Журавель Д.С. ВИБІР СЛОВА У МОВІ ПРОФЕСІЙНОГО ТА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ

Журавель Дар’я Сергіївна
студентка факультету економіки та управління бізнесом, ДВНЗ «Криворізький національний університет», zhuraveldasha999@gmail.con

ВИБІР СЛОВА У МОВІ ПРОФЕСІЙНОГО ТА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ

Вивчення рідної мови для нас завжди асоціюється з оволодінням фонетичних, граматичних та орфографічних норм. Проте для практики професійного спілкування найважливішим є точний вибір потрібного слова з його вписаним у контекст значенням, яке не можна трактувати абияк.
Для української мови, де найтонші нюанси значень передаються різними словами, неправильне оцінювання контексту та неправильне вживання лексичних одиниць призводить не тільки до двозначності, але й до повного руйнування висловлювання або тексту. Прикладом можуть слугувати «комп’ютерні виверти»: рос. производственный брак комп’ютер перекладає як виробничий шлюб, рос. высшее образование – вище утворення. Тому робота над лексикою та фразеологією набуває в українській мові не тільки теоретичного, але й суто практичного, професійного значення.
Для професійного мовлення важливим є таке явище, як синонімія, котра покликана якнайточніше відтворити відтінки людської думки.
Синоніми – це різні за звучанням, але однакові або близькі за лексичним значенням слова. Вони поділяються на абсолютні (не мають відмінностей у значенні), лексичні (відрізняються смисловими відтінками) та стилістичні синоніми (відрізняються емоційно-екпресивним забарвленням).
Незнання синонімічних можливостей слова часто призводить до помилок. Уміле використання синонімів робить текст досконалішім, тому, добираючи слова з синонімічного ряду, треба враховувати й лексичний відтінок у їх значенні, і стильову належність. Наприклад: приміщення – кімната, квартира, зал; документ – ділові папери, першоджерела;
рішення – вирішення, ухвала, постанова, вирок;
думка – твердження, ідея, задум.
Більшість слів-синонімів неважко розрізнити за значенням: робітник – працівник – співробітник.
«Робітник» – людина фізичної праці, «працівник» – людина розумової праці, «співробітник» – колега по роботі. Але деякі слова-синоніми примушують замислитися щодо тотожності значень, наприклад, замісник – заступник. «Замісник» – людина, яка тимчасово виконує чиїсь обов’язки на місці відсутнього керівника. «Заступник» – офіційна назва постійної посади працівника, який працює водночас з керівником.
Останнім часом у багатьох сферах активно використовується англомовна лексика, яка виступає в ролі термінів, наприклад: ф’ючерсні кредити, консалтинг, корпорація, лізинг, ріелтер, тендер та багато інших. Однак навіть ці слова, що вживаються досить часто й постійно на слуху, не завжди використовуються коректно.
Сьогодні часто менеджером називають рекламного агента, страхового агента, продавця. Хоча менеджер – це управлінець, директор, адміністратор, найманий професійний управлінець, який не є власником фірми.
У документі кожне слово має бути вмотивованим: не варто змішувати значення слів, наприклад, підписка й передплата; іноземний – іншомовний – закордонний; є – являється. Бо такі слова, утворюючи словосполучення, мають різну семантику: підписка про невиїзд – передплата на газети й журнали; уві сні мені часто являється бабуся – наполеглива праця є запорукою успіху; іноземний гість – іншомовне слово – закордонний паспорт.
Незнання або неточне знання лексичного значення слова є причиною таких помилок, як невміння розрізняти слова-пароніми.
Пароніми – це слова, які мають подібне звучання, але не мають спільного лексичного значення: абонент – абонемент, тактичний – тактовний. Кількість паронімів у мові постійно зростає, особливо у термінологічних системах, наприклад, комунікативний – комунікаційний, дипломат – дипломант – дипломник.
Важко розрізнити значення прикметників, що мають спільний корінь: споживчий – споживний – споживацький. У цьому випадку кожне слово має своє значення: споживчий – який слугує для задоволення потреб споживання (споживчий ринок); споживний – той, що придатний для споживання, їстівний (споживні речовини); споживацький – властивий тому, хто прагне задовольнити власні потреби (споживацькі інтереси).
Отже, явище паронімії – досить велика небезпека. Щоб уникнути її за будь- якої неясності, треба звертатися до словників.
Оскільки у професійному мовленні найчастіше трапляються ситуації, коли незнання точного значення того чи іншого слова зумовлює їх сплутування, що, своєю чергою, породжує явище двозначності в тексті, а це недопустимо у фаховому мовленні.
Список використаних джерел
1. Волощак М. Неправильно – правильно: довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації / М. Волощак. – К.: Просвіта, 2000.
2. Панько Т. І. Українське термінознавство / Т. І. Панько, І. М. Кочан, Г. М. Мацюк. – Львів: Світ, 1994.
3. Словник синонімів української мови: у 2-х томах / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін. – К.: Наук. думка, 1999 – 2000.
4. Культура української мови: довідник / за ред. В. М. Русанівського. – К., 1994.