому, що під час його проведення здійснюється реалізація дидактичних принципів зв'язку з життям, виробництвом. Основні завдання екскурсії полягають у збагаченні знань студентів, встановленні зв’язків теорії з практикою, життям, спостережливості, пам’яті, мислення студентів, їх самостійності; формуванні активізації пізнавальної і практичної діяльності. Під час екскурсії студенти знайомляться з структурою підприємства, різними відділами роботи кожної структурної групи, ознайомлюються з процесом виробництва товарів, поєднують теоретичні знання з практикою, спостерігають об’єкти і слухають пояснення спеціаліста; ведуть записи в ході розповіді і спостереження; ведуть збір ілюстративних матеріалів для оформлення звітності.
Вибір теми і об’єкта екскурсії здійснюється комплексно, взаємопов'язано. В умовах обмеженості часу, що відводиться програмою на проведення екскурсій, викладач повинен вибрати таку тему, яка має практичне значення і втілення в даних умовах. Визначена тема обумовлює час проведення екскурсії, який регламентується навчальним планом і розкладом занять.
За останні роки були проведені заняття на виробництві :
-підприємство “ОДЕК” є найбільшим виробником фанери в Україні та входить до двадцятки найбільших виробників березової фанери в Європі. Основним видом продукції підприємства є березова фанера, у тому числі ламінована, призначена як для внутрішнього, так і для зовнішнього використання;
- Бабинський цукровий завод – виробництво цукру ;
-фабрика нетканих матеріалів- єдине в Українi пiдприємство по виготовленню нетканих матерiалiв рiзними способами виробництва. На пiдприємствi встановлено обладнання провiдних фiрм Нiмеччини, Італiї, Голландiї, Росiї. Технологiя дозволяє використовувати натуральнi та хiмiчнi волокна, вiдходи та вторинну сировину текстильних виробництв . Продукція-- полотна прокладочнi , голкопробивнi, утеплювачi об’ємнi для швейної та меблевої промисловостi , для будiвельної промисловостi, неткані матерiали технiчного призначення;
- Костопільський склозавод - випускає парфумерну, медичну тару та тару для напоїв. Всього асортимент налічує більше 120 видів скляної тари. На сьогодні на ринку України завод посідає 5 місце і утримує 9% ринку. Серед споживачів відомі торгові марки Немирів, Хортиця, Carsberg (пиво), Пепсі. Постійно ведеться технічне переоснащення підприємства сучасним обладнанням;
- ПРАТ «Рівнеборошно»- виробництво продуктiв борошномельно-круп'яної промисловостi, виробництво готових кормiв для тварин, що утримуються на фермах, оптова торгiвля зерном, насiнням та кормами для тварин, роздрiбна торгiвля;
-Льонокомбінат-сфера діяльності – текстильна промисловість, на підприємстві реорганізовано та відремонтовано значну частину цехів, в яких здійснюється виробництво трикотажного полотна на найсучаснішому високопродуктивному обладнанні від найкращих світових виробників, а також на підприємстві шиють одяг ;
-ПП «Фірма «МІС» є одним з найбільших українських виробників галантерейних виробів з натуральних і синтетичних матеріалів. Створена в 1992 році фірма швидко і динамічно розвивається, щороку розширюючи асортимент продукції, збільшуючи її об’єм на ринку. Сьогодні продукцію торгової марки "МІС" знають не лише в Україні, але і за кордоном.
Асортимент продукції дійсно широкий - більше шестисот найменувань жіночих сумок, рюкзаків, косметичок, портфелів, папок, барсеток з різноманітних матеріалів. Власна виробнича база, сучасне обладнання, досвід і кваліфікація персоналу, багатолітня співпраця з українськими і європейськими виробниками натуральної і синтетичної шкіри, галантерейної фурнітури дають можливість випускати недорогу, якісну і конкурентоспроможну продукцію;
-виробниче підприємство «Одягайко» - виробник практичного та модного одягу для дітей віком від 1 до 14 років;
-хлібозавод «Хлібодар»( ТМ «Рум’янець») від перших днів своєї роботи завод пропонує більше 30 найменувань продукції, серед яких хліб пшеничний, житній, житньо-пшеничний, батони, здоба з родзинками, курагою, чорносливом, кунжутом, маком та багато ін. Спеціалісти хлібозаводу постійно працюють над оновленням та розширенням асортименту, поліпшенням якості продукції. тому жорстко контролюють якість сировини, використовують лише перевірені інгредієнти, а воду – мінімум двічі очищають на новітньому фільтрувальному обладнанні. Для випікання продукції застосовують сучасні ротаційні та секційні печі. Підприємство оснащене «за останнім словом техніки», увесь процес виробництва автоматизований.
- молочний комплекс "Імені Воловікова" є унікальним у Західній Україні, а схожих за масштабністю у всій державі лише кілька. найсучасніший потужний комплекс із виробництва молока. В основі комплексу лежить технологія безприв’язного утримання худоби та необмежене пересування і постійний вільний доступ до кормів. Кожна з тварин має спеціальний браслет за допомогою якого її можна ідентифікувати серед інших та визначити її активність. Доять корів у спеціальній доїльній залі внутрішнього типу, у вигляді каруселі;
-ЗАТ"Консюмерс-Скло-Зоря" випускає ексклюзивну склотару європейського рівня. Основними замовниками ЗАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" в Україні є провідні виробники алкогольних та безалкогольних напоїв компанії "Союз-Віктан", "Nemiroff", "Олімп" та ін. В сукупності, частка названих підприємств на українському ринку лікеро-горілчаної продукції становить приблизно п'ятдесят відсотків.
Крім того, склозавод продовжує виробляти і консервну склотару - пляшки та банки, що їх замовляють такі лідери у виробництві консервів, кетчупів та майонезів в Україні як компанії "Чумак", "Фоззі", "Грін Рей", "Торчин". Хоча головним ринком збуту продукції ЗАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" є і буде Україна (близько шістдесяти відсотків виробленої склотари лишається в Україні), частина продукції іде на експорт. Склозавод посідає перше місце серед українських підприємств-експортерів склотари;
-Рівненська митниця- студенти ознайомились з діяльністю, структурою та організацією роботи ;
-«Епіцентр», «Метро», «Комфі» найбільші торгові сучасні підприємства Рівного, де студенти ознайомились з прийманням , правилами продажу асортиментом товарів , організацією комерційної структури .
На цих заняттях студенти побачили і отримали інформацію про сировину, технологічні процеси виробництва, методи перевірки якості, умови зберігання, транспортування, продаж та ринок збуту багатьох товарів народного споживання, які виготовляє та продає Рівненщина.
Лекції -екскурсії набувають вагомого корекційного значення, оскільки навіть майстерне слово чи найяскравіша наочність не замінить живого споглядання. Враження, отримані під час екскурсій, стимулюють студентів до свідомого засвоєння матеріалу, породжують їхню допитливість та активність.
Якщо викладач залучає проведення екскурсії спеціаліста (технолога, головного інженера, менеджера з продажу чи збуту, адміністратора), завчасно домовляється з ним про зміст і форму пояснень про задачі, які стоять перед студентами.